ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 грудня 2020 року м.Дніпросправа № 160/5782/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/5782/19 (суддя Єфанова О.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ДНІПРОТРЕЙД до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "ДК ДНІПРОТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Днпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2085/251/АВ/МГ-ФС/536 від 13.06.2019 року.
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2085/251/АВ/ІП-ФС/537 від 13.06.2019 року.
В обґрунтування позову зазначено, що захід контролю, наслідком якого стало винесення спірного акту та постанов, проведений Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, на підставі якого здійснювалось інспекційне відвідування, 14 травня 2019 року втратив чинність у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/8917/17.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із встановлених під час розгляду справи суттєвих порушень проведення інспекційного заходу та порушень вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з джерела, на підставі інформації, наданої листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 № 73967/10/04-36-13-06-19 (вх. № 18574 від 04.12.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; вх. №8740 від 05.12.2018 управління з питань праці), за № ДН-2085 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, згідно наказу від 03.05.2019р. № 526-1 та направленню на проведення інспекційного відвідування від 03.05.2019 № 34-Н, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Мельничук С.В. у період з 06.05.2019 по 17.05.2019р. проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРОТРЕЙД» , за адресою: 49000. Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, код ЄДРПОУ 41221083.
За результатами інспекційного відвідування складено Акт №ДН2085/251/АВ від 17.05.2019 року (далі - «Акт» ), який підписано та отримано директором Товариства 07.06.2019 року.
На підставі зазначеного Акту, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем винесено Постанову №ДН2085/251/АВ/МГ-ФС/536 від 13 червня 2019 року, якою накладено штраф на Позивача у розмірі 1251900,00 гривень та Постанову №ДН2085/251/АВ/ІП-ФС/537 від 13 червня 2019 року, якою накладено штраф на Позивача у розмірі 4173,00 гривні (далі - «Постанови» ).
Вважаючи зазначені вище акти індивідуальної дії протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оплати праці.
Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (надалі - Порядок).
Разом із тим колегія суддів зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вищевказаний судовий акт набрав законної сили з дати його прийняття, тобто з 14 травня 2019 року.
Таким чином, з 14 травня 2019 року Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою № 295 від 26 квітня 2017 року, втратив чинність та більше не може бути застосованим.
Відтак, з 14 травня 2019 року Управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно на підставі вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05 квітня 2007 року.
Матеріалами справи підтверджено, що захід державного контролю в формі інспекційного відвідування здійснено відповідачем упродовж періоду з 06.05.2019 по 17.05.2019 в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", яка з 14 травня 2019 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнана нечинною.
Вищевикладене дає підстави вважати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРОТРЕЙД» , на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України".
Суд першої інстанції правомірно зазначає, що лише висновки заходів контролю, проведених з дотриманням процедури та порядку їх проведення, можуть породити правові наслідків таких.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо того, що інспекційне відвідування було розпочато в період чинності Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, оскільки, на думку суду, Держінспекція мала припинити інспекційне відвідування, яке тривало до 17.05.19р., у зв`язку з відсутністю законодавчо обґрунтованих підстав для продовження дій по такому інспекційному відвідуванню.
При цьому, відвідування проходило виключно на підставі Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V а ні в Направленні, а ні в Наказі щодо проведення інспекційного відвідування не зазначено.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
Згідно п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснювався у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводилися, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Згідно з п. 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу Держпраці надавалась можливість здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та у разі виявлення порушень законодавства складати акти та виносити приписи щодо усунення таких правопорушень
Таким чином, акт є службовим документом, який містить інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07. 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).
Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно п.3 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Пунктом 8 Порядку №509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб`єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Отже, з огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", суд вважає, що спірні постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.06.2019 року №ДН2085/251/АВ/МГ-ФС/536 та №ДН2085/251/АВ/ІП-ФС/537 прийняті без достатніх на те правових підстав, а тому останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 160/5782/19 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93789505 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні