Рішення

від 15.11.2020 по справі 497/998/2020

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.11.2020

Справа № 497/998/2020

Провадження № 2/497/563/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого: судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

представників відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2020 року позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до Василівської сільської ради Болградського району та збільшивши свої позовні вимоги просять:

- усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками площею 12,7080 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666; площею 37, 0887 га під кадастровим номером 512148100:01:004:1663; площею 25,4913 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667; площею 12,1614 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664, шляхом визнання недійсним та скасування рішення сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VII від 25.06.2020 року Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584633, № 53584878, № 53584546, № 53584734 від 13.08.2020 року. Прийняті державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольськьго р-ну Одеської області Турецьким О.С.;

- стягнути на користь позивачів понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), як члени колишнього КСП Василівське , згідно з якими їм належить право на земельні частки (паї) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 184 від 21.03.2006 року позивачам та іншим членам колишнього КСП Василівське надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують їх право власності на земельні ділянки, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП Василівське . На виконання зазначеного розпорядження вони замовили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, але в натурі земельна ділянка кожним членом колишнього КСП не виділилася та було прийнято рішення її оформлення єдиним масивом, до складу якого увійшли невиділені частки позивачів. Земельним ділянкам площею 12,7080 га (масив № НОМЕР_1 ), 37,0887 га (масив № НОМЕР_2 ), 25,4913 га (масив № НОМЕР_3 ), 12,1614 га (масив № НОМЕР_4 га) було надано кадастрові номери 5121481000:01:004:1666, 512148100:01:004:1663, 5121481000:01:004:1667, 5121481000:01:004:1664 відповідно. Позивачі у 2019 році зверталися до відповідача із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та передання вказаної земельної ділянки громадянам у спільну сумісну власність, які до цього часу не розглянуті та їм не надано відповідь. Натомість їм стало відомо, що відповідачем прийнято рішення № 522-VII від 25.06.2020 року Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради , вони вважають це рішення протиправним, незаконним, прийнятим з порушенням їх прав на отримання земельних ділянок у власність мі просять його скасувати. Окрім цього державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського р-ну Одеської області Турецький О.С. здійснив реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок та зареєстрував право власності на них за відповідачем, тому вони просять скасувати рішення про цю реєстрацію.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, просять розглядати справу у їх відсутності (а.с.93-94).

Представники Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Бойчев П.Д. та ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилалися на той факт, що на даний час всі землі, які перебували у державній власності переходять у власність комунальну.

Співвідповідач - державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецький О.С. про час, дату та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся шляхом надіслання судової повістки на офіційну електрону адресу. Своєї позиції з приводу позовних вимог не надав.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що позивачі отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), як члени колишнього КСП Василівське , згідно яких їм належить право на земельні частки (паї) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.4,15,16,19,22,25,28,31,35).

Розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 184 від 21.03.2006 року позивачам та іншим членам колишнього КСП Василівське надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності позивачів та інших громадян на земельні ділянки, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП Василівське , які знаходяться на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.55).

На виконання цього розпорядження позивачами та іншими членами колишнього КСП Василівське було замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (46-49).

Згідно Витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку:

- № НВ-5107337052019 від 24.01.2019 року земельна ділянка площею 12,7080 га за адресою Одеська область, Болградський район, Василівська сільська рада, масив № НОМЕР_1 , сформована та зареєстрована під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666 (а.с.37-39).

- № НВ-5107128492018 від 03.12.2018 року земельна ділянка площею 37,0887 га за адресою Одеська область. Болградський район, Василівська сільська рада, масив № НОМЕР_2 , сформована та зареєстрована під кадастровим номером 5121481000:01:004:1663 (а.с.43-45).

- № НВ-5107337382019 від 24.01.2019 року земельна ділянка площею 25,4913 га за адресою Одеська область, Болградський район, Василівська сільська рада, масив № НОМЕР_3 , сформована та зареєстрована під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667 (а.с.34-36).

- № НВ-5107190822018 від 13.12.2018 року земельна ділянка площею 12,1614 га за адресою Одеська область, Болградський район, Василівська сільська рада, масив № НОМЕР_4 , сформована та зареєстрована під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664 (а.с.40-42).

В натурі земельна ділянка кожному члену колишнього КСП Василівське не виділялася та було прийнято рішення її оформлення єдиним масивом, до складу якої увійшли в тому числі невиділені частки позивачів.

Позивачі у 2019 році зверталися до відповідача із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масиви № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) та передання вказаної земельної ділянки громадянам у спільну сумісну власність (а.с.50,-54), але до цього часу відповіді вони не отримали.

Так, рішенням Василівської сільської ради Болградського району Одеської області за підписом голови - Бойчева П.Д. 25.06.2020 № 522-VІІ було вирішено передати з колективної власності у комунальну власність наступні земельні ділянки:

- площею 12,7080 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666;

- площею 37, 0887 га під кадастровим номером 512148100:01:004:1663;

- площею 25,4913 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667;

- площею 12,1614 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664,

тобто ті саме земельні ділянки, відносно яких на даний час здійснюється процедура передання їх у приватну власність, в тому числі й позивачам (а.с.123).

На підставі цього рішення державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецький О.С. прийняв чотири рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53584633, № 53584878, № 53584546, № 53584734 від 13.08.2020 року та зареєстрував за Василівською сільською радою право комунальної власності на усі чотири спірні земельні ділянки (а.с.76,-83).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 2 Земельного Кодексу України встановлено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до положень ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначено Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-ІV (далі - Закон № 899-IV).

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону № 899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 13 Закону № 899-IV нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Згідно пункту 21 розділу Х Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (набрав чинності з 01.01.2019 р.) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

З аналізу даних правових норм слідує, що до повноважень сільської ради входить розпорядження землями територіальної громади, у власності якої знаходяться землі колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі невитребувані частки (паї). Передача таких паїв сільською радою в оренду можлива після формування їх у земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Законодавцем встановлено строк (до 1 січня 2025 року), після спливу якого невитребувана частка (пай) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 21.03.2006 р. № 184 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_11 та інших громадян на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) масив № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області.

Всі чотири земельні ділянки зареєстровані в державному земельному кадастрі, але без визначення їх форми власності та без зазначення власника.

Тобто, невитребувані частки (паї) сформовано у земельні ділянки, але право власності на них не зареєстровано.

Суд вважає, що право комунальної власності на невитребувані частки (паї) набувається за процедурою, визначеною ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) після 1 січня 2025 року.

Також на підставі рішення Василівської сільської ради державним реєстратором Турецьким О.С. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено відповідний запис, з якого вбачається, що з 25.06.2020 року власником вищезазначених земельних ділянок є Василівська сільська рада, форма власності комунальна, однак рішення про державну реєстрацію прийнято ним лише 13.08.2020 року.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення. Дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання. Або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вважаю необхідним застосування судом практики Європейського суду з прав людини як джерела права в даних правовідносинах.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року в справі Стретч проти Сполученого Королівства та від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України вказується про необхідність додержання принципу належного урядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року в справі Федоренко проти України зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2017 року в справі Кривенький проти України наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи протиправні дії відповідача суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення, а також рішення про державну реєстрацію проведеної на підставі цього рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн., які було сплачено позивачем при звернення до суду (а.с.8,9), також підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, ст.ст.152,158 Земельного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками площею 12,7080 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666; площею 37,0887 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1663, площею 25,4913 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667, площею 12,1614 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664.

Визнати недійсним та скасувати рішення сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VІІ від 25.06.2020 року Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради .

Скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584633 від 13.08.2020 року, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С.

Скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584878 від 13.08.2020 року, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С.

Скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584546 від 13.08.2020 року, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С.

Скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584734 від 13.08.2020 року, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С.

Стягнути з Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (68752, Одеська область, Болградський район, с.Василівка, вул.Миру, буд.111, код ЄДРПОУ 04378089) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , суму судового збору в розмірі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) гривня 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Суддя В.А. Раца