Рішення

від 14.12.2020 по справі 127/4686/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/4686/20

Провадження № 2/127/768/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Вінницького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей, відібрання дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, відібрання дитини та стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Позов мотивовано тим, що 21.10.2007року між сторонами укладено шлюб. Від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2016 року, Позивач і Відповідач проживали окремо один від одного і не вели спільного господарства, при цьому діти постійно проживали разом із матір`ю. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2018 р. по справі № 127/21169/18 шлюб між Позивачем і Відповідачем було розірвано. У вказаному судовому рішенні відображено, що діти проживають і будуть проживати разом із матір`ю, при цьому Відповідач проти даної обставини не заперечив, лише зазначив про бажання брати участь у вихованні дітей. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом із Позивачем за її зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 . Донька ОСОБА_3 навчалась в КЗ Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27 Вінницької міської ради (весною 2019 року закінчила 3-ий клас), донька ОСОБА_4 виховувалась в КЗ Дошкільний навчальний заклад №14 Вінницької міської ради . Саме Позивач забезпечувала належне виховання, навчання і розвиток дітей, вона піклувалась про їх здоров`я, натомість Відповідач належної участі у розвитку дітей не приймав. Крім того, відповідно до судового наказу № 127/2783/19 від 08.02,2019 р. з Відповідача на користь Позивача було стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Однак незважаючи на розірвання шлюбу, між Позивачем і Відповідачем посилились конфлікти, які часто виявлялись під час відвідування Відповідачем дітей. Протягом 2019 року Позивач неодноразово була змушена звертатись до органів внутрішніх справ з приводу незаконних дій Відповідача щодо себе та дітей. Також Позивач неодноразово зверталась до Вінницького міського Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради з приводу морального і психологічного тиску, що чинить Відповідач на дітей, а також приниження гідності матері в присутності дітей. Влітку 2019 року між Позивачем і Відповідачем посилився конфлікт щодо місця проживання дітей. Так, 29 травня 2019 року Позивач, розуміючи необхідність спілкування батька з дітьми, віддала їх Відповідачу до м. Одеси, домовившись про те, що він поверне їх до 16 червня 2019 року, оскільки ОСОБА_3 була записана до літнього табору. Однак Відповідач доньок не повернув, мотивуючи це ніби то бажанням дітей побути ще трохи на морі. Позивач, враховуючи інтереси дітей, вирішила погодитись та залишити дітей до 12 липня 2019 року, оскільки на 18 липня 2019 року у старшої доньки ОСОБА_3 була запланована операція на серці - катетерна деструкція ДПШЗ. 12липня 2019 року Позивач поїхала в м. Одесу і забрала дітей. Однак в подальшому лікар повідомив про неможливість проведення операції у зв`язку із поламкою обладнання. 18 липня 2019 року Відповідач приїхав до м. Вінниці і в грубій формі розпочав сварку із Позивачем, внаслідок чого остання була змушена викликати працівників поліції. Враховуючи моральний тиск Відповідача, Позивач погодилась віддати дітей Відповідачу ще на 4 дні на час його перебування, а зареєстрованим місцем проживання в м. Вінниці. Однак 21 липня 2019 року діти повідомили по телефону, що знаходяться в м. Одесі, куди Відповідач забрав їх без будь-якого погодження з матір`ю. На спроби Позивача вирішити це питання з Відповідачем по телефону він реагував агресивно та не надавав жодних пояснень своєї поведінки. У зв`язку з цим Позивач звернулась до Вінницького міського Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради та в поліцію з приводу вказаних дій Відповідача, однак Відповідач повідомив їх, що ніби то забрав дітей на оздоровлення на море. У зв`язку з цим вказані органи повідомили про те, що вони на даний час не можуть нічого зробити для повернення дітей. 21 серпня 2019 року Позивачу зателефонувала класний керівник старшої доньки ОСОБА_3 , яка повідомила, що Відповідач забрав зі школи її документи для навчання в м. Одеса. У зв`язку з цим Позивач пішла до школи, де дізналась, що Відповідач дійсно забрав навчальні документи старшої доньки для переведення до Одеської загальноосвітньої школи № 44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради, не погодивши це попередньо ні з Позивачем, ні з класним керівником. Вказане свідчить про вчинення Відповідачем протиправних дій, спрямованих на незаконне відібрання дітей від Позивача та зміну їх місця проживання. Разом з тим Позивач зв`язку із дітьми не втрачала, спілкувалась з дітьми по телефону та за допомогою відеозв`язку. 02 вересня 2019 року Позивач поїхала до м. Одеси, де їй вдалося поспілкуватись з дітьми, незважаючи на поведінку Відповідача. Діти були раді бачити матір, при цьому молодша донька ОСОБА_4 відразу виявила бажання їхати додому до м. Вінниці. В свою чергу, старша донька, розмовляючи постійно по телефону з відповідачем, захотіла залишитись на деякий час, мотивуючи це тим, що не хоче засмутити батька. На даний час старша донька ОСОБА_3 продовжує мешкати в м. Одеса. Така ситуація призводить до розлучення сестер, що погано відображається, на їх психологічному стані. Відповідач не дає Позивачу нормально спілкуватись із донькою ОСОБА_3 , зокрема стверджує, що у доньки нібито не працює телефон. Відповідач, проживаючи із донькою ОСОБА_3 ), налаштовує доньку проти Позивача та проти її батьків (діда і баби ОСОБА_3 ) таким чином, що вона не хоче спілкуватись із ними. При цьому Відповідач розмовляє із донькою на недопустимі теми, спілкується із нею, як із дорослою жінкою (незважаючи на її вік), що може призвести до психологічних відхилень у розвитку дитини. Також існують сумніви у належних умовах проживання старшої доньки щодо-забезпечення її нормального розвитку. В свою чергу, молодша донька ОСОБА_4 проживає з Позивачем, відвідує дитсадок і має належні умови для свого розвитку. Позивач із Відповідачем не тільки не дійшли згоди щодо того, з ким мають проживати їхні спільні діти, але Відповідач викрав дітей і зміг з допомогою обману залишити біля себе старшу доньку, не маючи для того жодної підстави. В зв`язку з чим Позивач також змушена просити суд примусово відібрати доньку ОСОБА_3 у Відповідача і повернути її. Позивач має змогу забезпечити утримання дітей, має постійний дохід, у неї створені всі необхідні умови для їх проживання, розвитку і виховання. Позивач являється власником квартири АДРЕСА_2 , в якій вона зареєстрована разом із дітьми. Під час шлюбу та після розлучення саме Позивач займалась вихованням доньок, їх розвитком і навчанням. В свою чергу, Відповідач своєю агресивною поведінкою, що супроводжується постійним психологічним тиском на дітей та іншими діями, спрямованими на розрив зв`язків між дітьми та їх матір`ю, дбає виключно про свої особисті інтереси, а не інтереси дітей. Забираючи старшу доньку ОСОБА_3 до себе та маючи можливість впливати на неї внаслідок проживання із нею протягом останнього часу, Відповідач е зважає на інтереси самої дитини, на необхідність її спілкування з матір`ю та молодшою донькою. Крім того, молодша донька ОСОБА_4 з метою розвитку її здібностей наразі відвідує групу дошкільної підготовки Пізнайко при КЗ ЗОШ І-ІІІ ступенів № 27 ВМР . За відвідування вказаної групи Позивач сплачує щомісячно по 300 грн. і за період з жовтня 2019 р. по лютий 2020 р. нею сплачено 1 500 гривень. Просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із матір`ю - ОСОБА_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 . Відібрати малолітню дитину - ОСОБА_3 від батька ОСОБА_2 та повернути її матері ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості додаткових витрат на дитину ОСОБА_4 , а саме - грошові кошти в сумі 750 гривень.

Ухвалою суду від 01.04.2020року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.05.2020року відповідач надав суду зустрічну позовну заяву, яку мотивовано тим, що після розірвання шлюбу із позивачем, діти продовжували проживати з матір`ю за місцем реєстрації разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Дочка, ОСОБА_3 , навчалась в КЗ Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 Вінницької міської ради , дочка, ОСОБА_4 , відвідувала КЗ Дошкільний навчальний заклад №14 Вінницької міської ради . Через деякий час після виїзду ОСОБА_2 на постійне місце проживання в м. Одесу діти в телефонному режимі почали жалітися йому про погане ставлення до них матір`ю, яка ігнорує ними, більше часу та уваги надає своєму співмешканцю. Не грається з ними, не допомагає в навчанні, часто наносить тілесні ушкодження по лицю, по голові підручником чи щоденником під час вивчення уроків. З кожним приїздом ОСОБА_2 до м. Вінниці між сторонами відбувалися сварки через дітей, які часто жалілися на погані відносини з матір`ю та її співмешканцем. Діти постійно просили забрати їх до батька, проживати в м. Одесу. Навідуючись до дітей, через кожних дві неділі, ОСОБА_2 купував їм все необхідне: одяг, взуття, канцелярію, ігри, водив їх у різні дитячі розважальні заклади. По кожному приїзді до дітей, які завжди знаходились у батьків ОСОБА_2 , він слухав їх скарги на неповажне відношення матері до них. Через всілякі дрібниці ОСОБА_1 фізично погрожувала та наносила їм тілесні ушкодження. Так , 17.05.2019 році по приїзду черговий раз до дітей він побачив ОСОБА_3 , старшу доньку, всю у синцях. Дитина розповіла, що була побита матір`ю ременем за те, що залишила сліди пластиліну на ванній, коли вона мила руки. ОСОБА_2 намагався додзвонитись до позивачки та почути від неї пояснення по даному випадку, але позивачка ігнорувала дзвінками. 31.05.2019року за згодою Відповідачки (Позивачки), по закінченню навчального року доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 забрав дітей до себе в м. Одесу на літні канікули. 12.07.2019 року Відповідачка (Позивачка) приїхала в м. Одесу за дітьми і забрала їх, так як 18.07.2019 року у ОСОБА_3 була запланована операція на серці - катетерна деструкція ДПШЗ. Після того, як діти поїхали, ОСОБА_2 купив собі білет до м. Києва, так як хотів морально та матеріально підтримати старшу доньку після операційного втручання. 16.07.2019року ОСОБА_2 дізнався, що операцію відмінили, бажав поспілкуватись з дітьми, але йому це не вдавалось. Вночі прийшло повідомлення від старшої доньки ОСОБА_3 на Вайбер, де вона просила, щоб він приїхав і забрав її і молодшу доньку до нього, до батька, так як вони не можуть знаходитись разом з Відповідачкою (Позивачкою) і її співмешканцем в одній квартирі. 18.07.2019року приїхавши до м. Вінниці, разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 пішов до Відповідачки (Позивачки) дізнатися, що трапилось з дітьми. Бажав взяти їх на вихідні, щоб провести разом час. На його неодноразові прохання надати можливість поспілкуватись з дітьми Відповідачка (Позивачка) ігнорувала. ОСОБА_2 звернувся із заявою до Нацполіції. В присутності працівників поліції Відповідачка (Позивачка) вивела дітей з квартири. Діти виявили бажання піти із батьком. При спілкуванні з дітьми виявилось, що Відповідачка (Позивачка) в агресивній формі кричала на дітей та погрожувала їм, що вони більше ніколи не поїдуть до батька, якщо не будуть її слухати. Поставила перед вибором: жити з нею, слухатись тільки її, а якщо ні - від дасть їх до інтернату. 19.07.2019року після пояснень дітей ОСОБА_2 звернувся із заявою до Вінницького відділу поліції Лівобережного відділення про неправомірні дії, знущання Відповідачки -Позивачки над малолітніми дітьми. 21.07.2019року по бажанню дітей ОСОБА_2 забрав їх на проживання до себе, до батька, в м. Одесу. Проживаючи із батьком діти не проявляли бажання спілкуватись з Відповідачкою позивачкою та не бажали повертатись до неї. Спільно з дітьми було прийнято рішення про їх навчання та проживання в м. Одесі. Згодом визначились, де буде навчатись старша дочка, ОСОБА_3 , та стали на електронну чергу до садочку для молодшої доньки, ОСОБА_4 . Тому 21.08.2019 року ОСОБА_2 поїхав за документами до школи, де навчалась ОСОБА_3 та садочку, який відвідувала ОСОБА_4 . 21.08.2019року Відповідачка (Позивачка) із заявою звернулась у Вінницьке Лівобережне відділення поліції, проте, що ОСОБА_2 викрав дітей та утримує їх проти волі. Після спілкування працівників поліції з дітьми було з`ясовано, що ніякого тиску зі сторони ОСОБА_2 на дітей не було. 02.09.2019року Відповідачка(Позивачка) приїхала до м. Одеси, побажали спілкуватись з дітьми, ОСОБА_2 не заперечував. Після спілкування позивачка просила дітей повернутись з нею до м. Вінниці. Старша дочка, ОСОБА_3 , була проти, а молодша ОСОБА_4 побажала погратись трішки зі своїми іграшками та через деякий час повернутись. Так як цього захотіла ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не був проти. На даний час молодша донька, ОСОБА_4 , мешкає у м. Вінниці проти своєї волі. Вже декілька місяців поспіль просить Відповідачку (Позивачку), щоб відпустила її до батька та сестрички. Така ситуація призводить до негативного психологічного стану дитини. Дочка стала залякана, боїться спілкуватись по відеозв`язку, постійно дивиться на матір чи можна щось розповісти. Дочка стала замкнутою, лякливою та менш життєрадісною. Кожен раз, коли ОСОБА_2 зі старшою дочкою, ОСОБА_3 , приїжджають до ОСОБА_4 в м. Вінницю, під час прогулянки та спілкування під наглядом Відповідачки (Позивачки) та її батьків ОСОБА_4 дуже просить, щоб вони її забрали назад до м. Одеси, так як вона сумує за сестричкою. Розлучення сестер негативно впливають на їх психологічний стан. За час розлучення дітей ОСОБА_2 намагався частіше приїжджати до м. Вінниці, щоб діти проводили разом більше часу, грались, спілкувались, веселились. На даний час старша донька, ОСОБА_3 , проживає в м. Одесі в двокімнатній квартирі ОСОБА_2 , де він є власником, за адресою АДРЕСА_3 . Дочка повністю забезпечена всім необхідним. Навчається в Одеській загальноосвітній школі №441-ІІІ ступенів. Її рівень знань значно зріс, так як ОСОБА_2 постійно займається її освітою, допомагаю розбиратись з шкільними домашніми завданнями. Також дочка відвідує додатково курси іноземної мови. Під час проживання старшої дочки, ОСОБА_3 , із ОСОБА_2 вона жодного разу не хворіла, крім випадку, який відбувся 13.08.2019 року після розмови по телефону з Відповідачкою (Позивачкою). Дитина перенервувала та попала в реанімаційне відділення з приступом тахікардії. Проживання дітей з Відповідачкою (Позивачкою) крайнє не можливо. Діти постійно конфліктували з Відповідачкою (Позивачкою) та її співмешканцем. Старша донька, ОСОБА_3 , категорично не бажає проживати разом в одній квартирі з співмешканцем Відповідачки (Позивачки), за що була постійно наказана морально та фізично. Молодша донька ОСОБА_4 бажає повернутись до батька, так як її не приділяють належної уваги. Вся увага Відповідачки (Позивачки) до її співмешканця, дбання лише про свої особисті інтереси, а не інтереси дітей. Поведінка Відповідачки (Позивачки) до членів своєї сім`ї характеризуються грубістю. Вона емоційна, не врівноважена, схильна до фізичних та моральних образ по відношенню до власних дітей. Позивачка не має постійної роботи, заробітку, оскільки працює приватним підприємцем. ОСОБА_2 , батько малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , має постійну роботу, постійний заробіток. Має змогу забезпечити їх необхідним. У нього нормований робочий день. Своєчасна виплата заробітної плати, створені всі необхідні умови для проживання дітей, ОСОБА_2 постійно слідкує за станом здоров`я дітей, їх розвитком, виховує та піклується у ОСОБА_2 з дітьми психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, ОСОБА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 . Відібрати малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_1 та повернути її батькові ОСОБА_2 , надати малолітнім дітям право самостійно визначити з ким вони бажають проживати. 08.07.2020 року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 08.07.2020 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позов та об`єднано в одне провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в загальному позовному провадженні.

27.08.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник по первісному позов свій позов підтримали за обставин викладених в ньому, просили первісний позов задовольнити. Зустрічний позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Відповідач та його представник в судовому засіданні свій позов підтримали за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити. Первісний позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох донькою: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2018року шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про зміну імені виданого 07.11.2019року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки ПП Бокуд №3996 від 09.09.2019року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно характеристики КЗ ДНЗ №14 ВМР №05-01-07/42 від 09.09.2019року ОСОБА_4 є вихованкою закладу з 31.08.2017року. Мама ОСОБА_1 завжди відвідує групові та загальні батьківські збори, приймає активну участь в житті групи та дитячого садка.

Відповідно до характеристики КЗ ЗОШ І-ІІІ ступенів №27 ВМР №461 від 17.09.2019р. ОСОБА_3 добре розвинута довільна увагу, організована, вміє самостійно працювати, контролює себе, спокійна, врівноважена, чуйна, користується авторитетом серед учнів класу. Мама приділяла належну увагу навчанню та вихованню дочки.

Листом Вінницького міського центру соціальної служби для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради №01-28/61 від 20.03.2019року повідомлено, що спеціалістами було здійснено відвідування родини за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт оцінки потреб дитини та її сім`ї. На момент інспектування було встановлено, що в помешканні чисто та охайно, створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку дітей, вони мають спальне місце та місце для відпочинку, доглянуті, їх права не порушуються. Під час бесіди було з`ясовано, що ОСОБА_2 чинить психологічний тиск на старшу доньку ОСОБА_3 .

Згідно листа КНП ЦПМСД №1 м. Вінниці №1285 від 18.11.2019р. ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідував КПН ЦПМСД №1 м. Вінниці та не цікавився у сімейного лікаря здоров`ям своїх доньок .

Згідно довідки ТОВ Велес -Агро ЛТД №Ва 3 від 17.03.2020року ОСОБА_2 працює в товаристві з 09.12.2016р. на посаді електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно - обчислювальних робіт.

ОСОБА_3 є учнем 4-Г класу Одеської загальноосвітньої школи №44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, що підтверджується довідкою №131 від 05.03.2020року Одеської ЗОШ №44 І-ІІІ ступенів ОМР Одеської області.

Згідно характеристики Одеської загальноосвітньої школи №44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області від 11.03.2020року ОСОБА_3 навчається у школі з четвертого класу. За час навчання зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Має навчальні досягнення середнього і достатнього рівнів. Сприйняття навчальної інформації дається добре. Систематично виконує домашнє завдання. Має добрий загальний розвиток. ОСОБА_3 на даний момент проживає з батьком ОСОБА_2 . Сім`я проживає в окремій (власній) квартирі, соціально - побутові умови задовільні. Режиму дня школяра дотримується. Пропуски навчальних занять відсутні. ОСОБА_3 забезпечена шкільними приладдями, підручниками. До школи ходить охайна на уроки не спізнюється. Батько, ОСОБА_2 бере участь у навчанні і вихованні дитини. Спілкується з вчителями, класним керівником, однокласниками, товаришами ОСОБА_3 . Хвилюється за навчальні досягнення доньки. Загальношкільні та класні батьківські збори відвідує систематично. ОСОБА_3 відповідає батькові взаємністю, допомагає у господарських справах та бере участь у особистих справах сім`ї.

Згідно з висновком виконавчого комітету Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування №01-00-011-44748 від 20.08.2020р., орган опіки та піклування ВМР вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 .

Висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради, як орган опіки та піклування носить рекомендаційний характер та в силу частини шостої статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам старшої дитини.

Як встановлено у висновку, ОСОБА_3 повідомила, що хоче проживати з батьком, хоча й не проти спілкування з матір`ю, а ОСОБА_4 розповіла, що приїхала на відпочинок до батька і невпевнено повідомила, що хоче з ним проживати і з сестрою ОСОБА_3 . Крім того, зазначено, що у письмових поясненнях, написаних у присутності працівників ТВ служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі, ОСОБА_3 повідомила, що хоче проживати з батьком та рідною сестрою ОСОБА_4 .

Однак, органом опіки та піклування Вінницької міської ради не взято дані факти до уваги, що ОСОБА_3 бажає проживати саме з батьком, а тому суд вважає що даний висновок є недостатньо обґрунтованим, а тому не погоджується з ним.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки і піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно із ст. 11 ЗУ Про охоронну дитинства батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. У ч.1, 2 ст. 15 даного Закону зазначено, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно зі ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції Про захист прав людина і основоположних свобод передбачено, що кожна, яка законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування та свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно із законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 ЗУ Про охоронну дитинства , ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Згідно статті 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі М. С. проти України та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 Мамчур проти України , ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі Хант проти України зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Олсон проти Швеції (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно правового висновку від 14.12.2016року у справі № 6-2445цс 16 відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Враховуючи викладене та те, що неповнолітня ОСОБА_3 бажає проживати разом із батьком, батько створив усі необхідні умови для життя доньки, її навчання, лікування та догляду, між доньками і батьком склався тісний зв`язок, є спільні інтереси та захоплення. Позивач ніколи не перешкоджав і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню матері з донькою. Позивач повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про доньку, займається вихованням, слідкує за розвитком та її здоров`ям. Проживання доньки разом з батьком відповідає її інтересам. Він має можливість забезпечити її належні умови проживання, суд приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, суд, встановив наявність однакових належних матеріально-побутових умов і у матері, і у батька для проживання дітей, їх позитивних характеристик з місць проживання та роботи, та те, що на даний час проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір`ю, яка фактично проживає з нею, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи, позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, тому суд приходить до висновку про визначення місця проживання ОСОБА_4 разом із матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини вартості додаткових витрат на доньку ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 не надала належних доказів понесення даних витрат, а саме квитанцій.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за сторонами.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 155, 157, 160,161 СК України, керуючись ст. ст.5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, ЗУ Про судовий збір , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.12.2020року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ПІН НОМЕР_2 .

Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ03084813.

Вінницький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 24894522.

Служба у справах дітей Одеської міської ради, м. Одеса, вул. Деребасівська, 8, код ЄДРПОУ25427107.

Суддя: