Ухвала

від 23.12.2020 по справі 280/983/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 280/983/20

адміністративне провадження № К/9901/33977/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/983/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Співдружність до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Співдружність звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2018 року №0000711413 винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яким Приватному підприємству Співдружність в частині збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12858,75грн, в тому числі основний платіж 10287,00грн штраф 2571,75грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 07 грудня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду. Одночасно заявником у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року була розглянута в порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття, а відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 24 жовтня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу подано позивачем до суду касаційної інстанції 07 грудня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження позивач вказує на наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в найкоротші строки.

Так, Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області посилається на те, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/983/20 отримано представником контролюючого органу 25 листопада 2020 року, що підтверджується копією заяви про видачу судового рішення від 25 листопада 2020 року та копією розписки про отримання.

Таким чином, наведені позивачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року підтверджуються належними доказами.

Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №280/983/20 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2018 року №0000711413 винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яким Приватному підприємству Співдружність в частині збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12858,75грн, в тому числі основний платіж 10287,00грн та штраф 2571,75грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №280/983/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/983/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/983/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Співдружність до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова