Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/13259/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/13259/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0364211207 від 06.05.2019

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0364211207 від 06.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки № 2696/26-15-12-07/38760247 від 04.04.2019, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації семи податкових накладних на суму ПДВ 16713,76 гривень, складених у 2018 році в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту камеральної перевірки від 04.04.2019 податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2019 № 0364211207 до позивача застосовано штраф в розмірі 10% на загальну суму 1671,37 гривень. Сутність порушень, визначених при проведенні камеральної перевірки полягає у тому, що реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування. Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунку коригування до них передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладенні штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що своєчасно зареєстрував податкові накладні від 27.12.2018 № 1, 2, 3 та 28.12.2018 № 1, 2, 3, 4, 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки, податкова накладна від 28 грудня 2018 року № 4 була прийнята 15.01.2019 у о 17:30 год., про що свідчить відповідна квитанція, а щодо решти семи податкових накладних, то квитанції про неприйняття або зупинення реєстрації протягом операційного дня до позивача не надійшли ані 15.01.2019, ані в наступні два дні. Тому позивач 18.01.2019 був змушений повторно направити до ЄРПН сім податкових накладних від 27.12.2018 № 1, 2, 3 та 28.12.2018 року № 1, 2, 3, 5, тобто, з порушенням строків реєстрації, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України. Крім того, 15.01.2019 у роботі ЄРПН були перебої у зв`язку з перевантаженням серверу ДФС, про що ДФС проінформувала платників податків, розмістивши відповідне оголошення на своєму офіційному веб-порталі.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0364211207 від 06.05.2019 року стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача № 2696/26-15-12-07/38760247 від 04.04.2019 року. Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, реєстрація семи податкових накладних від 27 та 28 грудня 2018 року на загальну суму ПДВ 16713,76 грн. за даними податкового органу відбулася не 15.01.2019 року, а 18.01.2019 року, тому до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 10% за затримку на 3 дні реєстрації спірних податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

У відповіді на відзив, позивач зазначив про своєчасне направлення ним спірних податкових накладних від 27 та 28 грудня 2018 року до ЄРПН.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданою позивачем до матеріалів справи.

Позивач перебуває на податковому обліку ГУ ДФС у м. Києві, про що зазначено в акті камеральної перевірки позивача від 04.04.2019.

Фахівцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2018 рік, про що складено акт перевірки від 04.04.2019 № 2696/26-15-12-07/38760247.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації семи податкових накладних: від 27.12.2018 року № 1, 2, 3 та 28.12.2018 № 1, 2, 3, 5 на загальну суму ПДВ 16713,76 гривень із затримкою в 3 календарних дні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 № 0364211207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1671,37 гривень за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені заперечення, оцінюючи їх в сукупності, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Як передбачено п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого 29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (надалі - Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пункт 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 12-17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено наступне.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Судом встановлено, що 15.01.2019 вперше позивач спрямував до ЄРПН податкові накладні від 27.12.2018 № 1, 2, 3 та 28.12.2018 № 1, 2, 3, 4, 5 до закінчення операційного дня, про що свідчать протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.

При цьому, податкова накладна від 28.12. 2018 № 4 була прийнята 15.01. 2019 о 17.30 год., про що свідчить відповідна квитанція, а відносно інших податкових накладних, квитанції про неприйняття або зупинення реєстрації протягом операційного дня до позивача не надійшли.

З зазначених причин, позивач 18.01.2019 був змушений повторно направити до ЄРПН решту податкових накладних: від 27.12.2018 № 1, 2, 3 та 28.12.2018 № 1, 2, 3, 5, про що також зазначено в протоколах руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.

Наведене підтверджується листом ТОВ М.Е.ДОК від 21.05.2019 № 2105/2, надісланому на запит позивача від 14.05.2019 № 13/5-2.

У вказаному листі ТОВ М.Е.ДОК зазначено, що 15.01.2019 у роботі серверів обробки електронної звітності ДФС дійсно були зафіксовані технічні збої роботи, що підтверджується масовими зверненнями клієнтів.

Суд також враховує інформацію з офіційного сайту ДФС (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html), де зазначено текст наступного змісту: До уваги шановні платники! 15.01.2019 Прес-служба Державної фіскальної служби України повідомляє, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності .

Відтак, позивач своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкових накладних від 2.12. 2018 № 1, 2, 3 та 28.12. 2018 № 1, 2, 3, 5 в ЄРПН, про що надано відповідні докази.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 27.03.2018 у справі №825/2411/16 з аналогічним предметом спору.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позивних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2019 № 0364211207 про застосування штрафу на суму 1671,37 гривень, винесеного Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вимогами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей ( 03134, м. Київ, вул. 9 Травня, 49, код ЄДРПОУ 38760247) задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0364211207 від 06.05.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Арістей (код ЄДРПОУ 38760247, адреса: 03134, м. Київ, вул. 9 Травня, 49) з рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені витрати витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур