Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/21163/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/21163/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТЕРН-ТРЕЙД про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суд міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі у тексті - позивач, ГУ ДСНС України в м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТЕРН-ТРЕЙД (далі у тексті - відповідач, ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД ), в якому просить:

- застосувати заходи реагування до ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративного корпусу шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печаток на електророзподільні щити та вхідні двері приміщень адміністративного корпусу до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДСНС України у м. Києві, як органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, під час планової перевірки ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД встановлено факт наявності порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року відкрито провадження у справі № 640/21163/19, визначено здійснювати її розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази або заяву про визнання позову.

Відповідачем 28 листопада 2019 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про усунення ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД всіх порушень правил та норм пожежної та техногенної безпеки, факт наявності яких було встановлено в ході планової перевірки.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) судовий розгляд у суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини, встановлені судом:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403- VI (далі у тексті - КЦЗ України), Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі у тексті - Закон № 877-V), наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2019 року № 22 Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів , Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом від 04 лютого 2013 року № 3 (далі у тексті - Положення № 3), та наказів Державної регуляторної служби України від 15 листопада 2018 року № 152 Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік , від 30 листопада 2018 року № 692 Про затвердження плану перевірок , ГУ ДСНС України в м. Києві видано наказ від 12 серпня 2019 року № 655 Про проведення планових перевірок .

На підставі вказаного наказу та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02 вересня 2019 року № 6033 особою позивача у період з 17 по 30 вересня 2019 року проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД , за результатами якої складено відповідний акт від 30 вересня 2019 року № 1050 (далі у тексті - Акт перевірки № 1050).

У ході перевірки виявлено 17 порушень ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, перелік яких зазначено в Акті перевірки № 1050.

За порушення вимог статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадову особу ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД , директора ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.

ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД винесено припис про усунення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30 вересня 2019 року № 510.

Вважаючи виявлені порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, 01 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, серед повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі у тексті - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі у тексті - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно пункту 2 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 1052 ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507), ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 КЦЗ України, серед переліку підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС України в м. Києві як спеціально уповноваженого органу до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації адміністративного корпусу виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, на переконання суду поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Проте, 28 листопада 2019 року відповідачем під час розгляду справи надані докази усунення порушень, виявлених під час перевірки, зокрема Акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27 листопада 2019 року № 1208.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 26 по 27 листопада 2019 року Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС України в м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ ІНТЕРН-ТРЕЙД вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами чого складено відповідний Акт від 27 листопада 2019 року № 1208, яким встановлено відсутність порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки вказаним суб`єктом господарювання. Зазначене, на думку суду, свідчить про добросовісність намірів ТОВ ІСТЕРН-ТРЕЙД щодо проведення роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем фактично усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в Акті перевірки № 1050, які стали підставою для звернення ГУ ДСНС України у м. Києві до суду із позовом щодо застосування заходів реагування.

Водночас суд звертає увагу, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Тимчасовий характер заходів також вбачається і з вимог самої позовної заяви, де позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень відповідачем.

Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, доцільність обрання якого повинна обґрунтовуватися виявленням порушень, що реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Виходячи зі свого змісту і сутті застосування, до такого заходу слід вдаватися до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Отже, наявність акта перевірки з висновком про відсутність порушень з боку відповідача, свідчить про виконання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки, викладені в Акті перевірки № 1050 від 30 вересня 2019 року, порушення повністю усунені позивачем, застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення суб`єктом господарювання виявлених порушень, а заборона експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом реагування і повинна застосовуватися лише у виключних випадках, вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративного корпусу шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печаток на електророзподільчі щити та вхідні двері приміщень адміністративного корпусу є безпідставними.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул., Володимирська, 13, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТЕРН-ТРЕЙД (вул. Героїв Оборони, буд.5, кв.43, м. Київ, 03127, ЄДРПОУ 21586211) про застосування заходів реагування відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченні статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України з урахуванням п/п 15.5. п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда