Рішення

від 23.12.2020 по справі 169/922/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/922/20

Провадження № 2/169/455/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку, площею 0,5776 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:2141, та земельну ділянку, площею 2,6995 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:1751, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким вказані земельні ділянки заповіла в рівних частинах позивачам у справі. Вказуючи, що вони у встановленому законом порядку подали заяви про прийняття спадщини після смерті матері, однак нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності на земельні ділянки на ім`я спадкодавця, просили визнати за ними право власності на спадкові земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

У судове засідання позивачі не з`явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 50, 51), 23 грудня 2020 року подали до суду письмові заяви, в яких вказали, що позов підтримують з викладених у ньому підстав, уточнили вимоги і просили визнати право власності на 1/2 частку спадкового майна за кожною з них та розглядати справу без їхньої участі (а.с. 53, 55).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 49), про причини неявки суд не повідомляв, заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшли дві земельні ділянки: площею 0,5776 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:2141, та площею 2,6995 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:1751, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області.

Належність вищевказаних земельних ділянок спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а.с. 17, 19) та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень з яких видно, що земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_3 ( а.с. 18, 20).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу Ураїни передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивачі в справі є дітьми спадкодавця.

ОСОБА_3 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та проживала разом із дочкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41 на звороті).

За життя ОСОБА_3 21 лютого 2008 року склала заповіт, відповідно до якого належні їй земельні ділянки заповіла в рівних частинах своїм дочкам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

18 жовтня 2019 року позивачі подали приватному нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 36).

Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 21 лютого 2008 року, не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 37 на звороті).

З огляду на вказане, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за заповітом, які у встановленому законом порядку та строки не відмовилися від спадщини та прийняли її після смерті матері ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса від 13 серпня 2020 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності на земельні ділянки та їх належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а.с. 21).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 216/2019 щодо майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 35-43), з яких також видно, що, окрім позивачів, ніхто із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої до нотаріуса не звертався.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність у позивачів права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за ними права власності у рівних частках на спадкове нерухоме майно.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку подання позовної заяви кількома позивачами до одного відповідача судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом. Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Виходячи із положень статті 176 ЦПК України ціна позову у цій справі становить 48201 гривень 99 копійок і за подання такої позовної заяви відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір позивачам слід було сплатити судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

З огляду на вказане, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. - по 420 гривень 40 копійок кожному.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 280, 282, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 0,5776 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:2141, та на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 2,6995 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:1751, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 0,5776 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:2141, та на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 2,6995 га, кадастровий номер 0725582200:05:001:1751, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Стягнути з Купичівської сільської ради Турійського району Волинської області в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Купичівська сільська рада Турійського району Волинської області, адреса місця знаходження: село Купичів, Турійський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04333307.

Повне рішення складено 23 грудня 2020 року.

Головуючий