Рішення

від 23.12.2020 по справі 380/9402/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9402/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках,- в с т а н о в и в:

Головного управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , в якому просить суд накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , що знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано перед бюджетом, згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 15287,56 гривень. Суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені до бюджету, тобто визнаються сумою податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України. Вжиті контролюючим органом заходи, щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку не дали результату. Відповідачем не було вчинено дій спрямованих на повне погашення податкового боргу. Норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вказує, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Актом опису майна № 15/53 від 23.06.2020 податковим керуючим ОСОБА_1 проведено опис майна відповідача, яке він набуде у майбутньому. Згідно з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 66668627 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна № 15/53 від 23.06.2020. Отже, балансова вартість майна менша суми податкового боргу, що є підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав, хоча про відкриття провадження повідомлявся належним чином за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою за закінченням терміну зберігання". Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Окрім того суд згіднго ч. 1 ст. 130 КАС України розмістив оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про розгляд справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі 813/1856/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано (вул. Володимира Великого, 9 кв. 82, м. Дрогобич, 82100; ЄДРПОУ 20831826) до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, кошти за податковим боргом в сумі 15 287,56 грн.

ГУ ДФС у Львівській області скеровано інкасові доручення в банківські установи від 17.08.2020 № 137, № 135, № 136, від 13.08.2020 № 139, № 140, проте такі інкасові доручення були повернуті ГУ ДФС у Львівській області, оскільки кошти на рахунку для виконання інкасових доручень відсутні.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 10.09.2020 № 7407/10/53.9-07 у товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано наявний податковий борг в сумі 15287,56 грн. Податковий борг відповідача по податку на додану вартість становить 14 280,00 гр., які визначив контролюючий орган у податкових повідомленнях-рішеннях № 0007371501 від 02.06.2015 року на суму 1020,00 грн., № 000982150 від 10.08.2015 на суму 1020,00 грн., № 0010301501 від 01.09.2015 на суму 1020,00 грн., № 0011691501 від 06.10.2015 на суму 1020,00 грн., №0013191501 від 09.11.2015 на суму 1020,00 грн., №0013201501 від 09.11.2015 на суму 1020,00 грн., №0014291501 від 07.12.2015 на суму 1020,00 грн., №0000051501 від 05.01.2016 на суму 1020,00 грн., №0001021501 від 29.02.2016 на суму 1020,00 грн., №0001761501 від 30.03.2016 на суму 1020,00 грн., №0000041501 від 11.04.2016 на суму 1020,00 грн.,№0000881201 від 31.05.2016 на суму 1020,00 грн., №0002721201 від 01.07.2016 на суму 1020,00 грн., №0002721201 від 01.08.2016 на суму 1020,00 грн; з податку на прибуток становить 1 007,56 грн, який визначив контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні №0009271503 від 20.07.2015 на суму 53,20 грн та пеня на суму 954,36 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі 813/1856/18 встанволено, що на підставі долучених до справи доказів суд встановив, що податковий борг ТзОВ «Акузітано» в сумі 15 287,56 грн. виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток (за приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).

Згідно з актом опису майна від 23.06.2020 № 15/53 податкового керуючого у товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано наявне інше майно на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Відтак, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до суду із позовом про арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , що знаходяться у банках.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16.

Судом встановлено, що згідно з актом опису майна від 23.06.2020 № 15/53 податкового керуючого у товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано наявне інше майно на яке платник податків набуде правов власності у майбутньому.

Таким чином, в товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано відсутнє майно для погашення податкового боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що слід накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , що знаходяться у банках на суму 15287,56 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд звертає увагу, що позивач просить накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , проте сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими частково, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати субєкта владних повноважень, повязані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) до товариства з обмеженою відповідальністю Акузітано (вул. В. Великого, 9/82, м. Дрогобич, Львівська область, код ЄДРПОУ 20831826) про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках - задовльнити частково.

2. Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Акузітано» , що знаходяться у банках на суму 15287,56 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 23.12.2020.

Суддя Костецький Н.В.