Постанова

від 21.12.2020 по справі 420/4335/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4335/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Бутрик Анастасії Олегівни та представника позивача - Максименка Сергія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІТЕХБУД до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІТЕХБУД (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС)) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2020 року №0000680402.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до квитанції №2, позивачем 20 березня 2020 року подано по податкового органу декларацію з податку на додану вартість за період лютий 2020 року.

Як вбачається з вказаної декларації, ТОВ було задекларовано: від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду, а саме значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - 340340,00 грн; від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 340347,00 грн; підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 92000 грн; сума від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 248347,00 грн..

Відповідно до таблиці 1 додатка №2 - довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, TOB відобразило, що сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 248347 грн. складається з наступних звітних (податкових) періодів: жовтень 2019 року у розмірі 213141,00 грн.; грудень 2019 року у розмірі 8931,00 грн.; січень 2020 року у розмірі 26268,00 грн.; лютий 2020 року у розмірі 7,00 грн.

Відповідно до додатка №3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року, позивачем заявлено до відшкодування 92000,00 грн, які фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/робіт, послуг або до Державного бюджету України, та виникла у жовтні 2019 року.

Головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Тельновим О.М., відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України та в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II ПК України, було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20 березня 2020 року № 15766551), за наслідками якої складено акт про результати цієї перевірки від 15 квітня 2020 р. №216/15-32-04-02/42148696.

Актом перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) протягом жовтня 2019 року є придбання послуг з експлуатаційного утримання доріг, мостів та інших транспортних споруд Одеської філії ДП "АМПУ", постачальником яких є ТОВ "ЕВРОДОР" (ЄДРПОУ 33387560). Фактично відповідні послуги в подальшому надаються (перевиставляються) на користь ДП "АМПУ" (ЄДРПОУ 38727770), тобто відповідне використання послуг проводиться на митній території України та вони не приймають участі у проведенні експортних операцій (фактичний перетин кордону України відсутній) та внесені до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із додатком №3 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року на загальну суму ПДВ у розмірі 92000,00 грн.). Крім цього, в ході проведення перевірки встановлено відсутність від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2019 року у повному обсязі.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно із додатком №2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), склала 305141 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2019 року у сумі 305141 грн. В подальшому, у грудні 2019 року здійснено нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 316 884 грн., однак, згідно із додатком №2 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) склала 314 072 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2019 року у сумі 305 141 грн., грудень 2019 року у сумі 8931 грн.

Відповідне, на думку відповідача, свідчить про невірне визначення періодів виникнення від`ємного значення ПДВ при перенесенні залишків від`ємного значення до податкових декларації з ПДВ наступних періодів, що призводить до маніпуляцій з періодами виникнення від`ємного значення з ПДВ.

Так, відповідачем встановлено, що в порушення п.200.1. ст.200, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп. 4 п. 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 р. за №159/28289) (із змінами та доповненнями), підприємство ТОВ СІТІТЕХБУД (код ЄДРПОУ 42148696) не має права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 92000,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 15 квітня 2020 року №216/15-32-04-02/42148696 відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 08 травня 2020 року №0000680402 щодо відмови в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку у розмірі 92000,00 грн..

Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зважав на те, що ПК України та Порядком N21 не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в додатку №2 (Д2) та додатку №3 (Д3), а також те, що у відповідному листі ДФС наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Положеннями статті 198.3 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Зі змісту статті 200.1. ПК України вбачається, що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов`язання, у платника формується від`ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ПК України може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до ст.200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума від`ємного значення, що розрахована згідно з п.200.1 ПК України, відображається у додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" (Д2), та у додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (Д3).

Колегія суддів зазначає, що форма та порядок заповнення і подання зазначених додатків затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі Порядок), водночас, ним, рівно як і ПК України, не встановлено особливостей та хронології відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в додатку №2 (Д2) та додатку №3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що за результатом проведеної переврки податковим ораганом не встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2020 року по податковим накладним, при цьому станом на час подання податкової декларації за лютий 2020 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 365 022,00 гривень..

З наведеного вбачається наявність правових підстав для отримання позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи, що ні ПК України, ні Порядком не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в додатку №2 (Д2) та додатку №3 (Д3), колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності у ТОВ права самостійно визначати при заповненні як додатка №2 (Д2), так і таблиці 2 додатка №3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в контексті періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від`ємного значення податкових зобов`язань відповідного звітного періоду.

Отже, враховуючи все вищезазначене у всукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.