Рішення

від 21.12.2020 по справі 826/2535/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Київ № 826/2535/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Петропавлвської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

Головного Управління Держгеокадастру у Київській області

третя особа Приватне акціонерне товариство Будівельне управління №7

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Петропавлвської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 19-тої сесії V скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.08.2009 року №45 Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ Будівельне управління №7 ;

- зобов`язати Головне Управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в Поземельній книзі запис, внесений на підставі рішення 19-тої сесії V скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.08.2009 року №45 про надання в оренду ЗАТ Будівельне управління №7 земельної ділянки площею 0, 8014 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0056, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 13 , шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Петропавлівсько-Борщагівська сільська ради Києво-Святошинського району Київської області протиправно прийняла рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки, оскільки така передача відбулася без проведення земельних торгів, чим порушено приписи ст. ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду; всупереч генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка, відповідно до якого будівництво секційних житлових будинків передбачається за умови відповідного обґрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхів; земельна ділянка розташована на території лісового масиву та, відповідно, є лісовим фондом, що виключає можливість зводити споруди довгострокового користування; незаконно змінено цільове призначення земель, зайнятих лісами. Позивач вказав, що прямим наслідком протиправних дій Петропавлвської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області є порушення прав позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до Протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 11.04.2018 року по справі № 826/2535/17 суд оголосив про перехід розгляду справи за правилами спрощеного провадження на підставі ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що відповідачами відзиви на позовну заяву до суду не подано.

В матеріалах справи містяться пояснення щодо позову представника Приватного акціонерного товариства Будівельне управління №7 , відповідно до яких третя сторона зазначає про необґрунтованість позову, оскільки не доведено порушення законодавства при прийняті рішення про передачу земельної ділянки в оренду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням 10-тої сесії V скликання Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.11.2007 року №8 Про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об`єкта надано дозвіл ЗАТ Будівельне управління №7 на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду терміном на 10 років під будівництво багатоповерхового будинку загальною площею 0, 80 га в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 13 Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення 19-тої сесії V скликання Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.08.2009 року № 45 Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ Будівельне управління №7 , окрім іншого, затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років ЗАТ Будівельне управління №7 , вилучено із земель запасу Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку загальною площею 0, 8014 (зелені насадження загального користування), зазначену земельну ділянку передано на умовах оренди терміном на 10 років ЗАТ Будівельне управління №7 під будівництво багатоповерхового будинку в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 13 Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Вважаючи, що Рішення 19-тої сесії V скликання Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.08.2009 року № 45 Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ Будівельне управління №7 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує вимоги земельного, лісового, містобудівного та іншого законодавства, а також права позивача та права територіальної громади с. Петропавлівська Борщагівка, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Спеціальним законом, який регулює діяльність органів місцевого самоврядування є Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У ст. 4 Закону зазначені основні принципи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

- народовладдя;

- законності;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

- судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- старосту;

- органи самоорганізації населення.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділені повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення та ін.

Згідно з приписами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відтак, судом встановлено, що до повноважень сільської ради належить, зокрема, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок в оренду. Відповідні рішення органів місцевого самоврядування приймаються в межах їх повноважень, визначених, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що обов`язкове проведення земельних торгів закріплено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 року у редакції від 16.09.2008 року (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, ст. 134 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Водночас, відповідно до Розділу II Прикінцевих положень Закону прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Крім того, п. 3 вказаного Закону Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла від 29.06.2010 року №2367-VI передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Законом №2367-VI також внесено зміни до абзацу 3 п.1 перехідних положень Земельного кодексу України, який передбачав, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Враховуючи вказане, а також той факт, що дозвіл ЗАТ Будівельне управління №7 на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду терміном на 10 років під будівництво багатоповерхового будинку загальною площею 0, 80 га в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 13 Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надано 15.11.2007 року (рішенням 10-тої сесії V скликання Петропавлівської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.11.2007 року №8 Про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об`єкта ), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання рішення 19-тої сесії V скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.08.2009 року №45 Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ Будівельне управління №7 таким, яке прийняте з порушенням встановленого законом порядку.

Щодо тверджень позивача про прийняття оскаржуваного рішення відповідачем 1 всупереч генерального плану с. Петропавлівська Борщагівка, відповідно до якого будівництво секційних житлових будинків передбачається за умови відповідного обґрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхів, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про основи містобудування будівельні норми, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Будівельні норми, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до Державного класифікатор об`єктів адміністративно-територіального устрою України населений пункт с. Петропавловська Борщагівка має статус сільського населеного пункту.

Пунктом 3.12 Планування і забудова сільських поселень ДБН Б.2.4-1-94 затверджених Наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 N 6 забудова території для заселення сільських населених пунктів може здійснюватися садибними та безсадибними будинками різних типів.

Будівництво секційних житлових будинків передбачається за умов відповідного обґрунтування, але, як правило, не вище 4-х поверхів.

Тип, кількість поверхів та довжина будинків визначаються згідно з містобудівною документацією.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданих матеріалів справи встановити кількість поверхів багатоповерхового житлового будинку, будівництво якого планується відповідно до договору оренди землі між відповідачем 1 та Приватним акціонерним товариством Будівельне управління №7 , не є можливим, оскільки сторони договору вказує, що зазначеним договором не передбачається кількість поверхів. Крім того, судом встановлено, що відповідно до висновку щодо погодження проекту відведення від 04.11.2008 № 11/1320 та № 3/1319 Управлінням культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, проект до відведення Будівельне управління №7 земельної ділянки в оренду площею 0, 80 під будівництво багатоповерхового житлового будинку погоджено ; відповідно до висновку щодо використання земельної ділянки під розташування багатоповерхового житлового будинку Державного інституту Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва від 23.05.2009 року розташування багатоповерхової житлової забудови на ділянці площею 0, 8 га з урахуванням існуючих багатоповерхових житлових будинків не суперечить функціональному зонуванню території села і сприяє формуванню цілісної забудови житлового кварталу; відповідно до листа Державного пожежного нагляду Управління нормативно-технічної роботи та ліцензування ГУ МНС України в Київській області (за підписом Головного державного інспектора з пожежного нагляду Київської області) від 05.11.2008 року № 9/6/7282 Головне управління МНС України в Київській області, розглянувши подані матеріали, не заперечує проти розміщення багатоповерхового житлового будинку на земельній ділянці площею 0, 8 га; лисом Управління охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції від 31.03.2009 року №901 попередньо погоджене місце розташування земельної ділянки під розміщення багатоповерхового житлового будинку площею 0, 80 га; відповідно до висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 28.09.2009 року № 06-13/3332 місце розташування земельної ділянки на умовах оренди ЗАТ Будівельне управління №7 під будівництво багатоповерхового житлового будинку погоджено. Аналогічні висновки містяться в листах Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.10.2008 року № 1599, від 02.12.2009 №19950. При цьому, відповідно до рішення відповідача 1 від 09.04.2009 року строк дії дозволу на погодження місця розташування об`єкта продовжено до 15.11.2009 року.

Щодо тверджень позивача про те, що земельна ділянка, яка передана відповідачем в оренду, розташована на території лісового масиву та, відповідно, є лісовим фондом, що виключає можливість зводити споруди довгострокового користування та про незаконне змінення цільове призначення земель, зайнятих лісами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.

Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.

Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси як об`єкт права власності

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно приписів ст. 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Статтею 20 Лісового кодексу України встановлено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право:

1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору;

2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності;

3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.

З наданих матеріалів справи судом не встановлено належність земельної ділянки площею 0, 8014 га за кадастровим номером 3222485901:01:049:0056, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 13 до території лісового масиву, категорії лісів. Позивач посилається на лист Державного агентства лісових ресурсів України № 115 від 25.10.2016 року як на факт підтвердження належності вказаної ділянки до території лісного масиву, однак, суд зауважує, що даний лист лише повідомляє про проведене обстеження в натурі на відповідних ділянках і не встановлює факт належності вказаної ділянки до території лісного.

Крім того, судом не встановлено факту порушення процедури встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки з наявних матеріалів справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст. ст. 2 , 5- 11 , 19 , 72- 77 , 90 , 139 , 241- 246 , 250 , 255 Кодексу адміністративного судочинства України , Окружний адміністративний суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Петропавлвської-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа - Приватне акціонерне товариство Будівельне управління №7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України . Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур