Постанова

від 23.12.2020 по справі 640/18810/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18810/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, суддя Григорович П.О.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариствао з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якій просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення позапланової документальної виїзної перевірки № 16523 від 07.11.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 07.11.2018 № 16523 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комплектсервіс-2017 (код 38578491).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (як правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м.Києві зазначає, що позивачем не було надано всіх документів на письмовий запит контролюючого органу, що і слугувало підставою для прийняття наказу на проведення перевірки.

09.12.2020 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у чкомку позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року залишити без змін.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900).

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку правонаступництва.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2018 року в.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М. Ільяшенко прийнято оскаржуваний наказ № 16523 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комплектсервіс-2017 (код ЄДРПОУ 38578491) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарський взаємовідносин з суб`єктами господарювання, перелік яких наведено в Наказі, тривалістю 5 робочих днів з 09.11.2018.

Відповідно до наказу № 16523 від 07.11.2018 року, він прийнятий на підставі пп.78.1.4 Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на письмові запити контролюючого органу від 03.03.2017 №4805/10/26-15-14-04-05-14 та від 30.08.2018 №55001/10/26-15-14-04-05-12.

Як вбачається з матеріалів справи, передумовою прийняття вказаного спірного акту індивідуальної дії, стали наступні обставини.

Так, контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено Лист-запит від 03.03.2017 № 4805/10/26-15-14-04-05-14 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) , в якому зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення ТОВ Комплектсервіс-2017 даних податкового кредиту в сумі 165622 грн по взаємовідносинам з ТОВ Центр-Буд-Пром , що містяться у податковій декларації з ПДВ за листопад 2016 року.

Як наслідок, позивачу запропоновано у встановлений термін надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правомірності формування вказаної суми податкового кредиту.

Листом №10 від 29.03.2017, який отриманий відповідачем 31.03.2017, позивач надав контролюючому органу пояснення стосовно взаємовідносин з ТОВ Центр-Буд-Пром , а також копії договорів, первинних бухгалтерських і податкових документів, платіжні документи стосовно вказаного контрагента.

Як свідчать матеріали справи, жодних зауважень до наданих позивачем документів і пояснень контролюючим органом не висловлювалось.

В подальшому контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено Лист-запит від 30.08.2018 №55001/10/26-15-14-04-05-12 про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам позивача з ТОВ Вавіро Транс , ТОВ Стінекс Компані , ТОВ Мідл Про , ТОВ Камтілюкс .

Даний запит вмотивований тим, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2018 №759/19246/17 засновника, керівника і головного бухгалтера ТОВ Камтілюкс визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Обґрунтованих підстав для витребування інформації та документів в розрізі інших контрагентів запит в собі не містить.

Разом з тим, листом від 26.09.2018 №103 позивач надав контролюючому органу всі наявні у нього (як вказано в листі) копії договорів, первинних бухгалтерських і податкових документів по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами, окрім ТОВ Мідл Про .

Ненадання документів в частині ТОВ Мідл Про , як пояснено позивачем контролюючому органу в листі від 26.09.2018, обумовлена відсутністю будь-яких господарських взаємовідносин з даним контрагентом.

Незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та документів на їх підтвердження, 07 листопада 2018 року в.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М. Ільяшенко прийнято оскаржуваний наказ № 16523 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комплектсервіс-2017 , який вмотивований наданням позивачем витребуваних документів не в повному обсязі.

Одночасно, позивачем не було допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, про що відповідачем складено акт від 09.11.2018.

За таких обставин, не вбачаючи у контролюючого органу наявності законодавчого визначених підстав для прийняття наказу на проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки відповідача про надання позивачем витребуваних документів не в повному обсязі сприймаються судом виключно як суб`єктивна думка посадової особи, відповідальної за складання наказу, яка не підтверджена належними і допустимими доказами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податкового кодексу України.

Статтею 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу , в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4).

Аналіз зазначених вище норм, дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом наказу на проведення перевірки на підставі п.78.1.4 ПК України, є послідовність наступних подій: 1) виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) направлення платнику податків відповідного запиту; 3) не надання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено вище, позивач надав пояснення та документи на їх підтвердження на запити контролюючого органу у визначені строки, що контролюючим органом не заперечується.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу законодавчо визначених підстав для проведення перевірки, внаслідок чого оскаржуваний наказ не можна вважати правомірним.

При цьому, посилання контролюючого органу в наказі на надання позивачем документів не в повному обсязі, колегією суддів відхиляються, адже контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано обставин неповноти надання позивачем витребуваних документів.

До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів проведення контролюючим органом будь-якого аналізу / огляду наданих позивачем документів, за результатами якого була б встановлена обґрунтована податкова інформація щодо неповноти наданих позивачем документів.

Враховуючи наведене, висновки відповідача про надання позивачем витребуваних документів не в повному обсязі сприймаються судом виключно як суб`єктивна думка посадової особи, відповідальної за складання наказу, яка не підтверджена належними і допустимими доказами.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ є протиправним, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідем не надано жодних доказів на підтвердження існування між позивачем та ТОВ Мідл про будь-яких господарських відносин, та доказів на підтвердження того, що позивачем на запит контролюючого органу не надано таких документів.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов