Постанова

від 16.12.2020 по справі 160/3385/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3385/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (суддя Юрков Е.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 03.08.2020 року) у справі № 160/3385/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уніпроменергосервіс

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У березні 2020 року ТОВ Уніпроменергосервіс звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 000457517 від 29.10.2019.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 позовні вимоги задоволено.

В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив, що висновки акту перевірки ТОВ Уніпроменергосервіс , на підставі яких податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських операцій між платником податків та його контрагентами-постачальниками ТОВ Промстрой Технолоджі , ТОВ БК-Будтехнології , не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на те, що під час перевірки позивача встановлено обрив ланцюга постачання товарів, що були придбані ним у контрагентів-постачальників. Також, до перевірки платником податків не надано інформації щодо кількості працівників, які виконували ремонтні роботи на його замовлення, кількості працівників, які проходили інструктаж по техніці безпеки, кількості виданих ВАТ ДМКД перепусток для виконання робіт на території підприємства ВАТ ДМКД . З огляду на це, угоди, що були укладені між позивачем та його контрагентами-постачальниками, мають фіктивний характер, а їх укладання направлено на формування документообігу по нереальних господарських операціях. Відповідно, позивач не має права на формування податкового кредиту по вказаним операціям, що стало підставою для винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи зазначене, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні 16.12.2020 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання 16.12.2020 свого представника не направив, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

З огляду на це, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто без участі представника позивача.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 31.07.2019 по 06.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, п.77.6 ст. 77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 29.07.2019 № 4490-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Уніпроменергосервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Промстрой Технолоджі (код ЄДРПОУ 42226035) за період з 01.09.2018 р. по 30.09.2018 та з 01.11.2018 по 30.11.2018, з ТОВ БК-Будтехнології (код ЄДРПОУ 42059973) за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт 13.08.2019 № 45083/04-36-14-18/31980150, у висновку якого зазначено про встановлення порушень, зокрема: п.198.3, абз. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 1191903 грн., в тому числі: вересень 2018 року 236033 грн., листопад 2018 року 266000 грн., грудень 2018 року 689870 грн.

На підставі акта перевірки № 45083/04-36-05-17/31980150 від 13.08.2019, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2019 № 000457517 (форма "Р"), яким ТОВ Уніпроменергосервіс збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 1489878,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 1191903,00 грн., за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) 297975,75 грн.

Правомірність винесення ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.07.2018 між ТОВ Уніпроменергосервіс (підрядник) та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (замовник) було укладено договір підряду (на капітальні ремонти) № 18-08242-02/38, предметом якого є: виконання робіт з капітального ремонту основних виробничих фондів замовника, планований перелік яких визначається у специфікаціях.

Згідно п. 1.4 договору, сторони допускають, за умови надання письмової згоди замовника, залучення підрядником спеціалізованих підприємств (субпідрядників) для виконання окремих об`ємів робіт для виконання даного договору.

25.06.2018 між ТОВ Уніпроменергосервіс (підрядник) та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (замовник) було укладено договір підряду на поточні ремонти та технічне обслуговування № 18-0718-02/34, предметом якого є: виконання робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування основних виробничих фондів замовника, перелік яких визначається у специфікаціях.

Згідно п. 1.4 договору, сторони допускають, за умови надання письмової згоди замовника, залучення підрядником спеціалізованих підприємств (субпідрядників) для виконання окремих об`ємів робіт для виконання даного договору.

Листом від 01.08.2018 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат надано згоду ТОВ Уніпроменергосервіс на залучення субпідрядників для виконання робіт згідно договорів підряду № 18-0719-02/34 від 25.06.2018, № 18-0842-02/38 від 27.07.2018.

ТОВ Уніпроменергосервіс , як замовником, було укладено з ТОВ БК-Будтехнології (субпідрядник) договір № 63 від 03.12.2018, предметом якого є виконання робіт по капітальному та поточному ремонту.

Виконання обумовлених договором робіт підтверджено актами приймання будівельних робіт: № 37 від 28.12.2018 (ремонт енергообладнання конвертерного відділу), № 38 від 29.12.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех), № 39 від 29.12.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех), № 40 від 29.12.2018 (ремонт котла ТГМ-159 ст. № 10, 11 Котельний цех), № 41 від 29.12.2018 (ремонт механізмів котлів № 3-9 Котельний цех), № 42 від 29.12.2018 (ремонт котла продуктивністю 75 т/год. Котельний цех), № 43 від 29.12.2018 (ремонт металоконструкцій та газопроводу Газовий цех), № 44 від 29.12.2018 (ремонт газопроводу коксового газу до теплоелектростанції Газовий цех), № 45 від 29.12.2018 (ремонт трубопроводу, арматури, приймальних лотків, насосів насосних станцій), № 46 від 29.12.2018 (ремонт газоходу чистого газу Конвертерний цех), № 36 від 29.12.2018 (ремонт енергообладнання конвертерного відділу), № 35 від 29.12.2018 (ремонт МНЛЗ-1.3 Конвертерний цех), № 34 від 29.12.2018 (ремонт енергообладнання кисневої дільниці Конвертерний цех), № 33 від 29.12.2018 (ремонт УПК-2. Система охолодження. Конвертерний цех), № 32 від 29.12.2018 (ремонт УПК-2. Газоочищення. Конвертерний цех), № 31 від 29.12.2018 (ремонт УПК-2. Заміна звіди. Конвертерний цех), № 25 від 28.12.2018 (ремонт енергоблоку Конвертерний цех), № 25/1 від 28.12.2018 (ремонт енергообладнання та водопровідно-каналізаційного господарства), № 25/2 від 28.12.2018 (обслуговування енергоблоку Конвертерний цех), № 25/3 від 28.12.2018 (ремонт МНЛЗ-1.3 Конвертерний цех), № 25/4 від 28.12.2018 (ремонт механізмів котлів № 3-9 Котельний цех ТЕЦ), № 25/5 від 28.12.2018 (ремонт котла виробництва 75 т/год. Котельний цех ТЕЦ), № 25/6 від 28.12.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех ТЕЦ), № 25/7 від 28.12.2018 (ремонт металоконструкцій та газопроводів Газовий цех), № 25/8 від 28.12.2018 (ремонт котла трубопроводів, арматури та металоконструкцій), № 26 від 28.12.2018 (ремонт енергообладнання кисневої дільниці Конвертерний цех), № 26/1 від 28.12.2018 (ремонт котла № 9 Котельний цех ТЕЦ), № 26/2 від 28.12.2018 (ремонт УПК-1 системи охолодження Конвертерний цех), № 26/3 від 28.12.2018 (ремонт УПК-1 газоочищення Конвертерний цех), № 27 від 28.12.2018 (ремонт свічки для згоряння надлишку доменного газу Газовий цех), № 27/1 від 28.12.2018 (ремонт насосної станції № 4-к - ремонт трубопроводу), № 27/2 від 28.12.2018 (ремонт газопроводу коксового газу до теплоелектростанції Газовий цех), № 27/3 від 28.12.2018 (ремонт УПК-1 заміна зводу Конвертерний цех).

За фактом виконання робіт та отриманої передплати ТОВ БК-Будтехнології виписано на адресу позивача податкові накладні № 44 від 29.12.2018, № 43 від 29.12.2018, № 42 від 29.12.2018, № 41 від 29.12.2018, № 26 від 19.12.2018, № 25 від 18.12.2018, № 27 від 20.12.2018, № 31 від 29.12.2018, № 32 від 29.12.2018, № 33 від 29.12.2018, № 34 від 29.12.2018, № 46 від 29.12.2018, № 40 від 29.12.2018, № 35 від 29.12.2018, № 37 від 29.12.2018, № 36 від 29.12.2018, № 39 від 29.12.2018, № 38 від 29.12.2018.

20.08.2018 ТОВ Уніпроменергосервіс , як замовником, було укладено з ТОВ Промстрой Технолоджі (субпідрядник) договір № 42, предметом якого є виконання робіт по капітальному та поточному ремонту.

Також 16.10.2018 ТОВ Уніпроменергосервіс , як замовником, було укладено з ТОВ Промстрой Технолоджі (субпідрядник) договір № 55, предметом якого є виконання робіт по капітальному та поточному ремонту.

Виконання обумовлених договорами робіт підтверджено актами приймання будівельних робіт: № 11 від 24.09.2018 (ремонт трубопроводів, арматури та металоконструкцій), № 12 від 24.09.2018 (ремонт металоконструкцій та газопроводів), № 13 від 24.09.2018 (ремонт трубопроводів, арматури та металоконструкцій), № 14 від 25.09.2018 (ремонт трубопроводів, арматури та металоконструкцій), № 15 від 26.09.2018 (ремонт котла Конвертерний цех), № 16 від 26.09.2018 (ремонт свічки для згоряння надлишку доменного газу Газовий цех), № 17 від 27.09.2018 (ремонт трубопроводів, арматури та металоконструкцій), № 18 від 27.09.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех ТЕЦ), № 19 від 27.09.2018 (ремонт обладнання та трубопроводів), № 25 від 29.11.2018 (ремонт свічки для згоряння надлишку доменного газу Газовий цех), № 26 від 29.11.2018 (ремонт металоконструкцій та газопроводів), № 27 від 29.11.2018 (ремонт свічки для згоряння надлишку доменного газу Газовий цех), № 28 від 29.11.2018 (ремонт енергообладнання кисневої дільниці), № 29 від 29.11.2018 (ремонт енергоблока Конвертерний цех), № 30 від 29.11.2018 (ремонт котла ОКТ-130БД Конвертерний цех), № 31 від 29.11.2018 (ремонт запорно-регулювальної арматури котла Конвертерний цех), № 32 від 29.11.2018 (ремонт котла продуктивністю 75 т/год. Котельний цех), № 33 від 29.11.2018 (ремонт котла № 9 Котельний цех ТЕЦ), № 34 від 29.11.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех ТЕЦ), № 35 від 29.11.2018 (ремонт допоміжного обладнання Турбінний цех ТЕЦ), № 36 від 29.11.2018 (ремонт трубопроводів та допоміжного обладнання Турбінний цех ТЕЦ), № 37 від 29.11.2018 (ремонт коагулянтного господарства), № 38 від 29.11.2018 (ремонт трубопроводів, арматури та металоконструкцій).

За фактом виконання робіт ТОВ Промстрой Технолоджі виписано на адресу позивача податкові накладні № 6 від 21.11.2018, № 5 від 21.11.2018, № 8 від 22.11.2018, № 4 від 20.11.2018, № 20 від 27.09.2018, № 11 від 24.09.2018, № 12 від 24.09.2018, № 13 від 25.09.2018, № 14 від 25.09.2018, № 15 від 26.09.2018, № 16 від 26.09.2018, № 17 від 27.09.2018, № 18 від 27.09.2018.

Також, матеріали справи містять акти приймання виконаних підрядних робіт за договорами підряду № 18-0719-02/34 від 25.06.2018, № 18-0842-02/38 від 27.07.2018, укладеними з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

Крім того, судом першої інстанції встановлено та скаржником не спростовано, що видами господарської діяльності ТОВ Уніпроменергосервіс є оброблення металів та нанесення покриття на метали, електромонтажні роботи, установлення та монтаж машин і устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель, а видами господарської діяльності ТОВ Промстрой Технолоджі та ТОВ БК-Будтехнології - інші будівельно-монтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, будівництво житлових і нежитлових будівель, що, в свою чергу, пояснює придбання будівельно-монтажних послуг, які було придбано в рамках договорів, укладених з ТОВ Промстрой Технолоджі та ТОВ БК-Будтехнології .

Отже, факт здійснення спірних фінансово-господарських операцій підтверджено належним чином складеними первинними документами, якими зафіксовано як факт придбання позивачем будівельних робіт у контрагентів ТОВ Промстрой Технолоджі , ТОВ БК-Будтехнології , так і факт використання їх ТОВ Уніпроменергосервіс у своїй діяльності, зокрема шляхом їх реалізації на адресу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат з метою отримання прибутку.

При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що вимога податкового органу про надання документів, що підтверджують переміщення на території позивача робітників підрядників на території ПАТ Дніпровський металургійний комбінат є безпідставною, оскільки чинним законодавством України не передбачене обов`язкове встановлення пропускного режиму на такого роду підприємствах, яким є підприємство позивача, а також ПАТ Дніпровський металургійний комбінат . Окрім того такі документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей або послуг.

Також, колегією суддів враховано, що абз. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Інших вимог для підтвердження правомірності формування покупцем податкового кредиту з ПДВ Податковим кодексом не встановлено.

Матеріалами перевірки позивача не спростовано, що останній сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами-постачальниками у перевіряємому періоді.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено та скаржником не спростовано, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагенти позивача ТОВ Промстрой Технолоджі та ТОВ БК-Будтехнології були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість.

З огляду на це, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, вказані контрагенти-постачальники позивача мали обов`язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні, що також не заперечується скаржником та встановлено під час перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Водночас, доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, податковим органом до суду не надано.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не знайшли належного обґрунтування відповідними доказами, оскільки вони не були досліджені під час проведення перевірки ТОВ Уніпроменергосервіс у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, або у інший спосіб, що передбачений законодавством України.

Разом із цим, на підтвердження вказаних обставин податковий орган посилається на інформацію, що наявна в його інформаційних автоматизованих базах даних. Втім, відповідні витяги з інформаційних баз даних податковим органом на підтвердження своєї позиції до суду не надані, підстави внесення відповідної інформації до вказаних баз даних суду не відомі.

При вирішенні цієї справи судом першої інстанції було вірно враховано, що ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім того, належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ Промстрой Технолоджі , ТОВ БК-Будтехнології при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Викладена позиція узгоджується з висновком Верховного Суду зазначеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі №П/811/1930/17.

Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що доводами апеляційної скарги не спростовано твердження суду першої інстанції, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів-постачальників позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів виконання робіт, укладених з позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення спірних господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ Промстрой Технолоджі та ТОВ БК-Будтехнології сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Отже, під час судового розгляду позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, їх використання в господарській діяльності, підтверджено виконання умов укладеного договору, надано докази на підтвердження факту виконання договірних зобов`язань та відповідних розрахунків за укладеними угодами.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки від 13.08.2019

№ 45083/04-36-05-17/31980150 про заниження податку на додану вартість на суму 1191903 грн., які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаними контрагентами-постачальниками, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутність належних доказів правомірності прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення - рішення № 000457517 від 29.10.2019.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 160/3385/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до статей 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 23.12.2020 року.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко