Рішення

від 28.04.2010 по справі 3/41/09-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" квітня 2010 р.                                                 Справа №  3/41/09-НР

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»(03110, м.Київ, вул. Солом’янська, 14 А)

Представник позивача: ОСОБА_1 (54034, АДРЕСА_1)

До відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (54003, АДРЕСА_2)

Про: захист авторських прав та стягнення 65400,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1

Від  відповідача:

В засіданні приймає участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ДіВіДі Компанія»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 65 400 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, накладення на відповідача штрафу в розмірі 10 % суми, присудженої судом на користь позивача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 р., у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що, на думку судових інстанцій,  договори, які подано позивачем на підтвердження наявності  у останнього виключних майнових авторських прав на аудіовізуальні твори, не є авторськими договорами у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права».  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ДіВіДі Компанія»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ДіВіДі Компанія»задоволено частково. Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 р.  зі справи № 3/41/09 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2010 р. справа № 3/41/09  прийнята до нового розгляду та присвоєний  її  №3/41/09  –Н.Р.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»за договором від 05.12.2006р. № 1/УК отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор»виключні майнові права на відтворення і розповсюдження аудіовізуальних творів, зокрема, кінематографічного фільму «Обитель Зла»(за додатком № 1 до договору);

06.02.2008 ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»і Закритим акціонерним товариством «Вест»укладено договір № 145, за умовами  якого (пункти 1, 2) позивач отримав виключне право на розповсюдження аудіовізуальних творів (зокрема, фільмів «1408», «Доказательство смерти») на дисках формату DVD, вироблених Закритим акціонерним товариством «Вест»на території Російської Федерації, шляхом оптового та/або роздрібного продажу для домашнього перегляду на території України з правом передачі третім особам;

Компанією "ALESTAR ltd"(юридична особа за законодавством Великобританії) за договорами від 22.05.2008 р.  № 22/05-08, від 21.04.2008р. № 21/04-08, від 20.01.2006 р. № 20/01-А, від 19.05.2008р. № 19/05-08, від 01.03.2007 р.  № 10-07/НА/У, від 14.06.2006 р.  № 03-06/НА/У (з відповідними додатками) передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»виключні майнові права на використання на території України аудіовізуальних творів, зокрема, відповідно «Блондинка и блондинка», «Другой мир», «Другой мир 2: Эволюция», «Запретное царство», «Операция Дельта-фарс»та «Дьявол и Дэниел Узбстер»шляхом відтворення і розповсюдження цих творів;

Товариством з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»за договором від 17.01.2008 р.  № 04/П отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «РИАЛ-Экспорт»виключні майнові права здійснювати чи дозволяти здійснювати відтворення фільмів (зокрема, фільму «Глаз») на носіях у відповідності до тиражу, розповсюджувати екземпляри фільмів шляхом оптової або роздрібної торгівлі, прокат фільмів;

25.05.2004 р.  Товариством з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»і Golden Cinema Collections (юридична особа за законодавством Великобританії) укладено договір № 001-05/04, за умовами  якого позивач отримав виключне право на виробництво, реєстрацію, показ, прокат і експлуатацію фільму «Дэнни-цепной пёс»на території України (ексклюзивне ліцензійне право);

CIVIC IMPEX LLC (юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки) за договором від 09.12.2004 № 14/4В передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії»виключні майнові права на використання на території СНД аудіовізуальних творів (зокрема, фільму «Захват») шляхом відтворення та розповсюдження цих творів;

05.11.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Української ДіВіДі компанії» подано Головному державному інспектору з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в Миколаївській, Херсонській областях заяву про необхідність проведення перевірки щодо наявності у Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 прав на розповсюдження об’єктів авторського права позивача та законності такого розповсюдження;

Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 08.11.2008р. здійснювалося розповсюдження (продаж) неліцензійних (контрафактних) DVD-дисків з аудіовізуальними творами, зокрема, з фільмами «Обитель Зла», «1408», «Доказательство смерти», «Блондинка и блондинка», «Другой мир», «Другой мир 2: Эволюция», «Запретное царство», «Операция Дельта-фарс», «Дьявол и Дэниел Узбстер», «Глаз», «Дэнни-цепной пёс», «Захват», що підтверджується актом фіксації розповсюдження об'єктів авторського права;

Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 не подано доказів наявності у неї права на розповсюдження (використання) спірних творів;  

згідно з протоколом огляду та вилучення від 08.11.2008р., складеним інспектором з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в Миколаївській, Херсонській областях, у відповідача вилучено примірники аудіовізуальних творів на DVD-дисках в кількості 12 шт.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для висновку про порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною третьою статті 31 Закону передбачено, що за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам.

Отже, виключні майнові права інтелектуальної власності можуть належати й іншим особам внаслідок, зокрема, їх передання на підставі відповідних договорів.

Згідно з частиною першою статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, зокрема, договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

За приписом частини першої статті 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов - строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди.

Зі змісту наведених законодавчих приписів вбачається, що особи, які мають виключні майнові авторські права на певні твори (в даному випадку –аудіовізуальні твори) можуть передати такі права іншим особам.

Зі змісту вказаних договорів, вбачається, що позивач отримав виключні майнові авторські права на аудіовізуальні твори.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має виключні права на використання творів на території України, що були об'єктом правопорушення.

Так    відповідно    до    статті    3    Закону    України    «Про    розповсюдження    примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»розповсюдження території України примірників аудіовізуальних творів,  фонограм,  відеограм,  комп'ютерних грам та баз даних, а також їх прокат дозволяються лише за умови їх маркування контрольними  марками.

Відповідно  до   п.19  Правил  роздрібної  торгівлі   примірниками   аудіовізуальних   творів, фонограм,  відеограм,   комп'ютерних  програм,  баз  даних,  затверджених  Постановою  Кабінету Міністрів   України    від   4   листопада    1997   р.    N    1209.   роздрібна   торгівля   примірниками аудіовізуальних творів, фонограм:, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних забороняється у разі коли зазначені примірники є контрафактними або на них розміщено фальсифікований знак для товарів і послуг.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права»від 23 грудня

1993 року ( в редакції закону від 06.01.2004р.) Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

Відповідачем були порушені майнові авторські права позивача, так як відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору, а саме: відтворення творів, розповсюдження, публічне сповіщення творів, публічну демонстрацію і публічний показ та інші, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Таким чином, відповідачем під час здійснення комерційної діяльності в приміщенні ДТ «Південний Буг», що знаходиться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна 259  були порушені ст. 3 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм,

комп'ютерних програм, баз даних», п.19 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів,   фонограм,   відеограм,   комп'ютерних   програм,   баз   даних,   затверджених   Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. N 1209. ст. 426 Цивільного Кодексу України, ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також майнові авторські права, які були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська ДіВіДі компанія».

Факт порушення законодавства про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів - також підтверджений Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №3-9-83/2008 р. від 11 грудня 2008 року, за якою суддя Центрального районного суду м. Миколаєва розглянувши адміністративну справу відносно Відповідача, визнала відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 164-9 КУпАП (розповсюдження примірників аудіовізуальних творів упаковки яких не марковані контрольними марками).

Пунктами «г»і «є»частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»передбачено, що при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій та вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

Згідно з пунктом «г»частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

В абзаці дев'ятому частини другої цієї ж статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених підпунктом "г" пункту 2 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Згідно з частино першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 65 400,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та накладення на відповідача штрафу в розмірі 10% суми присудженої судом на користь позивача, підлягають задоволенню.

За  таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

          1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (54003, АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ДіВіДі компанія»(03110, м. Київ,   вул. Солом’янська, 14 А; код ЄДРПОУ 31085970) 65400,00грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (54003, АДРЕСА_2) на користь державного бюджету, відповідно ч.3 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»6540,00 грн. штрафу.

          3.  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя