Постанова

від 15.12.2020 по справі 520/1209/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 р. Справа № 520/1209/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020, суддя Волошин Д.А., повний текст складено 01.09.20, по справі № 520/1209/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 4799 від 12.07.2019 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування"; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000220517 від 08.10.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000220517 від 08.10.2019 за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 365698,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що судом першої інстанції не враховано того факту, що контролюючим органом було дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо порядку нарахування податкових зобов`язань.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018, ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), у зв`язку з поданням у встановленому порядку ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" заперечень (№24 від 09.07.2019) до акту перевірки від 12.06.2019 р.№2038/20-40-14-21-08/40228863 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування".

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2/20-40-05-17-06/40228863 від 03.09.2019, яким зафіксовано наступні порушення: абз. а п.198.1, абзаців першого, другого п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 243799 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 33900,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 209899 грн., що призвело до: заниження суми ПДВ до сплати в бюджет всього в сумі 243799 грн., у тому числі за вересень 2018 на суму 33900,00 грн., за жовтень 2018 на суму 209899 грн.; не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018 та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745) за жовтень 2018.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000220517 від 08.10.2019, яким ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 365698,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 243799,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 121899,50 грн.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 14436/1/99-00-08-05-02 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №00000220517 від 08.10.2019 - без змін.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом належними первинними документами. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Так, судовим розглядом встановлено, що 27.08.2018 між ТОВ Ілада та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" укладено договір оренди телекомунікаційного обладнання № І-270818, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, а саме: програмно-апаратного комплексу, що належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п.1.1. Договору перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1 до Договору (Специфікації). Передача предмету оренди від орендодавця орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку № 2 до цього Договору в приміщенні Орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано акти надання послуг до договору оренди телекомунікаційного обладнання від 01.09.2018, від 30.09.2018.

Оплата за оренду телекомунікаційного обладнання проводилась у безготівковій формі, на підтвердження чого надано платіжне доручення № 318 від 08.10.2018, рахунок на оплату № 4 від 30.09.2018.

Також, 19.09.2018 між ТОВ Сейв Макс Груп (орендодавець) та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (орендар) укладено договір оренди телекомунікаційного обладнання № С-1909, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, що належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1.1 Договору перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, а саме: телекомунікаційне обладнання, програмне забезпечення, яке необхідно для використання за призначенням вказаного телекомунікаційного обладнання та є невід`ємною його частиною.

За відповідним актом приймання-передачі здійснюється передача предмету оренди від орендодавця орендарю в приміщенні орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано акти надання послуг з оренди телекомунікаційного обладнання № 236 від 31.10.2018, № 235 від 31.10.2018 , № 234 від 31.10.2018, акти приймання-передачі до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № С-1909 від 19.09.2018, від 01.10.2018, від 31.10.2018.

Оплата за оренду телекомунікаційного обладнання проводилась у безготівковій формі, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 353 від 12.11.2018, № 369 від 20.11.2018, № 370 від 21.11.2018, № 371 від 22.11.2018, № 372 від 23.11.2018, № 374 від 27.11.2018.

Крім того, 27.09.2018 між ТОВ Сейв Макс Груп (виконавець) та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (замовник) укладено договір № С-2709 про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі Визначення термінів в даному Договорі послуги за цим Договором, що поділяються на: організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника; послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МР3); послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника; послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника; послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника. Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано акти надання послуг № 237 від 31.10.2018, № 238 від 31.10.2018, відповідно до яких надано послуги з технічної підтримки запису, з надання статистичної звітності, аналітичної звітності та послуги спеціалістів контролю якості.

Оплата за оренду телекомунікаційного обладнання проводилась у безготівковій формі, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 349 від 09.11.2018, № 352 від 12.11.2018, № 375 від 27.11.2018, № 381 від 28.11.2018, № 391 від 13.12.2018.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності економічної доцільності укладання угод з наведеними контрагентами стосовно оренди конкретного програмно-апаратного комплексу колегія суддів зазначає наступне.

Так, основними видами діяльності ТОВ Автоматизовані системи обслуговування є 82.20 КВЕД діяльність телефонних центрів, 62.01 КВЕД комп`ютерне програмування, 62.02 КВЕД консультування з питань інформатизації, 63.99 КВЕД надання інших інформаційних послуг, 73.20 КВЕД дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки тощо.

Отже, з метою забезпечення провадження статутного виду діяльності 01.02.2016 між ТОВ Автоматизовані системи обслуговування та ТОВ Аделіна Аутсорсинг укладено Договір про надання послуг із обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center) № 01022016.

За умовами зазначеного договору під послугами розуміється комплекс робіт, які полягають в одночасній обробці та обміні інформації за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп`ютерних технологій виконавця, які об`єднані в єдину технологічну систему за принципами комп`ютерно-телефонної інтеграції.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 30.09.2018, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 35 від 31.10.2018.

Отже, для надання послуг, визначених договором № 01022016 від 01.02.2016 ТОВ Автоматизовані системи обслуговування залучено ТОВ ІЛАДА та ТОВ Сейв Макс Груп .

Також, за умовами договору № С-2709 від 27.09.2018 про надання послуг зі здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу, ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП зобов`язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному записі розмов персоналу ТОВ Автоматизовані системи обслуговування операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп`ютерних технологій, які об`єднані в єдину технологічну систему за принципами комп`ютерно-телефонної інтеграції.

Отже, метою отримання послуг за договором № С-2709 від 27.09.2018 є контроль ТОВ Автоматизовані системи обслуговування за якістю роботи свого персоналу при здійсненні статутних видів діяльності, виявлення недоліків у роботі персоналу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України). Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Зі змісту абзаців 3 частини першої статті 6, частини першої статті 43 Господарського кодексу України вбачається, що свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємства мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності, суб`єкти господарювання самостійно здійснюють свою підприємницьку діяльність і з цією метою визначають власні комерційний розрахунок та комерційний ризик, залучають матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільно укладають договори, не заборонені законом, самостійно обирають контрагентів.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 року по справі № 806/1755/14 (адміністративне провадження № К/9901/2450/18).

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо реальності виконання вказаних вище господарських зобов`язань, яке підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Крім того встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані, видами діяльності наведених контрагентів згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, є діяльність в сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво житлових та нежитлових будівель, будівництво інших споруд не введені в інші угруповання, діяльність в сфері архітектури.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції.

Колегія суддів також зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Таким чином, податковим органом не доведено існування обставин, які виключають право платника податків на формування податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій із наведеними контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 77 цього Кодексу.

Так, у ході судового розгляду досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

Доказів недобросовісності платника (позивача у справі), а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем не надано.

Твердження контролюючого органу та суду першої інстанції про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентами спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000220517 від 08.10.2019 є неправомірним, підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 по справі № 520/1209/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 24.12.20.