Постанова

від 23.12.2020 по справі 420/6006/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6006/20 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О. судді - Домусчі С. Д. судді - за участю секретаряКоваля М.П. Недашковської Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ" на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року по справі № 420/6006/20 прийнятого у складі судді Катаєвої Е.В. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

23.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ" звернулося до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати, в якій просило суд : стягнути з відповідачів на користь позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ" понесені судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МОСПРОДТОРГ від 23.09.2020 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/6006/20 - задоволено частково.

Прийнято по справі №420/6006/20 додаткове рішення, яким стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОСПРОДТОРГ витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень).

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, ТОВ "МОСПРОДТОРГ" подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просило його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги ТОВ "МОСПРОДТОРГ" обґрунтовує тим, що Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами 4-6 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо завищення розміру вартості послуг з надання правової допомоги апелянт зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України, не передбачено обов`язку сторін доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги, Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення не співмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова ВС/КАС справа № 826/2689/15 від 09.04.2019). Проте, відповідачами ніяких доказів щодо не співмірності витрат на правову допомогу надано не було. Суд в своєму рішенні також не зазначив з яких доказів вбачається не співмірність витрат на правничу допомогу.

Позивачем на спростування доводів щодо не зазначення витраченого часу на надання послуг адвокатом було наведено практику Верховного Суду, який однозначно висловлює позицію щодо даного питання. Тому, прошу суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові від 06.03.2019 по справі № 922/1163/18. зокрема щодо форм адвокатського гонорару, а саме: адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

В договорі про надання правової допомоги встановлений розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як фіксованого розміру) що дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження. .

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду 17 грудня 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні .

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню за встановлених обставин :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року адміністративний позов ТОВ МОСПРОДТОРГ задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2020 року №1565192/43398825 та №1565216/43398825,зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 та №2 від 30.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОСПРОДТОРГ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області судові витрати за сплату судового збору розмірі 4204,00 гривень.

23.09.2020 року через канцелярію суду надійшла заява представника ТОВ МОСПРОДТОРГ про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник заявника просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області витрати, зі сплати професійної правничої допомоги у справі №420/6006/20 у розмірі 14 000,00 грн.

Витрати, зі сплати професійної правничої допомоги підтверджуються договором № 7/20 від 07.05.2020 року , додатковою угодою № 1 до договору № 7/20 від 07.05.2020 року , актом приймання-передачі наданих послуг №7/20 від 07.05.2020 року, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу: - зустріч та консультація клієнта, узгодження правової позиції по справі з питань відмови контролюючим органом в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 30.04.2020, які були складені та направлені Клієнтом для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 500 грн.; - підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про відмови в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 30.04.2020. які були складені та направлені Клієнтом для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити дії 10 000 грн.; - підготовка відповіді на відзив та заперечення на клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні по справі № 420/6006/20 2 000 грн.; - підготовка та подання до суду заяви про вирішення питання про судові витрати 1 500 грн., платіжним дорученням № 109 від 22.07.2020 року на 9000 грн , платіжним дорученням № 146 від 12.08.2020 року на 5000 грн.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

У відповідності до ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2-4 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок до ведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами

У підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв`язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №818/1371/17.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Апеляційний суд вважає ,що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Апеляційний суд , враховуючи , що разом з заявою позивачем були надані документи, які підтверджують фактичне надання послуг , а саме : договір № 7/20 від 07.05.2020 року , додаткова угода № 1 до договору № 7/20 від 07.05.2020 року , акт приймання-передачі наданих послуг №7/20 від 07.05.2020 року, платіжне доручення № 109 від 22.07.2020 року на 9000 грн , платіжне доручення № 146 від 12.08.2020 року на 5000 грн., вважає , що розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, а також фактичний об`єм виконаної роботи, фіксований розмір адвокатського гонорару, встановлений у договорі , суд апеляційної інстанції вважає , що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у розмірі 140000 грн., а тому висновок суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру стягнення витрат, зі сплати професійної правничої допомоги у справі №420/6006/20 до 3000,00 грн. є необґрунтованим.

Судом 1-ої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у додатковому рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, не правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права , що призвело до невірного вирішення питання про стягнення судових витрат.

Апеляційний суд доходить до висновку ,що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ" слід задовольнити ,додаткове рішення суду 1-ої інстанції змінити стягнувши відшкодування судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Керуючись ст. 3, 6, 7, 132,134,139,143, 242,252, 292, 308, 310,ч.2 ст.315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСПРОДТОРГ"- задовольнити , додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року- змінити , викласти абзац другий резолютивної частини у наступній редакції :

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОСПРОДТОРГ (вул. Гастелло, буд. 52/1, прим. 514, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 43398825) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 14 000 грн. (чотирнадцять тисяч гривень). .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне судове рішення складене та підписане 24.12.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.