ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
18 грудня 2020 року Справа №160/9627/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Є.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/9627/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
14 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1710330/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 11.06.2020 р., № 1729876/41722746 від 14.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.06.2020 р., № 1710329/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.06.2020 р.;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 11.06.2020 р., № 5 від 11.06.2020 р., № 9 від 12.06.2020 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1710330/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 11.06.2020 р., № 1729876/41722746 від 14.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.06.2020 р., № 1710329/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.06.2020 р.; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 11.06.2020 р., № 5 від 11.06.2020 р., № 9 від 12.06.2020 р.. Також у вказаному рішенні вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язані зі сплатою судового збору.
08.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить суд стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
17.12.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви посилаючись на те, що у копіях документів, що містяться в матеріалах справи, які позивач аргументує як такі що підтверджують факт понесення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Хілько А. В. відсутні посилання на справу № 160/9627/20. Надані представником позивача до суду документи, що підтверджують надання правничої допомоги повинні містити детальний розрахунок з якого суду та сторонам адміністративного провадження повинно бути зрозуміло обсяги витрачених матеріальних ресурсів та часу заради встановлення відповідності зазначеної адвокатом суми у заяві про розподіл судових витрати та розрахункових документах.
Дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового судового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України суд дійшов висновку про наступне.
Так, вказаним вище рішенням суду не вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу, які здійсненні позивачем під час розгляду справи.
За приписами частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Так, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правової допомоги № 61 від 27.07.2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" (клієнт) та адвокатом Хілько Альоною Василівної.
Предметом договору є: клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій що діють в системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про визнання протиправним і скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1710330/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 11.06.2020 р., № 1729876/41722746 від 14.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.06.2020 р., № 1710329/41722746 від 08.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 11.06.2020 р.
За приписами пункту 4.1 договору, за надання правової допомоги адвокатом, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для клієнта, витрат адвоката, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стан клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього договору за виконану роботу сплачується клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатом наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 61 від 27.07.2020 року, рахунок-фактура № 6101 від 27.11.2020 р. на суму 3500 грн., платіжне доручення № 627 від 04.08.2020 рр. на суму 3500 грн. з призначенням платежу правова допомога згідно рахунку № 6101 від 27.11.2020 р. , акт приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2020 р., детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаннях адвокатом, за яким розмір витрат на правничу допомогу складає 3500 грн., виходячи з розрахунку: підготовка позовної заяви з додатками: кількість годин 9, вартість 3500 грн.
Надані позивачем докази підтверджують, що понесені витрати перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у даній справі.
Враховуючи те, що наданими до суду документами підтверджено витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, оскільки заявником надані належні та допустимі докази сплати понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3500 грн., у зв`язку з чим заява щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню шляхом стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 72-77, 132, 134, 139, 143, 242-244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" про вирішення питання про судові витрати у справі № 160/9627/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, б.17-а, ІК в ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" (пров.Добровольців, буд.3, офіс 311, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 41722746) понесені позивачем витрати витрат, пов`язані з розглядом справи,- на професійну правничу допомогу в сумі 1750 грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., б.8, ІК в ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Естейт" (пров.Добровольців, буд.3, офіс 311, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 41722746) понесені позивачем витрати витрат, пов`язані з розглядом справи,- на професійну правничу допомогу в сумі 1750 грн..
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93784422 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні