Постанова

від 23.12.2020 по справі 280/1845/19(пр/280/10/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1845/19(ПР/280/10/20)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 11.08.2020 року) у справі № 280/1845/19(ПР/280/10/20)

за позовом ОСОБА_1

до Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області

про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

19 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року, яким були достроково припиненні повноваження за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - ОСОБА_1 , обраного на позачергових виборах Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області 26.06.2016 року шляхом самовисування;

- скасувати розпорядження тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради ОСОБА_2 № 04-К від 11.03.2019 року, яким позивача звільнено з посади голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області у зв`язку з закінченням листа непрацездатності від 07.03.2019 року серія АДЛ № 271080;

- зобов`язати Азовську сільську раду Розівського району Запорізької області поновити позивача на посаді голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області з 27 лютого 2019 року;

- стягнути з Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 27 лютого 2019 року по день прийняття судового рішення включно, згідно розрахунку, наданого позивачем на день прийняття рішення;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 тисяч гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу в зв`язку з визнанням неповажними причин пропуску строку звернення до суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять та сторонами додатково не надано доказів, які б свідчили, що саме 11.03.2019 року позивача ознайомлено з рішенням № 01 від 27.02.2019 року та розпорядженням № 04-К від 11.03.2019 року Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, а також відсутні докази отримання позивачем в цей же день трудової книжки.

Ухвалою суду першої інстанції від 19 листопада 2019 року позивачу в задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску строку для звернення до суду з позовом, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою апеляційного суду від 30.01.2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме 25.03.2019 року в момент отримання трудової книжки позивач дізнався про своє порушене право, та зазначив, що момент формального ознайомлення позивача зі спірними висновками не був для позивача моментом усвідомлення того факту, що такі висновки можуть створити небезпеку для її подальшого перебування на службі .

Суд першої інстанції відкрив провадження у справі, підготовче провадження у справі було закрито 20.05.2020 року, а справу призначено до судового розгляду.

В липні 2020 року позивач, враховуючи заміну відповідача правонаступником - Розівською селищною радою Розівського району Запорізької області, частково змінив позовні вимоги та просив: пункт 3 позовних вимог розглянути в редакції зобов`язати Розівську селищну раду Розівського району Запорізької області покласти обов`язки старости в Азовському старостинському окрузі з центром в селищі Азов, до обрання на перших виборах старости, на позивача, який здійснював повноваження голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області до реорганізації , а також стягнути з правонаступника належні йому суми середнього заробітку та судових витрат.

Суд першої інстанції розглянув всі позовні вимоги по суті та позов задовольнив частково:

- визнав протиправним та скасував рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року, яким були достроково припиненні повноваження за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - ОСОБА_1 , обраного на позачергових виборах Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області 26.06.2016 року шляхом самовисування;

- скасував розпорядження тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради ОСОБА_2 № 04-К від 11.03.2019 року, яким позивача звільнено з посади голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області у зв`язку з закінченням листа непрацездатності від 07.03.2019 року серія АДЛ № 271080;

- стягнув з Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 61156,06 грн. (шістдесят одну тисячу сто п`ятдесят шість гривень 06 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач через свого представника оскаржив рішення в частині, в якій суд відмовив йому у поновлені на роботі та частково задовольнив вимогу про стягнення середнього заробітку.

В апеляційній скарзі зазначає, що на першій сесії Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, яка відбулася 12.07.2019, замість сільських рад, які приєдналися до ОТГ, були утворені старостинські округи та на колишніх голів рад були покладені обов`язки старост, тому позивач прохав не поновити його на попередній посаді, а зобов`язати Розівську селищну раду Розівського району Запорізької області покласти обов`язки старости в Азовському старостинському окрузі з центром в селищі Азов, до обрання на перших виборах старости на ОСОБА_1 , який здійснював повноваження голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області до реорганізації.

Крім того, судом не взято до уваги, що середній заробіток виплачується за весь час вимушеного прогулу, а не за час поки існувала юридична особа та відповідна посада, тобто, припинення існування юридичної особи, не може бути підставою для припинення нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а, відповідно до роз`яснень, викладених у абз. 2 п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (зі змінами і доповненнями), у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Просить рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача - скасувати. Зобов`язати Розівську селищну раду Розівського району Запорізької області покласти обов`язки старости в Азовському старостинському окрузі з центром в селищі Азов, до обрання на перших виборах старости, на ОСОБА_1 , який здійснював повноваження голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області до реорганізації. Стягнути з Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 лютого 2019 року по день ухвалення постанови судом апеляційної інстанції включно, із розрахунку 736.82 гривень за один день вимушеного прогулу.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач також оскаржив в апеляційному порядку судове рішення, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що приписами ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених ст. 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського голови, вважаються достроково припиненими у разі відкликання з посади за народною ініціативою.

Зазначає, Азовська сільська рада на позачерговому засіданні в межах визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні повноважень розглядала постанову Азовської сільської виборчої комісії з місцевих виборів, дії та владні повноваження якої позивач не оскаржував.

Вказує, що визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд неправильно застосував положення частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України Про оплату праці та розділу III Порядку, внаслідок чого не виключив з розрахунку виплати, які не підлягають урахуванню, а саме премію до дня місцевого самоврядування у розмірі 6600,00 грн., та щомісячну премію у розмірі 1980 грн.

На підставі вищезазначеного відповідно до довідки Виконавчого комітету Розівської селищної ради Про нараховану заробітну плату на гр.. ОСОБА_1 від 21.07.2020 № 461 заробітна плата за останні 2 місяці складає- 19419,43 грн./38 робочих днів = 511,04 грн. за один день.

Просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 280/1845/1 (повний текст рішення виготовлено 11.08.2020); прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог Про визнання незаконним та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Розівської селищної ради 13999,71 грн., як сплачену суму середнього заробітку за один місяць на виконання рішення суду першої інстанції.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він зокрема зазначає, що статтю 14-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка визначала порядок обрання Старости виключено на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства від 16.07.2020 № 805-ІХ (далі Закон № 805-ІХ).

В свою чергу положеннями Закону № 805-ІХ доповнено статтею 54-1 Староста Закон України Про місцеве самоврядування в Україні відповідно до якої - староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, тобто вимога скаржника до обрання на перших виборах старости є такою, що не відповідає чинному Законодавству України на час розгляду справи та не підлягає задоволенню.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Азовської сільської виборчої комісії № 1 від 27.06.2016 року позивача визнано обраним на посаду Азовського сільського голови за підрахунком голосів на основі підсумкового протоколу.

Рішенням Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 01 липня 2016 року були визнанні повноваження позивача як Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області, обраного таємним голосуванням 26.06.2016 року.

Постановою Азовської сільської виборчої комісії Розівського району Запорізької області № 2 від 18 лютого 2019 року, на розгляд сесії Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області винесене питання про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - ОСОБА_1 , обраного на позачергових виборах Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області 26 червня 2016 року шляхом самовисування.

22 лютого 2019 року до Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області надійшло депутатське звернення з проханням скликати позачергову сесію 27 лютого 2019 року о 10.00 годині, на якій розглянути питання дострокового припинення повноважень сільського голови за народною ініціативою.

Розпорядженням тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради ОСОБА_2 № 06/1 від 22 лютого 2019 року скликано сорокову (позачергову) сесію сільської ради сьомого скликання 27 лютого 2019 року о 10.00 годині в приміщенні Азовської сільської ради. В порядок денний сесії включено питання про дострокове припинення повноважень сільського голови за народною ініціативою.

Згідно розпорядження сільського голови ОСОБА_1 від 28.01.2019 №05, останній знаходився у щорічній оплачуваній відпустці тривалістю 30 днів, а згідно листка непрацездатності АДЛ №271080 з 25.02.2019 до 07.03.2019 позивач знаходився на лікарняному.

Рішенням Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року були достроково припиненні повноваження за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - ОСОБА_1 . Звільнення з посади та запис в трудовій книжки вирішено зробити з моменту закінчення лікарняного листа згідно з частиною 5 п. 11 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Розпорядженням тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради ОСОБА_2 № 04-к від 11.03.2019 року позивача звільнено з посади голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області у зв`язку з закінченням листа непрацездатності від 07.03.2019 року серія АДЛ № 271080.

З розпорядженням позивач був ознайомлений 11.03.2019 року. Трудову книжку отримав 25.03.2019 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 01 від 27.01.209 року не було досліджено обставини та підстави дострокового припинення повноважень сільського голови, правомірність проведення збору підписів; із наданих до суду документів та з пояснень відповідача не зрозуміло, які саме дії були вчинені позивачем на порушення Конституції України або законів України, не вказано, які саме права і свободи громадян були порушені позивачем або які саме повноваження він не виконував, як сільський голова.

Суд також виходив з того, що поновлення на посаді відбувається за законом, який чинний на час розгляду справи, тому суд керується ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до якої староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, тобто затвердження на посаді передбачає окрему процедуру та не передбачає обов`язковий перехід з посади голови сільської ради на посаду старости, що унеможливлює поновлення позивача на посаді старости.

Суд вважав, що повноваження сільського голови припинились на першій сесії Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, яка відбулася 12.07.2019, тобто період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 по 12.07.2019 складає 83 дні; тому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 по 12.07.2019 складає 83 дні *736,82 грн. = 61156,06 грн.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, але, враховуючи доводи апеляційних скарг зазначає наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності прийняття оскаржуваного рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року, колегія суддів вважає, вірними висновки суду першої інстанції та зазначає, що згідно ч. 8 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою сільського, селищного, міського голови, який був обраний шляхом самовисування, приймається за поданням територіальної виборчої комісії відповідною сільською, селищною, міською радою більшістю голосів від її складу. Таким чином, під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач мав дослідити всі обставини, якими викликана така народна ініціатива, надати оцінку обґрунтованості та правомірності самого подання Азовської сільської виборчої комісії. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості прийнятого рішення, а тому вірно визнав протиправними та скасував визнав протиправним та скасував рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року та похідне від нього розпорядження тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради ОСОБА_2 № 04-К від 11.03.2019 року, яким позивача звільнено з посади голови.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є формальними та висновки суду не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно зобов`язання Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області покласти обов`язки старости в Азовському старостинському окрузі з центром в селищі Азов, до обрання на перших виборах старости, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 10.06.2020 замінено відповідача по справі - Азовську сільську раду Розівського району Запорізької області на його правонаступника Розівську селищну раду Розівського району Запорізької області, яка утворена внаслідок об`єднання декількох сільських рад, у тому числі Азовської сільської ради, в Розівську об`єднану територіальну громаду.

Суд першої інстанції виходив з того, що повноваження Азовського сільського голови завершена в день набуття повноважень Розівською селищною радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, а саме - 12.07.2019 року відповідно до положень ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Суд зазначає, що на той час діяла норма п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , яка передбачала, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання. Таким чином, в силу прямої дії Закону, поновлення позивача на посаді передбачало покладення на нього обов`язку старости в Азовському старостинському окрузі до обрання на перших виборах старости.

При цьому суд виходив з того, що на момент утворення старостинських округів Розівської селищної ради - 12.07.2019 року діяла стаття 14-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою було визначено, що староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування, але статтю 14-1 виключено на підставі Закону № 805-IX від 16.07.2020.

На час розгляду справи Закону України Про місцеве самоврядування в Україні доповнено статтею 54-1 згідно із Законом № 1848-VIII від 09.02.2017, в редакції Закону № 805-IX від 16.07.2020, відповідно до ч.1 та 2 котрої староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про покладення обов`язків старости в Азовському старостинському окрузі з центром в селищі Азов на позивача, до обрання на перших виборах старости є такою, що не відповідає чинному законодавству на час розгляду справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що внаслідок такої зміни в указаному Законі змінився порядок вступу на посаду - замість обрання старости Закон наразі передбачає затвердження старости на посаді за поданням відповідного голови. Проте п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад залишився діючим, що передбачає можливість виконання обов`язків старости особою, що виконувала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання, до часу затвердження старости у встановленому порядку. Крім того, поновлення на посаді відбувається з часу незаконного звільнення працівника, а не з часу розгляду справи судом.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував наступне.

Розівська селищна рада 22.04.2020 року повідомила про наявність обставин для заміни сторони відповідача правонаступником, а саме про утворення об`єднаної територіальної громади та старостинських округів Розівської селищної ради - 12.07.2019 року. Крім того, позивач, як член територіальної громади Азовської сільської ради, також мав бути обізнаним про те, що відбулося об`єднання територіальних громад, оскільки така обставина є загальновідомою.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання відповідача покласти обов`язки старости в Азовському старостинському окрузі на позивача була вперше заявлена позивачем лише після заміни сторони правонаступником - 22 липня 2020 року.

В той же час, підготовче провадження у справі було закрито 20.05.2020 року, а справу призначено до судового розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Суд першої інстанції помилково не прийняв з цього приводу процесуального рішення та розглянув зазначені позовні вимоги по суті.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування, а крім того, судом не досліджувалось питання, чи відбулося обрання або призначення на посаду старості Азовського старостинського округу, а тому відповідач, поновлюючи позивача на посаді, має вирішити питання його подальшого перебування на службі на час поновлення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слід частково задовольнити апеляційну скаргу позивача та поновити останнього на посаді, з котрої його було незаконно звільнено. При цьому колегія суддів зазначає, що сам факт припинення повноважень сільського голови в силу ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад не є підставою для відмови у позові в цій частині, адже правонаступник Азовської сільської ради, залучений в якості відповідача в справі, має поновити незаконно звільненого працівника на посаді своїм відповідним розпорядженням на підставі рішення суду та за наявності інших підстав, настання яких відбулося незалежно від волевиявлення сторін, звільнити його.

Також, слід врахувати, що звільнено позивача було розпорядженням № 04-К від 11.03.2019 року, та саме ця дата є останнім робочим днем позивача, тому позивача має бути поновлено на посаді з 11.03.2019 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.03.2019 року.

Щодо доводів скаржників з приводу розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що визнавши незаконним звільнення позивача з посади, суд мав присудити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу не до часу припинення повноважень сільського голови у відповідності до ст. 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , а до дня прийняття судом рішення - 04.08.2020 року.

При цьому, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги відповідача щодо розміру середньоденної заробітної плати 511,04 грн, яка обрахована відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд неправильно застосував положення частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України Про оплату праці та розділу III Порядку, внаслідок чого не виключив з розрахунку виплати, які не підлягають урахуванню, а саме премію до дня місцевого самоврядування у розмірі 6600,00 грн., та щомісячну премію у розмірі 1980 грн., що в свою чергу порушує права відповідача.

Таким чином час вимушеного прогулу обраховується з 12.03.2019 року по день прийняття постанови апеляційним судом про поновлення позивача на посаді 23.12.2020 року і складає 457 робочих днів * 511,04 = 233 545,28 грн.

З урахуванням негайного виконання рішення суду в частині виплати за один місяць 13999,71, яка була здійснена відповідачем, що сторонами не заперечується, стягненню підлягає решта суми - 219 545,57 грн з урахуванням необхідності утримання відповідних податків та зборів.

Таким чином, апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови.

Щодо судових витрат. Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат оцінює рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Враховуючи, що позовну заяву було задоволено частково, колегія суддів дійшла висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню в частині 5000 грн.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 317, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 280/1845/19(ПР/280/10/20) скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року, яким були достроково припиненні повноваження за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - ОСОБА_1 , обраного на позачергових виборах Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області 26.06.2016 року шляхом самовисування.

Скасувати розпорядження тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради Маркевич Оксани Володимирівни № 04-К від 11.03.2019 року, яким позивача звільнено з посади голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області у зв`язку з закінченням листа непрацездатності від 07.03.2019 року серія АДЛ № 271080.

Зобов`язати Розівську селищну раду Розівського району Запорізької області поновити позивача на посаді голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області з 11.03.2019 року.

Стягнути з Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 12.03.2019 року по 23.12.2020 року в сумі 219 545,57 грн. з відрахуванням відповідних податків та зборів.

Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 тисяч гривень.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов