Вирок

від 23.12.2020 по справі 947/2980/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2980/20

Провадження № 1-кп/947/836/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

потерпілого: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161480002439 від 13.12.2019 року, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, українця, із вищою освітою, неодруженого, офіційно працевлаштованого ФОП « ОСОБА_9 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 року о 17:00 годин, ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , зайшов до продуктового магазину, який знаходиться на зазначеній прибудинковій території, де побачив раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_6 , з яким у нього виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, однак ОСОБА_6 , з метою уникнення подальшого конфлікту, покинув приміщення вказаного магазину.

Після чого, ОСОБА_8 вийшов на вулицю з приміщення магазину та побачив ОСОБА_6 , на площадці біля входу до вищевказаного магазину, де між ними знову продовжився конфлікт.

Далі, ОСОБА_8 діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс потерпілому ОСОБА_6 не менше трьох ударів металевим предметом, який має колючо-ріжучі властивості та який встановити не надалось можливим, з яких: один удар в область правого стегна, один удар в область лівого передпліччя та один удар в область основної фаланги першого пальця лівої кисті, від яких останній втратив свідомість та впав на підлогу.

Відповідно до судово-медичної експертизи ОСОБА_8 своїми умисними діями наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді: по одній різаній рані лівого передпліччя та основної фаланги першого пальця лівої кисті потерпілого, колото-різана рана правого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії та вени, чотирьохглавого та кравецького м`язів, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею, яка ускладнилася розвитком важкого геморагічного шоку та призвела до постгеморагічної анемії, в результаті якої потерпілий втратив свідомість та впав на землю.

Колото-різана рана правого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії та вени, чотирьохглавого та кравецького м`язів, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею, ускладнилася розвитком важкого геморагічного шоку та призвела до постгеморагічної анемії і згідно п.2.1,3 «о», «п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Різані рани лівого передпліччя та основної фаланги першого пальця лівої кисті потерпілого, як окремо так і разом, спричиняють розлад здоров`я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів «21 день». За критерієм, відповідно до п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Колото-різана рана правого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії та вени, чотирьохглавого та кравецького м`язів, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею, ускладнилася розвитком важкого геморагічного шоку була небезпечною для життя і без надання медичної допомоги, при своєму звичайному клінічному перебігу, могла закінчитися смертю.

Після чого, ОСОБА_8 покинув місце вчинення злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8 , у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю доказів дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив суду що 13.12.2019 року о 17:10 він повертався додому в зимовій курткці, джинсах та взутті сірого кольору. По дорозі він зайшов в магазин, що знаходиться в будинку, в якому він проживає, та майже одразу за ним туди зайшов ОСОБА_8 . Оскільки в приміщенні магазину було мало місця вони стояли дуже близько один до одного, у зв`язку із чим він відчував від ОСОБА_8 запах алкоголю та бачив його почервоніле обличчя. Завершивши покупки він вийшов з приміщення магазину та вийняв телефон з карману, для того щоб відповісти на смс повідомлення. Одразу ж після нього з магазину вийшов ОСОБА_8 , який агресивно звинуватив його в тому, що він неправильно себе поводив, мотивуючи це тим, що йому вже 40 років, а потерпілому лише 25. Після чого, ОСОБА_8 схопив його за плечі та вони стикнулися лобами з ним. Коли він намагався дати опір, то відштовхнув ОСОБА_8 від себе та побачив у його руках ніж, заточений з обох сторін, довжиною приблизно 15 сантиметрів, після чого він відчув, що його права нога мокра та згодом зрозумів, що це кров. Через декілька хвилин він почав втрачати свідомість та впав на підлогу. Доки він остаточно не втратив свідомість, він відчував як ОСОБА_8 сидів на ньому та наносив удари. Після того, він знепритомнів, а до тями він прийшов вже в приміщенні лікарні де лікувався 3 тижні, 3 дні з яких він перебував у реанімації. Також потерпілий пояснив що ОСОБА_8 здійснив два удари ножем: один в руку, та другий в ногу. Після цих подій матеріальної допомоги від ОСОБА_8 він не отримував, лікування повністю оплачувала його мати;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка повідомила суду, що 13.12.2019 вона перебувала на робочому місці в магазині, та розбирала товар. В період між 17:00 та 18:00 до приміщення магазину зайшов потерпілий ОСОБА_6 одягнений в куртку темного кольору та джинси та почав здійснювати покупки. Через декілька хвилин до магазину зайшов обвинувачений ОСОБА_8 . Вона попросила ОСОБА_8 зачекати, доки ОСОБА_6 здійснить покупки. Обвинувачений був знервований та перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_6 купив шоколад, колу, морозиво та вийшов з магазину. Обвинувачений залишився в магазині та почав розмовляти із нею про те, яка невихована зростає молодь. Поспілкувавшись з нею приблизно хвилин 15, обвинувачений купив пляшку пива, сосиски та вийшов з приміщення магазину. Пізніше свідок почула шум та чоловічий крик, натиснула тревожну кнопку та вийшла з приміщення магазину. На вулиці вона побачила, як потерпілий штовхав обвинуваченого, який тримав його за плечі. Хто саме розпочав бійку вона не бачила. ОСОБА_6 впав на підлогу та навколо нього було багато крові. ОСОБА_8 лишив потерпілого та пішов до парадної будинку. Вона намагалась запитати в ОСОБА_8 , що відбулось, однак він не відповів. Поряд з магазином йшла невідома жінка, яку вона попросила викликати швидку допомогу та поліцію. ОСОБА_6 лежав на підлозі, в нього були розірвані джинси та з ноги текла кров. Вона пояснила суду також, що в приміщенні магазину мало місця, та біля прилавку може знаходитись не більше трьох осіб, а біля магазину є ліхтарі;

-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка повідомила суду, що 13.12.2019 року близько о 18:00 вона йшла до магазину, що знаходиться в будинку, в якому вона проживає, та на зустріч їй йшла жінка з дитиною. Біля магазину вона побачила бійку між двома чоловіками. Один з яких був одягнений у куртку та лежав на підлозі, а другий, був одягнений у темну шапку, куртку та джинси, та бив іншого чоловіка ногами у район тулуба. Потерпілий лежав неподалік входу в магазин. Побачивши її, обвинувачений закінчив наносити удари та пішов до парадної будинку, тримаючи в руках велику пляшку пива та не мав наміру надати допомоги потерпілому. В цей час на вулицю вийшла продавець магазину. Вона побачивши лужу крові під чоловіком, що лежав на підлозі та конвульсії викликала швидку допомогу. Через деякий час приїхала швидка допомога, працівники поліції, та потерпілого забрала швидка допомога, а вона вказала співробітникам поліції куди направився обвинувачений. На прохання швидкої допомоги, вона разом з перехожими людьми перевернули чоловіка на бік та наклали жгут. Поряд з потерпілим ніяких гострих предметів вона не бачила. З обвинуваченим вона проживає в одному домі, однак знайома з ним не була. Після бійки пошкоджень на обвинуваченому не бачила;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка повідомила суду, що 13.12.2019 року у період з 17:00 до 18:00 до неї зателефонувала гр. ОСОБА_13 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_6 та повідомила, що її сина доставили у лікарню та попросила приїхати туди, що трапилось вона не знала. Лікарі прийомного відділення повідомили їй, що потерпілий втратив багато крові та перебуває у важкому стані. Пізніше у лікарню приїхала мати потерпілого та його друзі. Вона разом з матір`ю потерпілого протягом шести годин чекали завершення операції. Під час операції всі друзі потерпілого очікували її завершення у коридорі, незнайомих людей вона там не бачила. Однак після того як операція закінчилась вона побачила двох незнайомих людей та чула про ще одну жінку, які виявились знайомими обвинуваченого ОСОБА_8 . Чоловік, що перебував з ними, знаходився у неадекватному стані та вона попросила його вийти. Вийшовши з реанімації черговий лікар повідомив, що на момент операції потерпілий перебував у критичному стані, але лікарям вдалось зберегти йому життя. Приблизно о 04:30 ранку лікар дозволив матері потерпілого зайти до реанімації, оскільки потерпілий прийшов до тями. Вона щодня відвідувала потерпілого у лікарні. Через декілька днів після операції, вона побачила у дворі лікарні мати обвинуваченого, яка пропонувала матері потерпілого допомогу. В той день, коли потерпілого перевели до хірургічного відділення мати обвинуваченого також пропонувала допомогу. Сума, яка була витрачена на лікування потерпілого їй не відома;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка повідомила суду, що мешкає по АДРЕСА_4 у приватному будинку, який знаходиться поряд з будиком, де проживає обвинувачений, а саме по АДРЕСА_5 . Так, 13.12.2019 року у період з 17:00 до 18:00 вона разом з дочкою вийшла у магазин, по АДРЕСА_5 . Підійшовши до магазину вона побачила сутичку, під час якої один чоловік, що був одягнений у одяг темного кольору лежав на підлозі, а другий, який був з рюкзаком на спині, сидів на ньому. Через те, що на вулиці було темно та магазин освітлювався лише з правої сторони, хто саме лежав на підлозі вона точно сказати не може, однак їй здалось, що це був обвинувачений. Одразу після того, як вона побачила сутичку, вона разом з дочкою пішли. Приблизно через 2 місяці вона зустріла обвинуваченого та повідомила йому, що бачила сутичку, що відбулась біля магазину 13.12.2019 року;

-показаннями свідка ОСОБА_15 , який повідомив суду, що 13.12.2019 року він йшов до магазину «Таврія-В» з вул. Ак.Вільямса 59-Б, по дорозі зустрів обвинуваченого ОСОБА_8 . Обвинувачений перебував у шоковому стані, тримався за голову та на чолі у обвинуваченого був поріз. Окрім сумки у обвинуваченого ніяких предметів не було. Він запропонував обвинуваченому піти в бар «Півнов», де вони купили пляшку коньяку, за яку він розплатився. Про те, що відбулось обвинувачений нічого не розповідав, лише сказав, що його вдарили каменем по голові та була бійка. Він перебував у барі приблизно 10 хвилин, випив одну чарку коньяку та через те, що до обвинуваченого підійшли його знайомі, він вийшов з бару. Про сутичку, що відбулась 13.12.2019 року свідок дізнався через чотири дні, коли побачив новини в інтернеті. Про те, що обвинувачений мав алергію на пиво, свідку нічого не було відомо;

-показаннями свідка ОСОБА_16 , яка перебуває у цивільному шлюбі разом з обвинуваченим ОСОБА_8 , повідомила суду, що 13.12.2019 року о 17:00 вона разом з обвинуваченим та їх сином поверталися додому, що знаходиться по АДРЕСА_5 . Під`їхавши до парадної будинку, обвинувачений висадив її та сина біля парадної та поїхав у гаражний кооператив. Близько о 17:15 годин обвинувачений зайшов у квартиру, а вона попросила його сходити за продуктами в магазин, що знаходиться біля парадної будинку. Через 30 хвилин після того, як ОСОБА_8 пішов у магазин, вона почала хвилюватись та вирішила спуститись у приміщення магазину, але на сходах між 7 та 8 поверхом її зупинили працівники поліції, схопили за руки та разом з нею зайшли у квартиру. Після того як обвинуваченого в квартирі не було виявлено, працівники поліції почали проводити її допит. Під час допиту, на її мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_17 та повідомив, що він знайшов обвинуваченого біля парадної будинку в шоковому стані та про те, що вони разом з обвинуваченим перебувають у барі «Півасов». З ОСОБА_17 вона особисто не була знайома, однак знала, що він є поставщиком товару на ринок «Южний». Після повідомлення місцезнаходження обвинуваченого працівники поліції одразу пішли у вказане місце. Вона зателефонувала матері обвинуваченого і подрузі та попросила їх приїхати. Вона разом з подругою та матір`ю обвинуваченого поїхали у відділ поліції, де їм повідомили, що між обвинуваченим та потерпілим відбулась сутичка і через дії обвинуваченого, потерпілий перебуває у лікарні. Вона разом з подругою поїхала у лікарню, де знаходився потерпілий. Черговий лікар повідомив, що потерпілому зробили операцію. Вона намагалась запропонувати матеріальну допомогу матері потерпілого, однак остання відмовилась. Після чого вона повернулась до відділу поліції. У відділі поліції їй у побаченні з обвинуваченим було відмовлено. В той самий день працівники поліції повідомили, що у квартирі буде проводитись обшук. Обшук проводився 2 рази. Також вона повідомила, що під час досудового розслідування її жодного разу не викликали до відділу поліції для допиту;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_8 , яка повідомила суду що 13.12.2019 року вона, через те, що не встигала забрати онука зі школи зателефонувала сину та попросила по дорозі з роботи забрати онука зі школи. Під час того як свідок їхала у маршрутному таксі, до неї зателефонувала дружина її сина та повідомила, що в квартирі, де вони проживають знаходиться поліція, місцезнаходження ОСОБА_8 їй не відомо. Одразу після дзвінка невістки, вона поїхала додому та забравши онука відвезла його до іншої бабусі. Після того, як вона повернулася додому, працівники поліції, що знаходились у квартирі повідомили, що місцезнаходження її сина встановлено і його везуть до Таїровського відділу поліції. Вона разом з дружиною обвинуваченого також поїхали до відділу поліції, де їм повідомили, що між обвинуваченим та потерпілим відбулась сутичка, та через дії обвинуваченого, потерпілий знаходиться у реанімації. Дружина ОСОБА_8 поїхала у лікарню до потерпілого, а свідок залишилась у відділі поліції. О 02:00 годині вона повернулась додому, де дружина ОСОБА_8 повідомила їй, що потерпілому зробили операцію. 14.12 2019 року о 10:30 вона поїхала у лікарню, де знаходився потерпілий. Лікар повідомив їй, що потерпілий знаходиться у стабільному стані і разом з ним у реанімації його мати. Дочекавшись мати потерпілого, вона поговорила з нею та запропонувала матеріальну допомогу, від якої мати потерпілого відмовилась. 15.12.2019 року вона також їздила у лікарню до потерпілого та залишила візитку адвоката, для того щоб мати потерпілого зателефонувала йому для відшкодування матеріальних збитків, які потерпілий отримав через дії обвинуваченого. 17.12.2019 у лікарні їй повідомили, що потерпілого з реанімації переводять у відділення хірургії. 21.12.2019 року у приміщенні лікарні вона зустріла мати потерпілого з двома жінками та знову запропонувала відшкодувати матеріальні збитки, однак мати потерпілого знову відмовилась. Дві жінки, що перебували разом з матір`ю потерпілого попросили її більше не турбувати їх. Також в судовому засіданні вона повідомила суду, що обвинувачений вживає спиртні напої дуже рідко, через язву шлунку та має алергію на спиртні напої , а саме на пиво;

Також, в судовому засіданні був допитаний обвинувачений ОСОБА_8 , який пояснив суду, що 13.12.2019 року о 17:00 йому зателефонувала мати, яка проживає разом з ним у квартирі і перебуває на його утриманні та попросила забрати онука, через те, що вона не встигає. Забравши сина, він разом з сином та дружиною поїхав додому. Приїхавши додому, він висадив сина та дружину біля парадної будинку, що знаходиться по АДРЕСА_5 , а сам поїхав в гаражний кооператив, для того щоб залишити машину в гаражі. Після того, як він повернувся додому, дружина попросила його купити води та їжі у магазині. Спустившись до магазину поблизу парадної будинку, через скляні двері магазину він побачив раніше не знайомого йому чоловіка, що стояв спиною до дверей, а обличчям до продавщиці магазину. Через те, що у магазині мало місця, він вирішив зачекати на вулиці, доки останній покупець вийде з магазину. Зачекавши декілька хвилин він відкрив двері магазину та вирішив запитати чи довго ще ОСОБА_6 буде перебувати у магазині, на що останній відповів скільки потрібно, стільки і буде стояти. Він зачекав ще декілька хвилин, та відкривши двері магазину вирішив зайти, однак потерпілий плечем намагався завади йому зайти у магазин. На ці дії він не відреагував та все одно зайшов до приміщення магазину. Потерпілий заплатив за покупки, та вийшов з магазину. Він після того як купив все необхідне у магазині також вийшов з нього. Зробив декілька кроків та почув як його покликав потерпілий, та повернувши голову до нього отримав удар по потилиці та втратив свідомість. Після того як він прийшов до тями, побачив, що потерпілий сидів на ньому і намагався вдарити. Спочатку він намагався захистити себе шляхом ударів руками, а потім знайшовши гострий металевий предмет, який знаходився праворуч від нього на землі - почав хаотично бити ним потерпілого. Який саме це був предмет йому не відомо, пам`ятає лише, що він був схожий на металевий прут. Місцезнаходження цього предмету після сутички, йому також невідомо. Через один з ударів, який він наніс, потерпілий схопився за ногу. Після сутички, що відбулась між ними він у стані шоку встав та пішов додому. Зайшовши до парадної будинку він зустрів ОСОБА_19 , який побачив брудні від крові одяг та руки обвинуваченого та запропонував йому заспокоїтись та помити руки у кафе, що знаходиться поряд з будинком, на що він погодився на цю пропозицію. Він, разом з ОСОБА_20 , пішли у кафе, купили пляшку коньяку та він почав розповідати ОСОБА_17 що відбулось. Через те, що ОСОБА_21 зателефонували, останній, випивши декілька чарок, залишив його у кафе та пішов. Попередньо попросивши оточуючих людей, щоб вони подзвонили та повідомили його дружині його місцезнаходження. Він після того, як випив - заснув. Прокинувся від того, що поряд з ним стояв поліцейський. Під час судового засідання він повідомив, що після сутички з потерпілим він отримав гематому на лівій задній частині голови, поріз на чолі та пальці руки. За медичною допомогою він не звернувся. Також він стверджує, що спиртні напої він вживає рідко, через язву шлунку та алергію на пиво. Він власну вину в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому не визнає, вважає, що умисел у його діях відсутній. Пояснив, що він не мав наміру нанести удар саме у вену, однак визнає свою вину у тому, що не уникнув сутички та перевищив власну силу під час того, як він наносив удари потерпілому. Також він пояснив, що у зв`язку з тим, що він не усвідомлював, що відбувалось через отриманий у голову удар, з цих підстав не повернувся на місце сутички та не надав допомогу потерпілому. Позов потерпілого щодо відшкодування матеріальної шкоди він визнає, однак щодо моральної шкоди визнає частково в меншому розмірі.

Зважаючи на пояснення свідків, потерпілого та обвинуваченого суд в цілому вважає їх такими, що узгоджуються між собою та безпосередньо підтверджують факт спричинення обвинуваченим ОСОБА_8 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , та частково спростовують показання обвинуваченого в частині того, що обвинувачений знаходився в безпорадньому стані та той факт, що потерпілий ОСОБА_6 наносив йому численні удари.

Крім цього вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені вказаного кримінального правопорушенні підтверджується наступними письмовими та речовими доказами:

- витягом ЄРДР за №12019161480002439 від 13.12.2019 року;

- рапортом про повідомлення зі служби 102, про те, що 13.12.2019 року о 17:16 годині побили чоловіка, нанесли ножове поранення;

- протоколом огляду місця події від 13.12.2019 року з ілюстрованою таблицею, згідно якого оглянуто місце злочину за адресою АДРЕСА_5 , а саме магазин та ділянка біля магазину;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.12.2019 року, згідно якого гр. ОСОБА_6 , просить прийняти міри до невстановленої особи, яка 13.12.2019 року о 17:00 нанесла йому тілесні ушкодження предметом схожим на ніж;

- довідкою МОЗ України КУ «Міська клінічна лікарня №1», згідно якої у гр. ОСОБА_6 виявлено колото-різана рана правого стегна, у зв`язку із чим останнього прооперовано та рекомендовано госпіталізація у реанімацію;

- постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 13.12.2019 року, згідно якої постановлено відібрати, змиви з правої та лівої руки, піднігтьові зрізи правої та лівої руки, зразки відбитків пальців рук, зразки крові у ОСОБА_8 ;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 13.12.2019 року, згідно якого у ОСОБА_8 відібрано експериментальні зразки;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 14.12.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнала особу, яка 13.12.2019 року о 17:00 годині знаходилась в магазині (особа, яка впізнана ОСОБА_8 );

- протоколом огляду місця події від 13.12.2019 року з ілюстрованою таблицею, згідно якого оглянуто речі належні потерпілому ОСОБА_6 ;

- протоколом обшуку від 14.12.2019 року, згідно якого проведено обшук квартири АДРЕСА_6 ;

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 16.12.2019 року, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку у житлі та за місцем мешкання ОСОБА_8 та його співмешканки ОСОБА_22 квартири АДРЕСА_6 ;

- протоколом додаткового огляду місця події від 14.12.2019 року, згідно якого виявлено тротуарну плитку розмірами 5х6 зі слідами схожими на кров, предметів з гостирими поверхнями не встановлено;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.12.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу на фотознімку №3 ( ОСОБА_8 ), як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження 13.12.2019 року;

- висновком судово-психіатричних експертів №591 від 27.12.2019 року, згідно якого ОСОБА_8 , на будь-яке хронічне психічне захворювання, недоумством, інший хворобливий стан психіки не страждав, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявив;

- висновком експерта №3 від 27.12.2019 року, згідно якого досліджено кров ОСОБА_8 ;

- висновком експерта №4 від 27.12.2019 року, згідно підсумків якого у трьох змивах на марлевих тампонах з тротуарної плитки, вилучених 13.12.2019 року, з місця події, знайдено кров людини, що не виключає походження від потерпілого ОСОБА_6 ;

- висновком експерта №5 від 27.12.2019 року, згідно підсумків якого на двох змивах на марлевих тампонах з лівої руки ОСОБА_8 , знайдено кров людини, що не виключає походження від потерпілого ОСОБА_6 ;

- висновком експерта №17 від 27.12.2019 року, згідно підсумків якого на речах вилучених 13.12.2019 року у ОСОБА_8 , знайдено кров людини, що не виключає походження від потерпілого ОСОБА_6 ;

- висновком експерта №130 від 15.01.2020 року, згідно якого у гр. ОСОБА_6 виявлено: колото-різана рана правого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії та вени, чотирьохглавого та кравецького м`язів стегна, що супроводжувалась масивною зовнішньою кровотечею, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, також виявлено рани лівого передпліччя та основної фаланги першого пальця лівої кисті;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнала особу під №2, як ОСОБА_8 ;

Приймаючи до уваги вище вказане, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що в кримінальному провадженні порушено порядок повідомлення про підозру ОСОБА_8 , визначеного КПК України, що тягне за собою недопустимість усіх доказів, зібраних на досудовому слідстві, оскільки у матеріалах кримінального провадження знаходиться постанова про визначення групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019161480002439 від 16.12.2019 року, а тому повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 14.12.2019 року, яке складено слідчим за погодженням прокурора, який на час складання повідомлення про підозру, 14.12.2019 року не мав повноважень прокурора у кримінальному провадженні.

Суд відзначає, що у матеріалах справи дійсно присутня така постанова від 16.12.2019 року.

Однак суд не може погодитися з тим, що відсутність постанови про визначення прокурора сама по собі означає, що цей прокурор не мав відповідних повноважень. Частина 1 статті 37 КПК не визначає, у якому вигляді має прийматися рішення про визначення процесуального керівника у розслідуванні. Суд вважає, що відсутність у відповідних положеннях, які прямо стосуються регулювання цього питання, згадки про необхідність постанови, означає необов`язковість такої постанови для визначення конкретного прокурора, яким доручається виконання відповідних повноважень у певній справі.

Відповідно до частини 5 статті 110 КПК, обов`язковими елементами постанови прокурора є мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. У випадку визначення конкретного прокурора для проведення розслідування рішення приймається, виходячи здебільшого з організаційних міркувань. Ці міркування не можуть бути обгрунтовані вимогами КПК, але в певних випадках їх розголошення може бути шкідливим як для розслідування, так і для функціонування відповідного органу. (Постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі за №490/10025/17 (провадження № 51-6116 км 19)).

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відомості про те, які прокурори здійснюють процесуальне керівництво, були внесені в Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тривале проведення досудового розслідування, використання слідчими та прокурорами ресурсів своїх органів та інші фактори провадження свідчать про те, що розслідування і процесуальне керівництво цими особами проводилося за відповідними рішеннями керівників.

Сторона захисту не наводить будь-яких інших підстав неповноважності слідчих чи прокурорів, крім відсутності постанов про їх визначення для цього кримінального провадження. Тому суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що розслідування у справі здійснювалося неуповноваженими прокурором, а, відповідно, й щодо недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування.

Також, сторона захисту вказує, що слід звернути увагу на недопустимість усіх доказів, отриманих без наявності судового рішення про тимчасовий доступ до речей або судового рішення про надання дозволу на обшук приміщення. Вказаний обшук, на думку сторони захисту було проведено 13.12.2019 року о 22 годині 30 хвилин слідчим під виглядом огляду місця події у приміщенні КНП МКЛ №1 ОМР, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. М`ясоєдівська, 32.

Дана позиція сторони захисту є необгрунтованою та спростовується відповідними письмовими доказами. Суд вказує на те, що відповідно до вказаного протоколу огляду від 13.12.2019 року, огляду підлягали речі належні потерпілому ОСОБА_6 за фактом нанесення тілесних ушкоджень. Огляд речей було проведено за адресою: АДРЕСА_7 «на плітці підлоги кімнати зберігання речей КНП «МКЛ №1»», тому не зрозуміла позиція захисту чому вказане процесуальне діяння повинно відноситись до обшуку.

Обшук це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об`єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.

Сторона захисту, також посилається на те, що усі речові докази, які були зібрані стороною обвинувачення є недопустимими доказами через не відкриття їх стороною обвинувачення стороні захисту в порядку ст.290 КПК України після закінчення досудового слідства за ч.12 ст.290 КПК України.

Однак, сторона обвинувачення 10.02.2020 року відкрила стороні захисту матеріали кримінального провадження, про свідчить відповідна розписка про те, що сторона захисту ознайомлена у повному обсязі з матеріалами кримінального провадження, зауважень та/або відповідних скарг не заявлялось.

Щодо скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння, суд вказує наступне.

Суду під час розгляду кримінального провадження не було надано доказів, які б підтверджували стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_8 саме під час скоєння кримінального правопорушення,оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення до моменту затримання ОСОБА_8 о 21.40 год 13.12.2019 року пройшло 4 години, протягом яких він перебував в іншому місті і з його поснень - вживав алкогольні напої, а огляд на стан сп`яніння згідно протоколу № 000724 проводився взагалі 14.12.2019 року о 02.15 годині, а тому суд виключає обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з неспростуванням доводів обвинуваченого стороною обвинувачення.

Також, захисник зазначав, що кваліфікація вчиненого за ч.1 ст.121 КК України є неправильною, оскільки обвинувачений не мав умислу на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Суд вказує наступне, що з об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали - тяжкі тілесні ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується формою вини умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Разом із цим,питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, їх стосунки.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений завдав численних ударів (не менше 3) предметом, який має колючо-ріжучі властивості в різні частини тіла, а саме: один удар в область правого стегна, один удар в область лівого передпліччя та один удар в область основної фаланги першого пальця лівої кісті. Між цими діями, які були активними, та їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечне в момент заподіяння, існував прямий причинний зв`язок.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачений,умисно завдаючи удари в різні частини тіла потерпілого, розраховував на такі можливі наслідки, від яких його здоров`ю буде спричинено тяжку шкоду. Заслуговує на увагу і те, що обвинувачений бачив, що потерпілий втрачав свідомість, схопився за ногу та впав на землю, тобто він розумів, що наніс тілесні ушкодження потерпілому, однак не вжив будь-яких заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги, а залишив його в такому стані.

Зважаючи на викладене, дії обвинуваченого зач.1 ст. 121КК кваліфіковані вірно, він має відповідати за той результат своїх дій (завдану шкоду), який фактично було заподіяно, в даному випадку тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, його особу, а саме те, що він офіційно працевлаштований приватним підприємцем, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, відшкодував у повному обсязі матеріальну шкоду обвинуваченому, та частково відшкодував моральну шкоду завдану потерпілому згідно заявленого ним позову, повністю визнав позовну заяву подану прокурором в інтересах лікарні та намагався сплатити вказану суму, однак не зміг цього зробити через зміну платіжних реквізитів отримувача коштів про що захисником було повідомлено суд, відсутність обтяжуючих обставин, щире каяття в скоєному що виразилось у компенсації матеріальної шкоди та частковій компенсації заявленої моральної шкоди та публічному вибаченні перед потерпілим та його матір`ю, відсутність у обвинуваченого судимостей та скоєння злочину вперше, суд, керуючись вимогами виваженості та справедливості вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства із звільненням обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку у відповідності до ст.75 КК України.

Крім того, суд зазначає, що факт невизнання вини обвинуваченим, або часткове визнання вини не є перешкодою для застосування ст. 75 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 37748 гривень 64 копійок та моральної шкоди у сумі 200000,00 грн. В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_8 було перераховано на банківський рахунок потерпілого ОСОБА_6 37748,64 грн. матеріальної шкоди та 80000,00 грн. відшкодування моральної шкоди. Таким чином суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди потерпілому ОСОБА_6 є сума в розмірі 80000,00 грн., та враховуючи, що вказана сума була повністю компенсована обвинуваченим, а також повністю сплачено суму матеріальної шкоди - тому цивільний позов, враховуючи принцип розумності, законності та справедливості вважає, таким, що задоволенню не підлягає, оскільки сума, яку обвинувачений відшкодував на думку суду, відповідає спричиненій потерпілому матеріальній та моральній шкоді, та вважає справедливою сатисфакцією спричиненної матеріальної шкоди у сумі 37748 гривень 64 копійок та моральної шкоди суму в розмірі 80 000 гривень.

Цивільний позов, заявлений прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах територіальної громади м. Одеси в особі КНП «Міська клінічна лікарня №1» до ОСОБА_8 на загальну суму 8820,00 грн. підлягає задоволенню, на підставі положень ст.ст. 22, 1166 ЦК України, оскільки розмір відповідної шкоди є належним чином обґрунтованим, та повністю визнано ОСОБА_8 .

Питання щодо речових доказів, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

По даному кримінальному провадженню проведено судові експертизи, витрати на залучення експерта відстні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 129, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

У строк відбування призначеного судом покарання за цим вироком зарахувати перебування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою з моменту фактичного затримання, тобто з 13.12.2019 року до моменту його звільнення під домашній арешт, тобто до 26.12.2019 року.

Цивільний позов, заявлений прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах територіальної громади м. Одеси в особі КНП «Міська клінічна лікарня №1» до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь КНП «Міська клінічна лікарня №1» заподіяну майнову шкоду у сумі 8820,00 грн.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.05.2020 року на 1/2 земельної ділянки площею 0,1123 га, розташованої за адресою Одеська обл., Іванівський р-н, с/рада Павлинська, кадастровий номер 5121883200:01:003:0536 та 1/8 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадженнямають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1