Постанова

від 21.12.2020 по справі 366/599/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа №366/599/19

провадження №22-ц/824/12922/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасники справи: представники позивачів ОСОБА_1 , Огнев`юк Я.В.,

представник відповідача Фоменко М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об`єднання Тетерів - Дьяконюка Максима Олександровича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року /суддя Тетервак Н.А./

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об`єднання Тетерів про стягнення заборгованості за ліцензійною угодою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ТОВ ВО Тетерів про стягнення заборгованості за ліцензійною угодою.

Просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Тетерів 2 013 487,00грн., з яких:

- на користь ОСОБА_2 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 322 157,92 грн., з яких 295 557,92 грн. основного боргу, та 26 600 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_3 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу та 23 275 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_4 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу, 23 275 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_5 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу, та 23 275 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_9 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу та 23 275 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_7 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу, та 23 275 грн. 3% річних;

- на користь ОСОБА_8 заборгованість за ліцензійним договором № 1-2015 від 18 вересня 2015 року в сумі 281 888,18 грн., з яких 258 613,18 грн. основного боргу, 23 275 грн. 3% річних.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання ТЕТЕРІВ на користь позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 2 013 487 грн. 00 коп., з яких на користь:

- ОСОБА_2 кошти в сумі 322 157 грн. 92 коп., з яких 295 557, 92 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 26 600 грн. - 3% річних;

- ОСОБА_3 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 23 275 грн. - 3% річних;

- ОСОБА_4 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 234 275 грн. - 3% річних;

- ОСОБА_5 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 23 275 грн. - 3% річних;

- ОСОБА_6 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 23 275 грн.-3% річних;

- ОСОБА_7 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 23 275 грн. - 3% річних;

- ОСОБА_8 кошти в сумі 281 888 грн. 18 коп., з яких: 258 613,18 грн. - заборгованість за Ліцензійним договором №1-2015 від 18 вересня 2015 року та 23 275 грн. - 3% річних.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання ТЕТЕРІВ судовий збір на користь позивачів:

- ОСОБА_2 1536 грн.80 коп.,

- ОСОБА_3 1344 грн. 70 коп.,

- ОСОБА_4 1344 грн.70 коп.,

- ОСОБА_5 1344 грн.70 коп.,

- ОСОБА_6 1344 грн.70 коп.,

- ОСОБА_7 1344 грн.70 коп.,

- ОСОБА_8 1344 грн.70 коп. /т. 1 а.с. 60-72/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, директор товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об`єднання Тетерів - Дьяконюк М.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що на момент укладення ліцензійної угоди, позивачі не були власниками об`єктів інтелектуальної власності, як наслідок не могли передати позивачу виключні права інтелектуальної власності на такі об`єкти. Вказував, що предметом ліцензійної угоди від 18.09.2015 р. є передача позивачами виключних прав інтелектуальної власності на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 , винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 та знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності засвідчується патентом, згідно з ч. 1 ст. 465 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Відповідно до ст. 28 ЗУ Про охорону прав на винаходи і корисні моделі права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Водночас, ліцензіар може реалізувати свої права як власник патенту з моменту його отримання. На момент підписання ліцензійної угоди позивачам не було видано патент, а відтак вони не мали статусу власників патентів та не могли розпоряджатись виключними правами інтелектуальної власності. Права на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_1 є чинними з 12.10.2015 р., а права на винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.12.2017 р. Також наголошував, що у ОСОБА_2 як власника свідоцтва на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на видачу ліцензії виникло лише з 25.04.2016 р. У Додатку 1 до ліцензійної угоди вказується, що наявність у позивачів прав інтелектуальної власності підтверджується заявкою на видачу патенту на винахід, заявкою на видачу патенту на корисну модель та заявкою на знак для товарів і послуг. Водночас, судом першої інстанції не враховано, що факт подання заявки не підтверджує виникнення у особи виключних прав на використання винаходу, корисної моделі та знаку на товари і послуги і не надає можливості розпоряджатись такими правами шляхом укладення ліцензійного договору. Таким чином, не можуть бути предметом ліцензійного договору права використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними, а отже договір є неукладеним. Крім того, наголошував, що ОСОБА_2 , підписуючи ліцензійну угоду, діяв на підставі довіреностей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з перевищенням наданих йому повноважень, ним вчинено правочин з передачі ТОВ ВО ТЕТЕРІВ виключного права використання об`єктами інтелектуальної власності, хоча у довіреностях відсутні повноваження на вчинення такого роду правочину. У довіреностях, ОСОБА_2 надано право виключно на відчуження прав на об`єкти інтелектуальної власності. Крім того, наголошував, що сторонами не погоджено ціну договору - ставки роялті на окремий вид продукції, а отже не дотримано всіх істотних умов, визначених ст. 180 ГК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що патент на корисну модель № НОМЕР_1 видано відповідно до Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі та зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015.(т. 1 а.с. 113).

З патенту на винахід № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що його видано відповідно до Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі та зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.12. 2017.( т. а.с. 114).

07.03.2019 р. подано клопотання про замовлення інтелектуальної послуги на адресу Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) про надання довідки про дію охоронного документа щодо патенту на винахід за номером НОМЕР_2(заявка а201501285)від 11.12.2017(послуга позиції №3.4.2 Переліку платних послуг) (т. 1 а.с. 115).

З Бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_5 слідує, що Український Інститут інтелектуальної власності зареєстрував за ОСОБА_2 та ОСОБА_10 знаки для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 та дається його опис (т. 1 а.с. 116).

З Бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 слідує,що Український Інститут інтелектуальної(УКРПАТЕНТ) зареєстрував за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Патент на корисну модель НОМЕР_3(и201501288) 12.10.2015.

Дію патенту припинено,але може бути поновлено. (т. 1 а.с. 119).

Відповідно до довідки про дію патенту України на ви нахід, номер патенту НОМЕР_2, номер заявки а201501285, дата подання заявки 16.02.2015. Чинність патенту підтримано до 16.02.2020 року. Видана станом на 13.03. 2019 р.(т. 1 а.с. 120).

З Довідки про дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг, виданої Державним підприємством Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) слідує, що номер свідоцтва НОМЕР_4 , номер заявки m2015 01079, дата подання заявки 30.01.2015, дата продовження строку дії свідоцтва 30.01.2025, видана станом на 13.03.2019 р. (т. 1 а.с. 121).

Відповідно до Ліцензійної угоди 1-2015 від 18 вересня 2015 року слідує, що: власники прав інтелектуальної власності на ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 родини ІНФОРМАЦІЯ_3 , знак для товарів послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що діють за власним переконанням на підставі Законодавства України, іменовані далі ЛІЦЕНЗІАР , представлені в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреностей ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , іменований далі ЛІЦЕНЗІАР , з однієї сторони та ТОВ Виробниче об`єднання Тетерів , ЄДРПОУ 32783473 ПНІ 327834710111 (Адреса: 07200, Київська обл. Іванівський р-н. смт. Іванків, вуя. Фрунзе, буд. 49) в особі директора ОСОБА_13 , що діє за власним переконанням на підставі Статуту, іменоване далі ЛІЦЕН3ІАТ з другої сторони, уклали цей Ліцензійний договір (надалі іменується "Угода") про таке:

1.1. ЛІЦЕНЗІАР на підставі заявки № u 201501288 від 16.02.2015 р. на видачу деклараційного патенту України на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 , за якою одержано Рішення від 28.07.2015 №13108/ЗУ/15 про видачу деклараційного патенту України на корисну модель і очікується видача патенту за зазначеною заявкою (Додаток 1) має майнові права на цю корисну модель і супутні їй ноу-хау.

1.2. ЛІЦЕНЗІАР на підставі заявки № а201501285 від 16.02.2015 р. на видачу патенту України на винахід ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою очікується видача патенту України на винахід (Додаток 1), має майнові права на цей винахід і супутні йому ноу-хау:

1.3. ЛІЦЕНЗІАР на підставі заявки від 30.01.2015 на знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якою очікується рішення про встановлення дати подання заявки на знак для товарів і послуг, висновку про відповідність позначення умовам надання правового захисту за результатами кваліфікаційної експертизи знака для товарів і послуг, видача свідоцтва про реєстрацію знака для товарів і послуг (Додаток 1 ), має типові права на цей знак для товарів і послуг;

1.4. ЛІЦЕНЗІАР має практично реалізовані об`єкти, які захищено патентом на корисну модель, та подано заявки на винахід, а також має супутні ноу-хау (Додаток 1):

1.5. ЛІЦЕНЗІАТ має намір здійснити комерціалізацію ОІВ відповідно до згаданої вище корисної моделі, винаходу й супутніх ноу-хау, знаку для товарів і послуг (Додаток 1), а також наведеної в Додатку 2 науково-технічної документації ;

1.6. СТОРОНИ виражають волю до комерційного й науково-технічного співробітництва, й керуючись чинним законодавством України, добровільно уклали дану Угоду про нижченаведене:

2. Предмет Угоди

2.1. Передача виключних прав інтелектуальної власності на об`єкти інтелектуальної власності. Додаток 1, та науково-технічну документацію (Додаток 2) на ліцензійній території.

2.1.1. На зазначених далі умовах ЛІЦЕНЗІАР передає, а ЛІЦЕНЗІАТ отримує на строк дії цього Договору і за винагороду, виключне право користування корисною моделлю, винаходом, й супутніми ноу-хау, знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 , технічною документацією на ліцензійній території. Зокрема, ЛІЦЕНЗІАТ набуває право на виготовлення, рекламування, пропозицію до продажу й продаж продукції по ліцензії на основі технічної документації.

2.1.2. ЛІЦЕНЗІАР зберігає за собою право самостійно використовувати корисну модель, винахід й супутні ноу-хау, знак для товарів і послуг, а також технічну документацію, при цьому об`єм виробництва обмежується кількістю до 1000 шт. на рік.

2.2. Авторський супровід виробництва ХГК, ХГМ, ХГЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 (Додаток 3).

2.3. Ліцензіат за цим Договором не мас права укладати субліцензійні договори, за якими Ліцензіат надає іншій особі субліцензію на використання об`єкту права інтелектуальної власності.

Ліцензійна угода підписана ОСОБА_2 (представник за довіреністю) та директором ТОВ Виробниче об`єднання Тетерів ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 101-106) та скріплено печаткою ТОВ Виробниче об`єднання Тетерів .

До Ліцензійної угоди №1-2015 від 18 вересня 2015 року долучено: Додаток 2 (Науково-технічна документація та експериментальні зразки ХГК ІНФОРМАЦІЯ_3 в основних виконаннях), підписано сторонами: ОСОБА_2 та ОСОБА_13 ; Додаток 1 (Об`єкти інтелектуальної власності і ліцензійні території), підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_13 ; Додаток 3 (авторський супровід) від 18 вересня 2015 р., підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_13 (а.с.36), Патент на корисну модель № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; Патент на винахід № НОМЕР_2 .(а.с. 23,24,101-114).

З Акту приймання - передачі науково-технічної документації та експериментальних зразків ХГЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 в основних виконаннях згідно УГОДИ від 18 вересня 2015 р. №1-2015, підписаного ОСОБА_2 та директором ТОВ Виробниче об`єднання Тетерів ОСОБА_13 слідує, що позивачі повністю виконали умови Угоди, а саме передали документацію, зразки (т. 1 а.с.33-35).

З пункту 2.1.1. п.6.1 Ліцензійної угоди №1-2015 від 18 вересня 2015 року слідує, ЛІЦЕНЗІАР (власники інтелектуальної власності) передають об`єкти інтелектуальної власності ЛІЦЕНЗІАТУ за винагороду, в п.6.1 вказано,що Порядок розрахунків визначається Додатком 4.

З Додатку 4 слідує, що:

1. Вартість ліцензії складається із суми усіх платежів, отриманих ЛЗЦЕНЗІАРОМ від ЛІЦЕНЗІАТА, платежі здійснюються ЛІЦЕНЗІАТОМ у вигляді платежу нетто .

2. Ставка роялті встановлюється Протоколами до цього Додатку про ставку роялті на окремий вид продукції.

3. Перелік Платежів ( платежі нетто ):

3.1 Перший ліцензійний платіж виплачується Ліцензіатом Ліцензіару в гривнях, у два платежі в розмірах, що відповідають 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США за курсом НБУ на день платежу кожний і здійснюється, перший протягом 10 календарних днів від дати набрання чинності даною угодою, другий протягом 60 календарних днів віддати набрання чинності даною угодою.

3.2 Другий ліцензійний платіж виплачуються Ліцензіатом Ліцензіару в розмірі 70000 (сімдесят тисячі доларів США за курсом НБУ на день платежу. Виплачується протягом 10 днів від відвантаження 1-ї одиниці продукції, яке встановлюється не пізніше як на "1'' березня 2016 р.

Відповідно до пункту 11 Додатку 4 Винагорода підлягає виплаті не пізніше як через 10 днів після останнього дня кожного звітного періоду. Ліцензіат виплачує Ліцензіару компенсацію (пеню) в розмірі подвійної ставки НБУ від суми протермінованих платежів за кожний день протермінування.

14 березня 2019 року позивачі звернулися з позовом до суду, в якому стверджують, що відповідач не виконав умови Ліцензійної угоди від 18.09.2015 року в частині виплати винагороди за другий платіж, яка становить 70 000 доларів США, що в еквіваленті до гривні, станом на день звернення до суду становить 1 847 237, 00 грн., які просить стягнути на користь позивачів та 3% річних за невиконання грошових зобов`язань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч.ч. З, 4 ст. 426 ЦК України про те, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 1107, ст. 1108 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі, зокрема, ліцензійного договору. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Таким чином, дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності і є ліцензією в розумінні ст.ст.1108, 1109 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачі надали докази, які свідчать про те, що 18 вересня 2015 року між позивачами та відповідачем була укладена Ліцензійна угода, згідно якої позивачі передали відповідачу об`єкти своєї інтелектуальної власності на платній основі. Угода та Додатки підписані належними особами, а отже, має виконуватися обома сторонами, другий платіж відповідач не провів, хоча використовує їх винахід.

Відповідач не спростував доводи позивачів, а посилання на те,що договір є нікчемним згідно ч. 9 ст. 1109 ЦК України, оскільки не досягнуто істотних умов договору, є безпідставними, оскільки Ліцензійна угода від 18 вересня 2015 року нікчемною не визнана, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов слід задовольнити.

Доводи апеляційної скарги, про те, що на момент укладення ліцензійної угоди, позивачі не були власниками об`єктів інтелектуальної власності, як наслідок не могли передати позивачу виключні права інтелектуальної власності на такі об`єкти, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого Закону. Ч. 5 встановлено, що предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Зі змісту Розділу 2 Ліцензійної угоди вбачається, що її предмет становить передача виключних прав на об`єкти інтелектуальної власності (Додаток 1) та науково-технічну документацію (Додаток 2) на ліцензійній території України.

Відповідно до п. 2.1.1. Ліцензійної угоди, п. 2 Додатку 1 до Ліцензійної угоди під інтелектуальною власністю, передача прав на яку була предметом Ліцензійної угоди, розуміється ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 і ІНФОРМАЦІЯ_8. Станом на дату укладення Ліцензійної угоди, виключні права інтелектуальної власності на цей складний об`єкт інтелектуальної власності належали Позивачам на підставі деклараційного патенту на корисну модель, виданого 28.07.2015 року Укрпатентом за заявкою № u2015 01288 від 16.02.2015 року. Відтак, встановлена ч. 5 ст. 1109 ЦК України умова щодо чинності прав на об`єкт інтелектуальної власності була дотримана сторонами під час укладення Ліцензійної угоди від 18.09.2015 року.

Таким чином, на момент укладення Ліцензійної угоди позивачі мали чинні права на деклараційний патент на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.07.2015 року (заявка на видачу подана 16.02.2015 року). При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі строк дії патенту обчислюється від дати подання заявки.

Окрім того, предмет Ліцензійної угоди містить ряд відкладальних обставин, а саме в п. 1.1 зазначено про очікування видачі патенту на корисну модель, за заявкою № u 2015 01288 від 16.02.2015 року; в п. 1.2 зазначено про очікування видачі патенту на винахід за заявкою а201501285 від 16.02.2015 року.

Статтею 212 ЦК України передбачено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Враховуючи, що як корисна модель так і винахід збігаються за своєю суттю та за визначенням ст. 1 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі є результатом інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, позивачами було здійснено захист результату своєї інтелектуальної праці шляхом подання заявок на видачу патенту як на корисну модель так і винахід.

У зв`язку з наведеним, маючи намір передати виключні майнові права на результат інтелектуальної праці відповідачеві, позивачі скористались передбаченим ЦК України правом та вказали відкладальну умову щодо отримання відповідних правоохоронюваних документів, які безпосередньо стосуються наявних та чинних на час укладення ліцензійної угоди прав інтелектуальної власності на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На виконання законодавчих вимог та зобов`язань за п. 8.1 Ліцензійної угоди від 18.09.2015 року, Позивачі передали Відповідачу науково-технічну документацію та експериментальні зразки ХТЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується змістом Додатку № 2 до Угоди, засвідченим особистими підписами сторін та актами прийому передачі науково-технічної документації (Додатки № 10, 11 до позовної заяви).

Відповідач не заперечує передачу йому позивачами за ліцензійною угодою супутніх ноу-хау та технічної документації, яка включає в себе окремий об`єкт права інтелектуальної власності - комерційну таємницю. Факт передачі вказаних об`єктів підтверджується зокрема Додатком 1 до ліцензійної угоди, а саме п. 2.1.4 проект технічних умов України на гемостатичні вироби ІНФОРМАЦІЯ_3 , п. 2.1.5 лабораторні методики визначення якісного та кількісного складу ХГМ, ХГК, ХГЗ, 2.1.6 науково-технічна інформація, включаючи супутні ноу-хау та елементи ноу-хау у будь-якому вигляді.

В свою чергу, відповідач вчинив дії спрямовані на виконання умов угоди щодо сплати першого ліцензійного платежу та розпочав випуск продукції (гемостатичні засоби в основних виконаннях ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Однак в подальшому припинив виконання взятих на себе зобов`язань в частині виплати правовласникам винагороди, передбаченої п. 5.1.7 Ліцензійної угоди.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є зокрема добросовісність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

На принципі добросовісності базується доктрина заборони суперечливої поведінки

Таким чином, враховуючи те, що з часу укладення між сторонами Ліцензійної угоди відповідач використовував надані за правочином об`єкти інтелектуальної власності, що підтверджується доказами рекламування та пропонування до продажу продукції під ТМ ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні будь-які підстави стверджувати про неукладенність такої угоди, вона є чинною.

Окрім того, протягом всього часу існування Ліцензійної угоди, відповідачем не було поставлено під сумнів її дійсність та чинність, про що свідчить відсутність судових спорів щодо визнання угоди недійсною або нікчемною.

Доводи апелянта з приводу відсутності у ОСОБА_2 повноважень на укладання Ліцензійної угоди в інтересах інших позивачів, колегією суддів також не приймаються до уваги, з огляду на те, що вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції та відсутністю доказів на їх підтвердження (ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачає обов`язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень).

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об`єднання Тетерів - Дьяконюка Максима Олександровича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року - відхилити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 13 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: