Рішення

від 23.12.2020 по справі 520/15589/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2020 року Справа №520/15589/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ніколаєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Жука С.В.,

представника позивача - Борисова М.О.,

представника відповідача - Парамонової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Теплоенергетичний центр Роганського промвузла до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла") 09.11.2020 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо закінчення виконавчого провадження №6008243, відкритого 18.09.2019;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2020 №60082043.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята державним виконавцем передчасно, оскільки не виконане рішення суду про зобов`язання Міністерства фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до договору від 11.08.2017 №27/21-3 про організацію взаєморозрахунків, укладеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 позовну заяву у справі №520/15589/2020 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/15589/2020, з урахуванням статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву до 11.12.2020. Водночас, відповідача зобов`язано надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №60082043.

Відповідачем через канцелярію суду 18.12.2020 надано відзив на позовну заяву, до якого додано засвідчені копії виконавчого провадження №60082043.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що дії державного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови є такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із чим оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження, на думку відповідача, є законною, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін у справі, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 27.08.2019 позивач (стягувач за виконавчим листом №520/8308/18) звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа у якому, зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до договору від 11.08.2017 №27/21-3 про організацію взаєморозрахунків, укладеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, та довести рішення до Казначейства.

На підставі вказаної заяви, 18.09.2020 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60082043 з примусового виконання виконавчого листа №520/8308/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом 19.02.2019, яку направлено на адресу боржника супровідним листом, що не заперечується сторонами у справі.

У пункті 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №60082043 зазначено, що боржнику - Міністерству фінансів України, необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Крім того, 18.09.2019 державним виконавцем відповідно до статті 27 Закону України Про виконавче провадження прийняті постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які направлені на адресу боржника супровідним листом, що не заперечується сторонами у справі.

Протягом 10 робочих днів рішення суду, якм зобовязано боржника прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до договору від 11.08.2017 №27/21-3 про організацію взаєморозрахунків, укладеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, та доведення такого рішення до Казначейства, не виконано.

У зв`язку з невиконанням у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, останнім 15.11.2019 прийнято відносно позивача постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., яку направлено на адресу боржника супровідним листом, що не заперечується сторонами у справі.

У встановлений державним виконавцем строк, рішення суду боржником не виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем 21.01.2020 прийнято відносно позивача постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00грн., яку направлено на адресу боржника супровідним листом, що не заперечується сторонами у справі. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Боржником у добровільному порядку сплачено виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн., штрафи у розмірі 5100,00 грн. та 10 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи. Однак, рішення суду не виконано.

У подальшому, 07.10.2020 державним виконавцем сформовано на направлено до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Міністерства фінансів України вимог виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 №520/8308/18, відповідальність за яке передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України.

Рішення Харківського окружного административного суду від 10.10.2018 у справі №520/8308/18 до теперішнього часу не виконано, у зв`язку з цим державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №60082043 з підстав неможливості виконання вказаного рішення без участі боржника.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VII (далі по тексту - Закон України №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (стаття 19 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочинається з прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України №1404-VIII).

Отже, законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об`єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

Пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VIII передбачено підставу для закінчення виконавчого провадження - надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Приписами частини третьої статті 63 Закону України №1404-VIII визначено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи те, що у рамках виконавчого провадження державний виконавець наділений компетенцією виключно на накладення на боржника штрафів та складення повідомлення до правоохоронного органу про невиконання рішення суду, що власне і було зроблено відповідачем, суд приходить до висновків про відсутність у відповідача можливості вчинення альтернативних дій, крім прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, в силу викладених законодавчих приписів.

Суд також зауважує, що під час судового розгляду представником позивача було зазначено, що державним виконавцем вчинено усі передбачені чинним законодавством обов`язки щодо примусового виконання судового рішення з дотриманням відповідних процедур та строків.

Враховуючи викладене, судом встановлено відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували безпідставність і необґрунтованість закінчення відповідачем виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України №1404-VIII, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (вулиця Грицевця, 29, місто Харків, 61172, код ЄДРПОУ: 14085922) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вулиця Січових Стрільців, 73, місто київ, 01001) про визнання протиправною та скасування постанови- відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 23.12.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва