Рішення

від 23.12.2020 по справі 280/7348/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Справа № 280/7348/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Великобілозерської районної ради Запорізької області (71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с.Велика Білозерка (частина 1 села), вул.Центральна, буд.120; код ЄДРПОУ 20484684)

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Великобілозерської районної ради Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача: - нараховану, але не виплачену заробітну плату, в розмірі 204 830,76 грн., грошову допомогу (матеріальну допомогу на оздоровлення) в розмірі 16 847,50 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 955,92 грн., що всього становить 222 634,18 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Великобілозерської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 18.09.2020 позивача було звільнено з посади голови районної ради на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 У справі №280/272/20, 23.09.2020 до трудової книжки позивача внесено запис про його звільнення. Відповідачем було допущено виникнення заборгованості з оплати позивачу суми належної заробітної плати у розмірі 204 830,76 грн. та грошової допомоги (матеріальної допомоги на оздоровлення) в розмірі 16 847,50 гривень, що підтверджується розрахунком. Оскільки заробітна плата була виплачена несвоєчасна у відповідача виникає обов`язок щодо сплати компенсації втрати частини доходів. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.11.2020.

Ухвалою суду від 16.11.2020 підготовче засідання відкладено до 30.11.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.12.2020.

У судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не прибули, про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач 30.11.2020 подав заяву про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні (вх.№58035).

На адресу відповідача судом направлялись процесуальні документи (ухвала про відкриття провадження у справі від 21.10.2020 разом з копією позову з додатками) та судові повістки про виклик у підготовчі засідання та у судове засідання з розгляду справи по суті рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак всі поштові відправлення повернулись з приміткою пошти адресат відсутній .

Відповідно до ч.4 ст.124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Враховуючи відсутність відомостей про місцезнаходження відповідача за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом також здійснено виклики відповідача в порядку, передбаченому статтею 130 КАС України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач за судовими викликами до суду не з`являвся, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

Рішенням Великобілозерської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 26 листопада 2015 року №1 ОСОБА_1 обрано головою Великобілозерської районної ради Запорізької області сьомого скликання, про що до трудової книжки позивача внесено відповідний запис №18.

Рішенням Великобілозерської районної ради Запорізької області сьомого скликання від 18 вересня 2020 року №1 ОСОБА_1 звільнено з посади голови Великобілозерської районної ради у зв`язку з достроковим припиненням повноважень з 23 вересня 2020 року, про що до трудової книжки позивача внесено відповідний запис №22.

Позивачу надано розрахунок заборгованості по заробітній платі станом на 23.09.2020 у розмірі 204 830,76 грн, матеріальній допомозі на оздоровлення за 2020 рік в сумі 16 847,50 грн, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 955,92 грн.

У зв`язку із невиплатою заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та нарахуванням компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди на працю захищається законом.

У відповідності до ст.9 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , посадова особа місцевого самоврядування має право на оплату праці залежно під посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи.

Згідно з ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Всупереч наведеним вище нормам законодавства, відповідачем було допущено виникнення заборгованості з оплати позивачу суми належної йому заробітної плати, доказів іншого суду не надано.

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості по заробітній платі позивача станом на 23.09.2020 у розмірі 204 830,76 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджений розмір заборгованості відповідача по заробітній платі, що підлягає стягненню на користь позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення суми заробітної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення суд зазначає, що відповідно до абз.1 п.2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.57 Закону України Про державну службу , державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

До матеріалів справи надано розрахунок матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, розмір якої складає є 16 847,50 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджений розмір заборгованості відповідача по невиплаченій матеріальній допомозі на оздоровлення за 2020 рік, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 34 Закону України Про оплату праці передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі статтями 2, 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих іромадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяці, (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплат доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

До матеріалів справи надано розрахунок компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, яка за період з червня 2019 року по вересень 2020 року складає 955,92 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджений розмір компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з червня 2019 року по вересень 2020 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

При цьому, суд звертає увагу, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із заробітної плати, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми заробітної плати при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума заробітної плати зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Великобілозерської районної ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату, в розмірі 204 830,76 грн. (двісті чотири тисячі вісімсот тридцять гривень 76 коп.), грошову допомогу (матеріальну допомогу на оздоровлення) в розмірі 16 847,50 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім гривень 50 коп.), компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 955,92 грн. (дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 92 коп.) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Великобілозерська районна рада Запорізької області, місцезнаходження: 71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с.Велика Білозерка (частина 1 села), вул.Центральна, буд.120; код ЄДРПОУ 20484684.

Повне судове рішення складено 23.12.2020.

Суддя М.О. Семененко