Ухвала

від 24.12.2020 по справі 320/5418/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 320/5418/19

адміністративне провадження № К/9901/34145/20

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року

у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада про застосування заходів реагування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу, у якій останній просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу №320/5418/19 на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку посилання скаржником на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок зазначено.

Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції були застосовані норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.09.2019 року у справі №826/19328/16.

Проте, відповідачем не зазначено в касаційній скарзі норму права, яку застосували суди першої та апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. А тому, скаржником не обґрунтовано наявності підстав для відкриття касаційного провадження, визначених цим пунктом, а лише зазначено вищевказану постанову, оскільки у ній надається оцінка однорідним відносинам з підстав порушення вимог законодавства України у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Підприємство готельного господарства", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування- повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Е. Мацедонська