Постанова

від 23.12.2020 по справі 420/3788/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3788/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника Головного управління ДПС у Одеській області - Палтеки Валерії Віталіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року по справі за позовом ТОВ Злато Поле ЛТД до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ТОВ Злато Поле ЛТД (далі ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Одеській області (далі ДПС) та Державної податкової служби України, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення ДПС №1435400/43285018 від 08 січня 2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України №1640/43285018/2 від 22 січня 2020 року; зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ податкову накладну №3 від 13 грудня 2019 року на загальну суму 252 000,00 (двісті п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., у т.ч. ПДВ 50 400,00 (п`ятдесят тисяч чотириста) гривень 00 коп., датою її фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ було зареєстроване як платник податку на додану вартість 01 грудня 2019 року за індивідуальним податковим номером 432850115531, що підтверджується витягом платника ПДВ №915534500853 від 13 листопада 2019 року.

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ та ФГ "Іготет" за договором №3-12 від 13 грудня 2019 року, ТОВ "Злато поле Лтд" було відправлено на реєстрацію податкову накладну №3 за фактом проведення оплати на суму 252000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50400,00 грн..

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, що підтверджується квитанцією від 28 грудня 2019 року.

З метою забезпечення реєстрації податкової накладної позивачем було направлено повідомлення №2 від 28 грудня 2019 року про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено.

За результатами розгляду пояснень та копій документів, надісланих ТОВ, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПС було прийнято рішення №1435400/43285018 від 08 січня 2020 року, яким ТОВ було відмовлено в реєстрації вказаної податкової накладної.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням №1435400/43285018 від 08 січня 2020 року, керуючись п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, 16 січня 2020 року ТОВ до ДПС України було направлено скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду вищевказаної скарги щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, головою комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1640/43285018/2 від 22 січня 2020 року, яким цю скаргу залишено без задоволення а вказане рішення без змін.

Винесення вказаних рішень, зокрема, про відмову в реєстрації податкової накладної, і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПС зазначало про не надання ТОВ копій документів, достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію ПНРК, а саме: первинних та розрахункових документів на підтвердження здійснення господарських операцій з постачання товару. Водночас, така підстава для відмови у реєстрації податкових накладних не знайшла свого підтвердження в суді, оскільки ТОВ були надані суду первинні документи, подані до контролюючого органу при направленні на реєстрацію та додаткові документи після зупинення реєстрації ПН, а в чому саме полягає їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН з оскаржуваних рішень встановити не видається можливим. В той же час, суд врахував той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій, і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вказаних положень ПК України, постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок; був чинний в період виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.3 та 4 п.13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Положеннями п.18-20 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації вказаної накладної була необхідність подачі документів щодо підтвердження реальності здійснення операції.

При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову реєстрації ПН стало ненадання платником податків відповідних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, надання яких, на думку податкового органу, усувало б і саму підставу для зупинення реєстрації.

Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо ненадання позивачем документів в обсязі, необхідному для підтвердження реальності здійсненої господарської операції, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видом діяльності ТОВ є: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук (основний); 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.11 Збирання безпечних відходів.

З матеріалів справи вбачається, що з метою постачання виготовленої суміші "ЗЛАТО ПОЛЕ" між ТОВ та Фермерським господарством "Іготет" (код ЄДРПОУ 33468219) було укладено договір купівлі-продажу №3-12 від 13 грудня 2019 року (далі Договір).

Здійснення господарської операції з постачання товару відповідно до специфікації №1 від 13 грудня 2019 року підтверджується оформленою та підписаною сторонами Договору видатковою накладною №3 від 13 грудня 2019 року.

На виконання умов п.4.1., 4.2. Договору, а також п.3 специфікації №1 від 13 грудня 2019 року, ТОВ було виставлено рахунок на оплату №3 від 13 грудня 2019 року.

Згідно виписки з розрахункового рахунку ТОВ від 13 грудня 2019 року від Фермерського господарства "Іготет" було зараховано грошові кошти у сумі 252000,00 (двісті п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., у т.ч. ПДВ 50400,00 (п`ятдесят тисяч чотириста) гривень 00 коп., згідно рахунку №3 від 13 грудня 2019 року.

На виконання умов п.5.2. Договору, п.2 специфікації №1 від 13 грудня 2019 року, ТОВ уклало з ТОВ "Агро тех груп" (код ЄДРПОУ 41962782) договір транспортного експедирування №03/12-ТЕ від 03 грудня 2019 року, який наявний в матеріалах справи.

Відповідно до умов п.5.2. Договору, п.2 специфікації №1 від 13 грудня 2019 року, п.1.1. договору №03/12-ТЕ від 03 грудня 2019 року, ТОВ "Агро тех груп" було надано послуги з перевезення вантажу, що підтверджується рахунком на оплату №19 від 17 грудня 2019 року, а також актом надання послуг №32 від 30 грудня 2019 року.

Згідно вимог наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року ТОВ "Агро тех груп" було складено товарно-транспортні накладні №Т29, №Т30, №Т31, №Т32 на перевезення вантажу за договором № 03/12-ТЕ від 03 грудня 2019 року.

Загальна маса продукції, яку було поставлено ФГ "Іготет", складає 63000 кг, що дорівнює кількості продукції, яку ТОВ повинно було поставити покупцю відповідно до специфікації №1 від 13 грудня 2019 року.

За результатами здійснення господарської операції за Договором та за фактом проведення оплати за цією поставкою на суму 252000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50400,00 грн., ТОВ було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну №3.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою віднесення господарських правовідносин до таких, що дійсно мали місце, є реальне здійснення операцій з придбання/постачання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, що, на думку суду, мало місце в правовідносинах позивача з контрагентами.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація свідчить про реальність вказаних господарських правовідносин, за результатом якої було складено спірну податкову накладну, а тому у відповідності до положень Порядку податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації вказаної податкової накладної.

При цьому ТОВ, обґрунтовуючи позов (а.с.5), в тому числі, посилалося на безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття спірних рішень, тобто ТОВ самостійно визначило відповідне обґрунтування, яке містить доводи щодо незаконного зупинення реєстрації цієї податкової накладної, тому, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини підлягають дослідженню, в тому числі, в площині та межах питання зупинення реєстрації спірної податкової накладної та відмови податковим органом в її реєстрації.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну за датою її подання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги про скасування рішення ДПС України №1640/43285018/2 від 22 січня 2020 року, яким скаргу ТОВ на рішення про відмову в реєстрації накладної залишено без задоволення а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, оскільки вказані вимоги є похідними від первинних щодо скасування самого рішення ДПС №1435400/43285018 від 08 січня 2020 року, яким ТОВ було відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.