Постанова

від 24.12.2020 по справі 760/4561/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №760/4561/20 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 83 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Микитюк О.Ю., Талько О.Б.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №760/4561/20 за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про звільнення майна з-під арешту

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Рудника М.І. у смт. Попільня,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила зняти арешт з нерухомого майна, належного їй, а саме: земельної ділянки площею 1,2661 га кадастровий номер 1824784100:02:000:0058, та земельної ділянки площею 2,7418 га кадастровий номер 1824784100:01:000:0131, накладений постановою Соломянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні №26328872 від 12.05.2011 та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на виконанні у Солом`янському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження № 26328872 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2839-1 від 10.05.2011, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ АУЗ Факторинг .

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постановою Солом`янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні №26328872 від 12.05.2011 накладено арешт на все майно належне ОСОБА_1 , в тому числі і на вищезгадані земельні ділянки.

На теперішній час в провадженні виконавчої служби відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , а виконавче провадження №26328872 знищено відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 № 2274/5.

Враховуючи те, що виконавче провадження закінчено, а матеріали провадження знищено, вона звернулася до Солом`янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про скасування арешту земельних ділянок площею 1,2661 га та 2,7418 га.

Листом від 04 листопада 2019 року Солом`янське РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві їй було повідомлено про відмову в знятті арешту із названого вище майна, посилаючись на те, що єдиною підставою для зняття арешту з майна є відповідне рішення суду.

Крім того, за виконавчим документом № 2-2839-1 від 10 травня 2011 року, виданого Солом`янським районним судом м. Києва, іншими відділами Державної виконавчої служби України, виконавчі провадження не відкривались.

Таким чином, на теперішній час, незважаючи на закінчення виконавчого провадження № 26328872 та відсутність будь-якого іншого відкритого виконавчого провадження відносно позивача, земельні ділянки площею 1,2661 га та 2,7418 га, які їй належать, продовжують перебувати під арештом, що порушує її право на вільне володіння та розпорядження майном.

Заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що при постановлені оскаржуваного рішення суд фактично не вирішив наявний спір та не захистив її майнові права.

Відзив на апеляційну скаргу, заперечення щодо поданих заяв чи клопотань до суду не надходило.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.10.2010 /справа №2-2839-1/10/ стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АУЗ Факторинг , яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс , заборгованість за кредитним договором в розмірі 26317,25 грн. та 383,17 грн. судових витрат, а всього - 26700,42 грн.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у Солом`янському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження №26328872 з примусового виконання виконавчого листа №2-2839-1 від 10.05.2011, виданого на підставі вище названого рішення суду.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, постановою Солом`янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні №26328872 від 12.05.2011 накладено арешт на все майно належне ОСОБА_1 , в тому числі на земельні ділянки площею 1,2661 га кадастровий номер 1824784100:02:000:0058, та площею 2,7418 га кадастровий номер 1824784100:01:000:0131 (а.с.11-15).

26.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження , тобто направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС - ВДВС Печерського РУЮ за місцем роботи боржника.

Матеріали виконавчого провадження, які перебували у Солом`янському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві знищені за закінченням строку їх зберігання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того що знищення виконавчого провадження за закінченням терміну зберігання не свідчить про належне виконання рішення суду, належних та допустимих доказів того, що рішення суду виконано, до матеріалів справи не надано.

Повністю погодитись із такими висновками суду неможливо, оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції припустився таких порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Так, поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідачем у справі є лише Солом`янський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, в провадженні якого перебувало виконавче провадження №26328872. Разом з тим вирішення питання щодо звільнення спірного майна з-під арешту безпосередньо стосується прав і обов`язків інших учасників виконавчого провадження, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю АУЗ Факторинг , яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс , а також ВДВС Печерського РУЮ м. Києва, до якого було спрямовано виконавчий документ для подальшого виконання.

Вказані особи участі у справі в якості відповідачів не приймали.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України однією із підстав для скасування судового рішення повністю чи частково і ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду слід скасувати в порядку п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376 , 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 24 грудня2020 року