Постанова

від 24.12.2020 по справі 280/5221/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5221/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Веселівський центральний ринок на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року в адміністративній справі № 280/5221/19 (головуючий суддя першої інстанції Семененко М.О., повне судове рішення виготовлено 10.02.2020 року) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28.10.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок , в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено позивачем на підставі перевірки.

В обґрунтування вимог зазначено, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що об`єкти КП Веселівський центральний ринок за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. З посиланням на ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивач зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального підприємства Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

Зупинено експлуатацію будівель та приміщень Комунального підприємства Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом не враховану ту обставину, що КП Веселівський центральний ринок є власником лише 84/100 часток нежитлового приміщення, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 . Частка 16/100 знаходиться у власності приватної особи, яка не являється учасником справи, і щодо цієї особи не проводились контрольно-перевірочні заходи, які стали підставою позову.

Тобто, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі. Крім того, відповідач вказує, що ні в позові, ні в рішенні суду не зазначено належних обґрунтувань щодо застосування виключного заходу реагування - повної зупинки, та в не наведено мотивів неможливості застосування інших більш збалансованих заходів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

На підставі наказу Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 05.09.2019 року №336 та посвідчення від 06.09.2019 року №873, в період з 17.09.2019 року по 18.09.2019 року посадовими особами позивача було здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КП Веселівський центральний ринок , розташованого за адресою: Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, 127-А.

За наслідками проведеного планового заходу складено Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №127 від 18.09.2019 року, яким встановлені порушення вимог законодавства (а.с.35-50):

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів на об`єктах ринку (торгівельні кіоски та павільйони) не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі по тексту - Правила);

- в торгівельних кіосках та павільйонах ринку допущено встановлення електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів на горючі основи (конструкції) (п. 1.17 глава 1 розділ IV Правил №1417);

- допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (п.1.18 глава 1 розділ IV Правил);

- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 глава 1 розділ IV Правил);

- відсутній захист будівель та споруд КП Веселівський центральний ринок (адміністративна будівля, кіоски, павільйони) від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд) (п.1.21 глава 1 р. IV Правил);

- на території ринку не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (п. 5 розділ II Правил);

- не розроблено та не затверджено керівником (додатково до плану (схеми) евакуації) інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (п. 5 розділ II Правил);

- територія ринку, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (п. 8 розділ II Правил);

- початок використання суб`єктом господарювання (КП Веселівський центральний ринок ) об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин, які розташовані на території стоянки зі сторони вул.Козацька смт.Веселе та на відкритій території зі сторони вул.Центральна смт.Веселе - торгівельні павільйони Вкусный дворик та Быстрая кухня ) здійснюється без наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (ст. 57 Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення );

- відсутня проектна документація, яка затверджена у встановленому порядку, на нове будівництво (будівель, споруд, приміщень або їх частин, які розташовані на території стоянки зі сторони вул. Козацька смт.Веселе та на відкритій території зі сторони вул. Центральна смт.Веселе -торгівельні павільйони Вкусный дворик та Быстрая кухня ) (п.21 Розділ II Правил);

- територія ринку (територія стоянки) не очищається від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя (п. 1.1. Глава 1. Розділ III Правил);

- допущено розміщення тимчасових споруд торговельного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (торгівельні павільйони Вкусный дворик та Быстрая кухня ) на відстані менше 10 м від інших будівель та споруд ринку (п. 1.14 глава 1. розділ III Правил);

- допущена стоянка транспорту на відстані менше 10 м. від в`їзних воріт на територію ринку. У зазначених місцях (на двох в`їздах до ринку) не встановлюються (не вивішуються) відповідні заборонні знаки (п. 1.16 глава 1 розділ III Правил);

- допущено зменшення класу вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди (ввід кабелів в торгівельні кіоски, павільйони), ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди (п. 2.4 глава 2 розділ III Правил);

- не проведене обробляння засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнестійкості дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) адміністративної будівлі ринку (п. 2.5 глави 2 розділу III Правил);

- в торгівельних кіосках або павільйонах допущено застосовування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки (панелі ДСП, пластик та інші) (п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил);

- в КП Веселівський центральний ринок відсутня технічна документація для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок (п.1.1. глава 1 р. IV Правил);

- адміністративна будівля ринку не забезпечена внутрішнім проти пожежним водопроводом (п. 1 глава 3 розділ VI Правил);

- територія ринку, будинки, споруди, приміщення (торгівельні кіоски та павільйони) не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (п. 3.6 глава 3 р. V Правил);

- переносні вогнегасники не розміщуються шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (п. 3.10 глава 3 розділ V Правил);

- не встановлені вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки не розмішені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги (п.3.10 гл. 3 р. V Правил);

- на території КП Веселівський центральний ринок не встановлені спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння з необхідним комплектом засобів пожежогасіння (п.3.11. Глава 3. Розділ V Правил);

- не проведене технічне обслуговування всіх вогнегасників, які є в наявності на ринку (п. 3.17 глава 3 розділ V Правил);

- на території ринку не встановлені бочки з водою, місткістю не менше ніж 0,2 м3 і які мають бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3 (п. 3.24 та 3.25 глава 3 розділ V Правил);

- на КП Веселівський центральний ринок не розроблено та не узгоджено з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток тощо (схема ринку) (п. 1 розділ III Правил);

- допущено перевищення кількості (більше 20 одиниць) кіосків, павільйонів (№ 7 - № 46) в одній групі двосмугового торговельного ряду (п. 3 глава 1 Розділ V Правил);

- через кожні 50 м торговельного ряду ринку не улаштовуються поперечні проходи завширшки не менше 2 м (п. 6 глава 1 розділ V Правил);

- групи кіосків, магазини, павільйони та приміщення адміністративного призначення КП Веселівський центральний ринок не обладнані системами протипожежного захисту (п. 4 глава 1 розділ VI Правил);

- допущено експлуатацію електромереж без зашпарування місць проходження проводів, кабелів через конструкції споруд, кіосків (павільйонів) на всю товщину негорючими матеріалами (п. 1 глава 1 розділ VII Правил);

- допущено прокладання електромереж по горючих конструкціях в торгівельних кіосках та павільйонах (п. 1 глава 1 розділ VII Правил)

- посадові особи та працівники комунального підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (п.16 розділ II Правил).

Вказані порушення, на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки на момент звернення до суду, відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що подальша діяльність КП Веселівський центральний ринок , розташованого за адресою: Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, 127-А, без усунення виявлених порушень створює реальну небезпеку та загрозу життю, здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на ринку, користуються його послугами, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача такого заходу реагування як повне зупинення роботи, адже ці порушення можуть призвести до загибелі або травмування людей в разі виникнення небезпечної події або надзвичайної ситуації, зокрема, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що, в свою чергу, ставить під загрозу життя та здоров`я великої кількості людей з урахуванням специфіки діяльності ринку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування (а.с.26-33).

Згідно із статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та субєктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Крім того, суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014року№1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із п.4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Далі, посилання апелянта на те, що він не згодний з актом перевірки, та позивачем не надано належних та допустимих доказів наявности з боку відповідача порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем в акті перевірки наявність зафіксованих контролюючим органом порушень не заперечується та не спростовується. Апелянтом не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не довів, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення комунального підприємства.

Разом з тим, відповідачем не заперечується факт існування виявлених порушень законодавства на момент здійснення перевірки, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення.

Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в КП Веселівський центральний ринок дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Твердження апелянта, що зафіксовані порушення не є безумовними що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на думку колегії суддів, є цинічним та безвідповідальним, з урахуванням того, що мова йде про життя та здоров`є навіть однієї людини, яка може постраждати при вірогідній (уявній) пожежі.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 18.09.2019 року №127, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач не був позбавлений можливості усунути виявлені порушення і під час судового розгляду справи, проте цього ним зроблено не було.

Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Однак, на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відсутні відомості, що такий захід контролю проведений.

Посилання відповідача на відсутність фінансування, зокрема, на встановлення системи протипожежного захисту, не може бути достатньою підставою для допущення експлуатації торгових об`єктів ринку з порушенням правил техногенної та пожежної безпеки. Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року № 812/1262/18.

Апеляційний суд також враховує і ту обставину, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не враховано ту обставину, що КП Веселівський центральний ринок є власником лише 84/100 часток нежитлового приміщення, розміщеного за адресою: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А. Частка 16/100 знаходиться у власності приватної особи, яка не являється учасником справи, і щодо цієї особи не проводились контрольно-перевірочні заходи, які стали підставою позову.

Тобто, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

Апеляційний суд з цього приводу зазначає про таке.

Відповідачем вказані обставини не були зазначені в якості аргументів у відзиві на адміністративний позов та будь-яких клопотань з приводу залучення співвідповідача або третьої особи ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не заявлялось.

Крім того, рішенням суду застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального підприємства Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

Таким чином, до інших будівель та приміщень за адесою: 72202 Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе вул.Центральна, 127-А, які не належать та не експлуатуються Комунальним підприємством Веселівський центральний ринок , вказані заходи реагування не застосовуються, а відтак права та інтереси будь-якої іншої особи (власника будівель та приміщень або їх частки за вказаною адресою) рішенням суду не порушені.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров1ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Веселівський центральний ринок на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року в адміністративній справі № 280/5221/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року в адміністративній справі № 280/5221/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак