Рішення

від 16.12.2020 по справі 820/11728/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2020 року № 820/11728/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі - Мурадли А.І.

за участі представників сторін:

позивача - Гордейчука В.В.

відповідача - Шамілової Л.Ш., Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ХАРКІВСЬКІЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (вул. Котлова, буд. 222,м. Харків,61139, код ЄДРПОУ08099848) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2015 року Державне підприємство Харківський бронетанковий завод звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 року №0001062203, №0001052203 та №0001042203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року в задоволенні вищезазначеного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 року апеляційну скаргу Державного підприємства Харківський бронетанковий завод на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Державного підприємства Харківський бронетанковий завод задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 року №0001062203, №0001052203 та №0001042203.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 08.10.2020 року касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 року скасовано, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 26.10.2020 року адміністративну справу №820/11728/15 прийнято до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Зінченко А.В. та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що винесені за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платникам податків, реальності та повноти відображення в обліку та їх подальшої реалізації або використання в господарській діяльності підприємства, на підставі акту перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 16.11.2015 року, податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 року №0001062203, №0001052203 та №0001042203 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на їх невідповідність чинному законодавству.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити ДП Харківський бронетанковий завод у задоволенні позову у повному обсязі, про що надав відзив на позову, мотивуючи його тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем не було надано належним чином оформленої первинної документації до перевірки та документів щодо підтвердження реальності проведених господарських операцій, які можуть бут об`єктом оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача, проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №483 від 13.10.2015 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Харківський БТЗ , згідно п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом проведено документальна позапланова невиїзна перевірка ДП Харківський бронетанковий завод щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Спецбудпостачання за період з 01.10.2014 року по 13.10.2015 року, ТОВ Профбізнесгруп за період з 01.01.2014 року по 13.10.2015 року, реальності та повноти відображення в обліку, їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

Результати перевірки викладені в акті №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 року, відповідно до якого встановлено наступні порушення, а саме:

1) порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого ДП Харківський бронетанковий завод неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 11601944,63 грн, а саме: листопад 2014 року на суму ПДВ 620673,57 грн, грудень 2014 року на суму ПДВ 3452466,33 грн, лютий 2015 року на суму ПДВ 1078804,72 грн, квітень 2015 року на суму ПДВ 6450000,01 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) на 620673,57 грн, залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на 1328183 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25) на 9653088 грн;

2) порушення п. 44.1 ст.44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого ДП Харківський бронетанковий завод занижено податок на прибуток за 2014 рік на 3665826 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001052203 від 24.11.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 14479632 грн., з яких: за основним платежем - 9653088 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4826544 грн., податкове повідомлення-рішення №0001042203 від 24.11.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств на суму 5498739 грн, з яких: за основним платежем - 3665826 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1832913 грн., податкове повідомлення-рішення №0001062203 від 22.11.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1948857 грн.

Також, судом встановлено, що в акті позапланової виїзної перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 року щодо контрагентів вказано, що при здійсненні господарських операцій між ДП Харківський бронетанковий завод та ТОВ Спецбудпостачання , ТОВ Профбізнесгруп за період з 01.10.2014 року по 13.10.2015 року, фактично була відсутня реальність проведення господарських операцій.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Спецбудпостачання , судом встановлено наступне.

Між позивачем - ДП Харківський бронетанковий завод , (покупець) та з ТОВ Спецбудпостачання (постачальник) було укладено договір поставки № 137 від 20.11.2014 р. (з урахуванням додаткових угод), згідно якого Постачальник зобов`язується до 20.12.2014 р. поставити і передати у власність покупця товари згідно специфікацій у Додатках до даного договору.

За умовами вказаного договору постачання Товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС 2000, у строк не пізніше 20.12.2014 р. Дозволяється постачання Продукції партіями. Передача (поставка) Товару Покупцю здійснюється за адресою: місто Харків, вул. Котлова, 222. Датою передання Товару вважається дата вручення Товару Покупцю, що підтверджується підписаною уповноваженим представником Покупця актом прийому - передачі товару. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання обома Сторонами акту прийому-передачі на Товар. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується виконанням Сторонами своїх обов`язків за цим Договором у повному обсязі (а.с. 143-146, 148, 155, т. 3).

На виконання умов зазначеного договору між сторонами було складено та затверджено Специфікації №№ 1-6, в яких зазначено номенклатуру товару, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість товару по кожній із специфікацій (а.с. 147, 149154 т. 3).

На підтвердження реальності вчинення вказаного вище правочину, під час передачі ТМЦ між сторонами складалися видаткові накладні, рахунки фактури та податкові накладні (а.с. 156, 159-160, 162-164, 167-169, 172-173, 176-177, 179 т. 3). Крім того, на уповноважену особу підприємства позивача (провідний інженер ОСОБА_9) також складалися довіреності: № 531 від 26.11.2014 р.; № 545 від 01.12.2014 р.; № 568 від 09.12.2014 р.; № 578 від 11.12.2014 р. (а.с. 157, 165, 170, 174 т. 3).

Оприбуткування придбаних ТМЦ на підприємстві позивача здійснювалося у відповідності до вимог податкового законодавства та стандартів бухгалтерського обліку, що підтверджується відомістю по партіям товару на складах по ТОВ Спецбудпостачанню . Усі придбані товари використовувалися у господарській діяльності підприємства, що не заперечувалося під час проведення перевірки, та підтверджується Відомістю по партіям товару на складах по постачальнику ТОВ Спецбудпостачання (а.с. 55-68, т. 4).

Оплата за поставлені ТМЦ була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 133-136, т. 4).

Щодо господарських відносин ДП Харківський бронетанковий завод з ТОВ Профбізнесгруп судом встановлено наступне.

Між ДП Харківський бронетанковий завод та з ТОВ Профбізнесгруп укладено у м. Харків Договір поставки №27/15/123 від 27.01.2015 року, згідно якого ТОВ Профбізнесгруп зобов`язується поставити і передати у власність ДП Харківський БТЗ товари згідно Специфікацій у Додатках до даного договору. Постачання товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 у строк не пізніше 20.12.2015 року, дозволяється постачання продукції партіями. Передача (поставка) товару покупцю здійснюється за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 222. Датою передання товару вважається дата вручення товару покупцю, що підтверджується підписаною уповноваженим представником покупця актом прийому-передачі товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання обома сторонами акту прийому-передачі на товар. Строк укладеного Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується виконанням сторонами своїх обов`язків за договором у повному обсязі. Договір скріплено печатками та підписано з боку ТОВ Профбізнесгруп директором ОСОБА_1 , з боку ДП Харківський БТЗ - ОСОБА_2 . На виконання зазначеного договору між сторонами складено та затверджено Специфікації товарів.

Постачальником в ході виконання договору поставки виписувалися на адресу ДП Харківський БТЗ видаткова накладна №ПФ-0000001 від 02.02.2015 року. На ДП Харківський БТЗ здійснювалося оприбуткування отриманого товару у відповідності до вимог податкового законодавства та стандартів бухгалтерського обліку. Так, відповідальною особою на підприємстві складалися прибуткові ордери за формою №М-23. Усі придбані товари використовувалися у господарській діяльності підприємства, що підтверджується Відомістю по партіям товару на складах по постачальнику ТОВ Профбізнесгруп . Оплата за поставлені ТМЦ у розмірі 1626016,56 грн. була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Податкові накладні, які виписувалися, за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та зареєстровані в єдиному Державному реєстрі податкових накладних з відповідними кодами УКТ ЗЕД.

Судовим розглядом встановлено, що за першою подією, на виконання вимог ст. 201 ПК України, виписувалися податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України та зареєстровані в єдиному Державному реєстрі податкових накладних з відповідними кодами УКТЗЕД.

Суд зазначає, що під час проведення перевірки, контролюючим органом не було виявлено недоліків форми та змісту вказаних первинних документів, які б свідчили про нереальність здійснення господарських операцій.

В той же час, контролюючий орган посилаючись на висновки попередніх актів перевірок та податкову інформацію дійшов до висновків про нереальність здійснення господарських операцій, зокрема відповідач послався на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 9/20-30-22-01-14/39573185 від 07.10.2015 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ПРОФБІЗНЕСГРУП (код 39573185) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2012 р. по 31.08.2015 р., в якому зазначено про відсутність у ТОВ ПРОФБІЗНЕСГРУП об`єкта оподаткування податком на додану вартість та відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та ін.).

Інших підстав для висновків про нереальність здійснення господарських операцій в акті перевірки не наведено.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Пункти 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначають, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пунктами 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина друга статті 3 вказаного Закону визначає бухгалтерський облік як обов`язковий вид обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до частини першої та другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 , первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.15 вищезазначеного Положення встановлено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином суд дійшов висновку, що господарські операції позивач з контрагентами з ТОВ Профбізнесгруп і ТОВ Спецбудпостачання мають реальний характер, та підтверджуються первинними документами.

Також суд звертає увагу, що в рамках адміністративної справи №820/3381/16 судом вже надавалася оцінка господарським операціям позивача з ТОВ Профбізнесгруп і ТОВ Спецбудпостачання за той самий період, по тим самим договорам, а саме: у постанові Харківського окружного адміністративного суд від 31.10.2016 р. у справі №820/3381/16, яка набрала законної сили 28.02.2017 р.

Крім того судом встановлено, що за висновками акту перевірки, порушення вимог податкового законодавства відповідач по справі пов`язує виключно з не підтвердженням реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ Спецбудпостачання , з яким підприємство позивача мало господарські відносини у перевіряємий період, у зв`язку з тим, на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки позивачем документи на підтвердження реальності господарських відносин із контрагентом ТОВ Спецбудпостачання надано не було, суд зазначаэ наступне.

Відповідно до постанови слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області від 11.05.2015 р. Про витребування документів по кримінальному провадженню № 22014220000000259 у посадових осіб ДП Харківський бронетанковий завод було витребувано документи по взаємовідносинам з ТОВ Спецбудпостачання (код 35702376) за період з 01.10.2014 р. по 11.05.2015 р. Відповідно до опису вилучених документів, документи у кількості 47 одиниць видав 12.05.2015 р. головний бухгалтер А.Г. Александрова та одержав слідчий СВ УСБУ в Харківській області лейтенант ОСОБА_3 .

На підставі п. 85.9 ст. 85 ПК України листами від 18.06.2015 р. № 3004/9/20-33-22-03-13 та від 06.07.2015 р. № 3214/20-33-22-03-13 відповідач звертався до слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта ОСОБА_3 з проханням надати фахівцям контролюючого органу можливість ознайомлення з вилученими документами або надати їх завірені копії у встановлені даним пунктом терміни, чи повідомити про теперішнє місцезнаходження вказаних документів.

Листом № 47/14189 від 08.07.2015 р. старшим слідчим відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_4 повідомлено відповідача про повернення ДП Харківський бронетанковий завод фінансово-господарських документів, що вилучались, та зобов`язано Західну ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області негайно поновити проведення перевірки ДП Харківський бронетанковий завод , призначеної під час розслідування кримінального провадження від 03.02.2014 р. № 12014220060000284 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України. До листа від 08.07.2015 р. № 47/14189 додано копію листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції О.С.Головко на ім`я директора ДП Харківський бронетанковий завод ОСОБА_2 про повернення отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014220000000259 від 06.10.2014 р. оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між ДП Харківський бронетанковий завод та ТОВ Спецбудпостачання , ТОВ Торгівельно-будівельний альянс за період 2014-2015 роки, на вказаній копії листа міститься запис: Оригінали документів згідно описів отримав в повному обсязі. Заступник директора ДП ХБТЗ Піддубний та стоїть підпис.

На підставі вказаного листа, контролюючим органом направлений письмовий запит на ім`я директора ДП Харківський бронетанковий завод Козонак В.М. № 10949/10/20-33-22-03-14 14.07.2015 р. щодо надання вищезазначених документів до перевірки або повідомлення про їх місцезнаходження на теперішній час, а також надання пояснень щодо отримання цих документів у слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_5 працівником ДП Харківський бронетанковий завод на прізвище ОСОБА_6 .

Листом позивач повідомив контролюючий орган про те, що документи підтверджуючі співпрацю підприємства з ТОВ Спецбудпостачання відсутні через їх вилучення Службою безпеки України відповідно до постанови про витребування документів від 11.05.2015 р., про що складений опис, а що стосується працівника за прізвищем ОСОБА_7 , підприємством позивача додатково, листом № 8/13/9 від 13.08.2015 р., повідомлено контролюючий орган, що ОСОБА_6 працював на ДП Харківський бронетанковий завод за трудовою угодою у період з 11.11.2014 р. по 08.07.2015 р. На підприємстві він виконував наступні функції: здійснення добового контролю та несенням варти працівниками служби охорони; недопущення випадків крадіжки майна держпідприємства; здійснення контролю за складським приміщенням; недопущення терористичних актів на території підприємства. Доручень ОСОБА_7 від керівництва ДП Харківський бронетанковий завод щодо одержання документів від СБ України, ні усно, ні письмово не отримував, а тому, документи які були вилучені СБ України на підприємство не повертались.

Судом розглядом також встановлено, що Західна ОДПІ м. Харкова листом № 3433/9/20-33-22-03-13 від 15.07.2015 р. звернулася до слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області з проханням надати інформацію про обставини повернення ДП Харківський бронетанковий завод отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014220000000259 від 06.10.2014 р. оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між ДП Харківський бронетанковий завод та ТОВ Спецбудпостачання , ТОВ Торгівельно-будівельний альянс за період 2014-2015 роки згідно листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції О.С.Головко на ім`я директора ДП Харківський бронетанковий завод ОСОБА_2 .

На вказаний вище лист контролюючим органом отримано лист-відповідь № 70/6-3641 від 01.09.2015 р., в якому зазначено, що фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ Спецбудпостачання , ТОВ Торгівельно-будівельний альянс надані ДП Харківський бронетанковий завод на підставі постанови слідчого відділу Управління, повернуті у повному обсязі на адресу заводу старшим слідчим з ОВС СВ УСБУ у Харківській області ОСОБА_8 у зв`язку з минуванням потреби. Документи передано на адресу ДП Харківський бронетанковий завод супровідним листом № 70/6-259 від 03.07.2015 р. через помічника директора ДП Харківський бронетанковий завод ОСОБА_8, повноваження якого підтверджені службовим посвідченням № 2349 та який особисто отримав вказану документацію. До даного листа додано копію посвідчення № 2349 та лист № 70/6-259 від 03.07.2015 р.

В подальшому, відповідно до протоколу допиту свідка від 22.10.2015 р. - ОСОБА_7 , свідок повідомив, що за період з 26.09.2014 р. по 29.10.2014 р. працював на ДП Харківський бронетанковий завод заступником директора по безпеці, а з 10.11.2014 р. по 08.07.2015 р. по трудовій угоді працював помічником директора ДП Харківський бронетанковий завод по режиму (згідно протоколу прийнято на роботу згідно трудової угоди та внутрішнього наказу). ОСОБА_7 також повідомив, що 07.07.2015 р. у слідчого Головко А. в управлінні СБУ у Харківській області по акту прийому-передачі отримав документи, але після цього забув документи на лавочці неподалік від церкви в районі Дзеркальної струї та коли виявив, що документів немає звернувся до Київського РВ ХО ГУМВД України в Харківській області з заявою, а 08.07.2015 р. після повідомлення директора про втрату документів, був звільнений (написав заяву про розірвання трудової угоди).

Також судом встановлено, що 08.06.2016 р. представником позивача долучено до матеріалів справи копії первинних документів, на підтвердження господарських відносин із ТОВ Спецбудпостачання , які були відновлені позивачем шляхом направлення відповідного запиту на адресу ТОВ Спецбудпостачання для відновлення втрачених документів.

Відповідно до підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Пунктами 44.1, 44.3-44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд зазначає, що під час проведення перевірки позивачем було повідомлено контролюючий орган, що саме через виїмку первинних документів слідчими органами СУ СБУ у Харківській області, у позивача відсутня об`єктивна можливість надання необхідних документів для проведення перевірки. Однак, контролюючий орган в акті перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 р. прийшов до висновку про непідтвердженість господарських операцій між ДП Харківський бронетанковий завод та ТОВ Спецбудпостачання і ТОВ Профбізнесгруп .

Так, положеннями п.44.6 ст.44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд зазначає, що вилучення первинної документації по господарським взаємовідносинам між ДП Харківський бронетанковий завод та ТОВ Спецбудпостачання і ТОВ Профбізнесгруп підтверджується Постановою про витребування документів Слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області від 11.05.2015 р. та описом до постанови. Витребувані документи були видані головним бухгалтером ДП Харківський бронетанковий завод . Крім того, з акту перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 р. вбачається, що документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Спецбудпостачання і ТОВ Профбізнесгруп також надавалися слідчим відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції А.В. Мирним, які знаходилися в матеріалах кримінального провадження №1201422000000284. Дані документи були вилучені на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.09.2015 р. та ухвали суду від 23.09.2015 р. справа №640/7772/15-кн/п, 1-кс/640/6803/15 про доступ до тимчасового доступу до речей, які знаходяться у володіння ДП Харківський БТЗ .

Як вже було встановлено судом вище, станом на момент проведення перевірки, вилучені документи не були повернуті ДП Харківський бронетанковий завод належним чином.

У подальшому позивач звертався до ТОВ Спецбудпостачання і ТОВ Профбізнесгруп з вимогою про відновлення оригіналів вилучених і не повернутих документів. Однак, дані документи були відновлені лише після проведення перевірки, про що свідчить доповідна записка працівника юридичного відділу. Завірені копії документів з копій були долучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень п.44.5 ст.44 ПК України передбачено обов`язок платника податків на відновлення втрачених первинних документів. В той же час, за не відновлення первинних документів і незабезпечення платником податків первинних документів, положеннями ст. 121 Податкового кодексу України передбачений спеціальний вид відповідальності у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємства. Не відновлення первинних документів немає наслідком автоматичного визнання господарських операцій нереальними.

Крім того суд зазначає, що під час проведення перевірки контролюючим органом аналізувалася первинна документація надана органом досудового розслідування, а тому посилання лише на той факт, що до перевірки не надано документів, як на єдину підставу для визнання господарських операцій нереальними, є безпідставним, адже самі документи і господарські операції досліджувалися в ході проведення перевірки.

Положеннями п.85.9 ст.85 ПК України передбачає надання до перевірки копій документів або доступ до них.

Як вбачається із самого акту перевірки, контролюючий орган скористався своїм правом щодо звернення до правоохоронних органів та отримання документів для їх аналізу і проведення перевірки.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем вчинялись дії спрямовані на відновлення вилученої первинної документації стосовно господарських операцій з контрагентами ТОВ Спецбудпостачання і ТОВ Профбізнесгруп .

Щодо посилань відповідача, про те, що водій ОСОБА_9 на допиті не підтвердив свою участь у транспортуванні товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1. Договору поставки №137 від 26.11.2014 року постачання товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС 2000, у строк не пізніше 20.12.2014 року. Дозволяється постачання продукції партіями. Згідно з п. 5.2. Договору, передача (поставка) товару покупцю здійснюється за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 222. Жодним документом на ДП Харківський бронетанковий завод не покладено обов`язок встановлення особи водія, необхідність перевірки його водійського посвідчення та правових підстав виконання ним поставки товару на територію заводу, за умови покладення обов`язку щодо транспортування на постачальника, з огляду на що ДП Харківський бронетанковий завод не могло передбачити можливість таких нюансів діяльності свого контрагента. Суд також зазначає, що відповідно до довідки МВС України в Харківській області №31/20-4888, реєстраційний номер та посвідчення водія, які зазначені в товарно-транспортних накладних, є дійсними.

Відповідно до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 83 ПК України, матеріали незакінчених кримінальних проваджень не входять до переліку документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок.

Сам факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Результати проведених заходів в рамках кримінальних справ за своєю суттю є лише відомостями про джерело цих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі лише після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак, отримана податковим органом інформація, на яку посилається податковий орган, на обґрунтування своїх доводів про нездійснення господарських операцій, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, ст. 72-76 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що в Акті перевірки контролюючого органу не наведено жодного доказу відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо наявності протоколу допиту свідка суд зазначає, що законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінально процесуальний кодекс України.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Отже з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що зазначений контролюючим органом протокол допиту свідка не є належними доказами по адміністративній справі, оскільки доказів отримання зазначених документів в спосіб, встановлений законом, відповідачем не наведено.

Також суд зазначає, що акт перевірки не містить жодних доказів закінчення кримінального провадження, а також вироку, що набрав законної сили в цих кримінальних провадженнях.

Протоколи допиту свідків в рамках кримінального провадження, якщо в такому кримінальному провадженні відсутній вирок, який набрав законної сили, не є належними доказами в адміністративній справі.

Слід зазначити, що протоколи допиту свідків є доказом в кримінальному провадження, та оцінку цим показам надає суд в процесі розгляду саме кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені відповідачем в акті документальної позапланової виїзної перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 16.11.2015 року не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 року №0001062203, №0001052203 та №0001042203 підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 р. № 0001062203, № 0001052203 та № 0001042203.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2020 року.

Суддя Зінченко А.В.