Рішення

від 23.12.2020 по справі 640/13321/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/13321/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПУТОН-С

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Київ

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ПУТОН-С (далі також - позивач, ТОВ ПУТОН-С ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0229521206 від 19.03.2019 року форми Н , яке прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акту, складеного за результатами камеральної перевірки ПУТОН-С з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення та застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

На думку позивача, повідомлення-рішення №0229521206 від 19.03.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податкова накладна №16 від 20.12.2017 року є такою, що надається отримувачу (покупцю), що виключає накладення штрафу, передбаченого пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 29.07.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.08.2019 року ГУ ДФС у м. Києві через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов, в якому вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 311.12.2015 року №1307.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ПЛУТОН-С за звітний період 2017-2018 року, за результатами чого складено акт від 11.02.2019 року №1193/26-15-12-06/38150175, в якому вказано про порушення ТОВ ПЛУТОН-С граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкової накладної від 20.12.2017 року №16 (дата реєстрації 18.01.2018 року, кількість днів затримки 3).

06.03.2019 року ТОВ ПЛУТОН-С подано заперечення на акт ГУ ДФС у м. Києві №1193/26-15-12-06/38150175 від 11.02.2019 року.

Згідно листа ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2019 року №48494/10/26-15-12-06-14 про результати розгляду заперечення, ГУ ДФС у м. Києві висновки до акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.02.2019 року №1193/26-15-12-06/38150175 за період 2017-2018 роки залишено без змін.

На підставі зазначеного акту, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 року №0229521206, яким, з огляду на порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, за затримку на 15 і менше календарних днів на суму 269921 грн. 35 коп. до ТОВ ПЛУТОН-С застосовано штраф у розмірі 10% у сумі двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 14 копійок.

ТОВ ПЛУТОН-С 12.04.2019 року подано до ГУ ДФС у м. Києві скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.03.2019 року №0229521206 форми Н , за результатами якої ГУ ДФС у м. Києві винесено рішення від 07.06.2019 року №26324/6/99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.03.2019 року №0229521206, а скаргу - без задоволення.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і далі також - у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами пункту 120.1-1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Статтею 195 Податкового кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 Податкового кодексу.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підтягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12. 2015 року №1307, до 8 графи податкових накладних вноситься код ставки податки на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Пунктом 16 Порядку №137 встановлено, що таблична частина податкової з двох розділів: А і Б. До розділу Б вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг. Код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються вноситься до графи 8.

У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг , що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Графа 9 податкових накладних містить інформацію про код пільги. Зокрема, зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної. При здійсненні пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код 99999999 , а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.

При складанні податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II-VIII не заповнюються.

Зазначене вище не поширюється на операції з постачання товарів\послуг, до яких одночасно застосовується як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків.

Враховуюче викладене, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень.

У силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛУТОН-С відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛУТОН-С (код ЄДРПОУ 38150175, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, офіс 196);

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса:04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 23.12.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна