Рішення

від 24.12.2020 по справі 280/6038/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2020 року (10 год. 30 хв.)Справа № 280/6038/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Калашник Ю.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними дій та триваючої бездіяльності, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо визначення позивачу зобов`язання зі сплати та нарахування сум транспортного податку за 2016 та 2017 роки;

визнати протиправною триваючу бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів зі скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та незаконно нарахованої суми боргу з транспортного податку у розмірі 58 333,32 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ 0000058-4902-0830 від 13 липня 2018 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку за 2016 рік на суму 25 000,00 грн;

№ 0000059-4902-0830 від 13 липня 2018 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку за 2016 рік на суму 25 000,00 грн;

№ 000045-4907-0830 від 03 липня 2019 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

№ НОМЕР_3 від 03 липня 2019 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку на суму 2083,33 грн за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

№ НОМЕР_5 від 03 липня 2019 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку на суму 2083,33 грн за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

№ НОМЕР_7 від 03 липня 2019 року про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку на суму 2083,33 грн за автомобіль Mercedes-Benz, S600, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачка є власником транспортних засобів 2010 та 2012 року випусків. Зазначає, що прийняття у 2018 році податкових повідомлень рішень про донарахування транспортного податку за 2016 рік є протиправним та суперечить приписам ПК України. Також зазначає, що транспортних засіб 2010 року випуску відповідачем зазначений як 2012 року випуску. Рішення вважає протиправними та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.11.2020.

22.10.2020 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (вх. №50384). У відзиві зазначає, що контролюючим органом в порядку передбаченому чинним законодавством здійснено нарахування позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку. Посилається на приписи статті 102 ПК України та зазначає, що податковий орган має право нарахувати транспортний податок протягом 1095 днів. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.

У підготовчому засіданні 02.11.2020 оголошено перерву до 24.11.2020.

Протокольною ухвалою суду 24.11.2020 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 22.12.2020.

У судовому засіданні 22.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Також, 24.11.2020 учасники справи заявили суду клопотання про розгляд справи у письмову провадженні, яке судом задоволено.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником транспортних засобів:

Mercedes-Benz, модель S600, 2010 року випуску, кузов НОМЕР_9 , колір чорний, державний номер НОМЕР_8 ;

Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_10 , колір чорний, державний номер НОМЕР_4 ;

Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_11 , колір чорний, державний номер НОМЕР_12 ;

Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_13 , колір чорний, державний номер НОМЕР_14 (а.с.14-17).

Відповідачем 13.07.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000058-4902-0830 про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку за 2016 рік на суму 25 000,00 грн;

№0000059-4902-0830 про нарахування податкових зобов`язань з транспортного податку за 2016 рік на суму 25 000,00 грн. (а.с.28-29).

Також, 03.07.2019 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№000045-4907-0830 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

№ НОМЕР_3 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

№ НОМЕР_5 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

№ НОМЕР_7 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель S600, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (а.с.23-26).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернулась до суду із позовними вимогами про їх скасування.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню через наступне.

У відповідності до приписів п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

За приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального";

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п.267.3 та п.267.4 ст. 267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно із п. 267.5 ст.267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.2 ст. 267 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Отже, за вказаною нормою податковий орган зобов`язаний надіслати платника податку податкове повідомлення-рішення про транспортного податку до 1 липня року базового податкового.

Судом встановлене, що відповідачем за базовий податковий (звітний) період 2016 року податкові повідомлення-рішення прийняті 13.07.2018.

Таким чином, відповідачем не лише порушений строк вручення позивачу податкових повідомлень-рішень №0000058-4902-0830 та №0000059-4902-0830, а також порушений строк прийняття таких рішень.

Оскільки у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.07.2018 №0000058-4902-0830 та №0000059-4902-0830 вказаний податковий період 2016 року, то відповідно, таке рішення мало бути прийняте відповідачем до 01.07.2016.

Оскільки позивач є власником транспортних засобів 2010 та 2012 років випуску, то, відповідно, такі транспортні засоби перестали бути об`єктом оподаткування у 2015 та 2017 роках відповідно.

Отже, на час прийняття податкових повідомлень-рішень 13.07.2018 у позивача були відсутні транспортні засоби, які мали ознаки об`єкту оподаткування, та відповідно, база оподаткування була відсутня.

Відповідно до пп. 267.6.7. п. 267.6 ст. 267 ПК України, у разі спливу п`ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п`яти років.

Так, застосовуючи зазначену норму, відповідачем 03.07.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №000045-4907-0830 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; № НОМЕР_3 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель G 63 AMG, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; № НОМЕР_7 про нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку на суму 2083,33 грн. за автомобіль Mercedes-Benz, модель S600, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 (а.с.23-26).

Податковим періодом у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях вказаний 2017 рік, проте такі рішення 03.07.2019.

Отже, відповідачем порушено приписи пп.267.6.2 п. 267.2 ст. 267 ПК України в частині строку вручення позивачу цих податкових повідомлень-рішень, а також порушений строк прийняття таких рішень.

Оскільки у податкових повідомленнях-рішеннях від 03.07.2017 №000045-4907-0830, №000044-4907-0830, № 000043-4907-0830, №000046-4907-0830 вказаний податковий період 2017 року, то відповідно, такі рішення мало бути прийняте відповідачем до 01.07.2017.

Суд також додатково зазначає, що у розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 03.07.2019 №000046-4907-0830 зазначено об`єкт оподаткування - автомобіль Mercedes-Benz, модель S600, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 . Проте, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вказаний транспортний засіб 2010 року випуску (а.с.17).

Щодо посилань представника відповідача, що у відповідності до приписів ст. 102 ПК України, податковий орган має право протягом 1095 днів донарахувати податкове зобов`язання, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що у даному випадку діє спеціальна норма ПК України, а саме пп.267.6.2 п. 267.2 ст. 267 ПК України, яка відповідачем порушена.

Отже, підсумовуючи викладене суд зазначає, що відповідачем не дотриманий порядок прийняття оскаржуваний податкових повідомлень-рішень в частині строків донарахування податкових зобов`язань, оскільки на час такого донарахування належні позивачу транспортні засоби не були об`єктами оподаткування з огляду на сплив п`яти років (включно) з року їх випуску, та відповідно, відсутня база оподаткування.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В той же час суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо визначення позивачу зобов`язання зі сплати та нарахування сум транспортного податку за 2016 та 2017 роки та щодо визнання протиправною триваючу бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів зі скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та незаконно нарахованої суми боргу з транспортного податку у розмірі 58 333,32 грн.

Суд зазначає, що у даному випадку належним способом захисту, яке призведе до повного відновлення прав позивача є саме скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є доведеними та обґрунтованими та щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 840,80 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними дій та триваючої бездіяльності, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити часткового.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000058-4902-0830 від 13 липня 2018 року, № 0000059-4902-0830 від 13 липня 2018 року, №000044-4907-0830 від 03 липня 2019 року, №000043-4907-0830 від 03 липня 2019 року, №000046-4907-0830 від 03 липня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.12.2020.

Суддя Ю.В. Калашник