Ухвала

від 23.12.2020 по справі 564/2419/19

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2419/19

23 грудня 2020 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

представника відповідача Мельника Т.А. - не з`явився

відповідача КСП "Пісківське" - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/2419/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Колективного сільськогосподарського підприємства Пісківське (с.Пісків Костопільського району Рівненської області, вул.Колгоспна 8) про захист майнових прав, визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , Колективного сільськогосподарського підприємства Пісківське про захист майнових прав, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

У судове засідання призначене на 24.09.2020, 26.10.2020, 26.11.2020 року та 23.12.2020 року позивач не з?явився.

При цьому, 24.09.2020 позивачем подано до суду заяву про допуск до участі у справі його представника - ОСОБА_3 та розгляд справи без його участі, оскільки останній досяг віку 60 років та не може прибути до суду у зв?язку із запровадженими карантинними обмеженнями.

Суд, враховуючи, що ОСОБА_3 не є адвокатом, а відтак в силу ст .15 ЦПК України не може представляти інтереси позивача у загальному позовному провадженні, відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Також суд враховує, що після подачі 24.09.2020 заяви про розгляд справи без участі позивача та допуск до участі у справі представника, розгляд справи було відкладено з метою надання позивачу можливості обрати іншого представника або самостійно брати участь у судових засіданнях, і про наступне судове засідання, призначене на 26.10.2020 позивач був повідомлений за адресою м.Костопіль вул.Бегми 2д повісткою, проте остання повернулась без вручення. З відмітки працівника поштового зв?язку на конверті вбачається, що за вказаною адресою постійно зачинено.

В судове засідання 26.10.2020 позивач вкотре не з?явився, розгляд справи було відкладено і про судове засідання призначене на 26.11.2020 позивач був повідомлений за адресою м.Костопіль вул.Бегми 2д повісткою, проте остання повернулась без вручення. З відмітки працівника поштового зв?язку на конверті вбачається, що за вказаною адресою постійно зачинено.

В судове засідання 26.11.2020 позивач вкотре не з?явився, розгляд справи було відкладено і про судове засідання призначене на 23.12.2020 позивач був повідомлений за адресою м.Костопіль вул.Бегми 2д повісткою, проте остання повернулась без вручення. З відмітки працівника поштового зв?язку на конверті вбачається, що за вказаною адресою зачинено.

Суд враховує, що позивач про кожну дату та час судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином, зокрема телефонограмами, судовими повістками за адресою, яку особисто вказав у позовній заяві і попередньо отримував повістки про виклик до суду у вказаній справі, зокрема в судове засідання призначене на 24.09.2020.

Інші учасники справи в судове засідання не з?явились.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з моменту відкриття 19.09.2019 провадження у справі і до 23 грудня 2020 року минуло п`ятнадцять місяців.

При цьому, починаючи з моменту закриття підготовчого судового засідання у справі та призначення справи до судового розгляду на 10 березня 2020 року і до 23 грудня 2020 позивач неодноразово не з`являвся в судові засідання, про які повідомлявся вчасно та належним чином.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно ч.4, 13 ст.128 ЦПК України , судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц.

Суд враховує, що хоча позивач і подав заяву про розгляд справи без його участі, проте така заява була мотивована проханням залучити до участі у розгляді справи представника позивача - ОСОБА_3 , яка в силу вимог ст.15 ЦПК України не може бути представником у справі, а відтак суд, у зв?язку з неявкою позивача в судові засіданні, неодноразово відкладав розгляд справи та повідомляв позивача про дату і час судових засідань повістками за вказаною останнім поштовою адресою, за якою позивач попередньо отримував судові повістки.

При цьому, неотримання позивачем повісток за адресою, яку останній вказав у позові свідчить про нехтування останнім своїми процесуальними правами та про відсутність інтересу до поданого ним позову і будь-яких доказів поважності причин неявки в судові засіданні останній не надав.

Більше того, вікові обмеження у зв?язку із запровадженими карантинними заходами станом на 24.09.2020 втратили чинність, суди працюють, безпосередньо учасники справи не обмежені в участі у справі, а відтак позивач не був позбавлений можливості прибути в судове засідання для участі у розгляді справи за його позовом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач повторно не з?явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Колективного сільськогосподарського підприємства Пісківське (с.Пісків Костопільського району Рівненської області, вул.Колгоспна 8) про захист майнових прав, визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 15 /п`ятнадцяти/ днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Левчук