Постанова

від 14.12.2020 по справі 520/8157/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

14 грудня 2020 р.Справа № 520/8157/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Трансфарм-Харків про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и л а:

25.06.2020 року позивач Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Трансфарм-Харків (далі - ТОВ Трансфарм-Харків ) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 241.124,16 грн..

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2019 році становила 168 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю - 2 особи. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2019 році для ТОВ Трансфарм-Харків на виконання ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні становив - 7 осіб, у зв`язку з чим, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 241.124,16 грн..

У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись із вимогами Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що у 2019 році товариство мало у наявності від 10 до 12 робочих місць для працевлаштування на них осіб з інвалідністю, про що інформував Харківський міський центр зайнятості шляхом надання регулярних звітів за формою № 3-ПН. Також зазначив, що незважаючи на відсутність прямого обов`язку щодо пошуку осіб з інвалідністю на вільні вакансії, ТОВ Трансфарм-Харків самостійно здійснювало пошук та працевлаштування осіб з інвалідністю, так у 2019 році ТОВ Трансфарм-Харків самостійно працевлаштувало 4 особи з інвалідністю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишений без задоволення.

Судове рішення вмотивоване тим, що ТОВ Трансфарм-Харків інформувало орган державної служби зайнятості звітами про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Листом від 15.06.2020 року № ХМЦЗ-03-5844 Харківський міський центр зайнятості проінформував Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про відсутність відмов з боку ТОВ Трансфарм-Харків у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права вважає його безпідставним, просить скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні наведеним у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що згідно із списком працюючих осіб з інвалідністю - штатних працівників (а.с. 23), на підприємстві у 2019 році працювали 4 особи, які мали інвалідність: 1) ОСОБА_1 , прийнятий на посаду Водій автотранспортних засобів наказом від 21.01.2019 року № 21.01-1К, звільнений з посади наказом від 11.03.2019 року № 11.03-4К; 2) ОСОБА_2 , прийнятий на посаду Водій автотранспортних засобів наказом від 26.03.2019 року № 26.03-К, звільнений з посади наказом від 23.12.2019 року №19.12-3К; 3) ОСОБА_3 , прийнятий на посаду начальник служби ремонту наказом від 27.06.2019 року № 26.06-5К, звільнений з посади наказом від 12.09.2019 року № 12.09-1К; 4) ОСОБА_4 , прийнята на посаду сестра медична наказом від 16.08.2019 року № 16.08-1К. Потреба в особах з інвалідністю згідно звітів 3-ПН протягом року складала від 10 до 12 чоловік (фармацевти, провізори), про що щомісячно інформувався центр зайнятості.

Протягом 2019 року відповідач інформував Харківський міський центр зайнятості про наявність у нього вакансій створених робочих місць для осіб з інваліднісю, про що свідчать звіти за формою № 3-ПН, та підтверджено листом Харківського міського центру зайнятості (далі - ХМЦЗ) від 15.06.2020 року № ХМЦЗ-03-5844 (а.с. 17).

Також у листі ХМЦЗ зазначено, що у 2019 році відповідачем за направленням центру зайнятості не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю, відмов з боку ТОВ Трансфарм-Харків не було.

Так, відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , обов`язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Тобто, на підприємстві лежить лише обов`язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та порядок її подання, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ Траснфарм-Харків на адресу Харківського міського центру зайнятості щомісячно направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій за період з січня 2019 року по грудень 2019 року включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами та відмітками Харківського міського центру зайнятості про їх прийняття (а.с. 26-61).

Так, вказаними звітами підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, Законом України про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в своє чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.05.2019 року по справі № 820/2287/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідачем у працевлаштуванні особам з інвалідністю за направленням Харківського міського центру зайнятості.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у сумі 241.124,16 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 24 грудня 2020 року.