Рішення

від 23.12.2020 по справі 446/1472/20

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1472/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;

справа №446/1472/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Незнанівська сільська рада

Кам`янка-Бузького району

Львівської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Незнанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання права на середню земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій вона, з врахуванням заяви від 23.12.2020 просить суд визнати за нею право на середню земельну частку (пай) у розмірі 3,27 га. сільськогосподарських угідь, з яких 2,45 га. рілля, що розташована на території Незнанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, за рахунок земель резервного фонду цієї сільської ради.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 05.02.1983 вона була прийнята на роботу в колгосп "Авангард" на посаду робочої, а 01.06.1986 була звільнена з роботи. Згодом, 05.02.1988 була знову прийнята на роботу в колгосп Авангард в підсобний цех, а 28.01.1992 переведена в СГСВ Полісся у зв`язку з ліквідацією колгоспу Авангард , де вже 01.02.1997 була звільнена.

Вказує, що при розпаюванні земель СГСВ Полісся її безпідставно не було внесено до списку пайовиків та не видано сертифікат про право на земельну частку пай. Однак вважає, що мала право на таке розпаювання, оскільки працювала у колгоспі на час такий подій.

Ухвалою судді від 12.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

25.08.2020 до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 26.08.2020 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче засідання, а справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка не прибула, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, однак на адресу суду подав заяву, в якій не заперечив проти розгляду справи без його участі.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 , 05.02.1983 була прийнята на роботу в колгосп "Авангард" робочою, а 01.06.1986 була звільнена з роботи за власним бажанням.

Згодом, 05.02.1988 ОСОБА_1 була прийнята на роботу в колгосп Авангард підсобником цеха, а 28.01.1992 вона була переведена в СВСГ Полісся у зв`язку з ліквідацією колгоспу Авангард і вже 01.02.1997 була звільнена з роботи підсобника цеху СВСГ Полісся за власним бажанням.

Вказані обставини доводяться записами у трудовій книжці позивачки (а.с. 11-13), а також архівною довідкою Кам`янка-Бузької РДА №67 від 06.07.2020, де вказано, що ОСОБА_1 дійсно працювала у сільськогосподарському виробництві Полісся і їй нарахована заробітна плата (а.с. 6-7).

З довідки Незнанівської сільської ради №353 від 30.10.2020 судом встановлено, що по Проекту роздержавлення і приватизації земель спілки власників селянських господарств Полісся Незнанівської сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області , в результаті розрахунків середня земельна частка по сільськогосподарських угіддях становить 3,27 га., з них по рілля 2,45 га., по кормових угіддях 0,82 га. (36).

Довідкою Незнанівської сільської ради №374 від 10.11.2020 доводиться, що у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Незнанівської сільської ради ОСОБА_1 не зареєстрована, у рішенні від 11.05.1994 №12 Про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку у списках її немає (а.с. 45).

З вищенаведених доказів судом встановлено, що в результаті дій по роздержавленню та приватизації земель сільської ради, громадяни, в тому числі і всі працюючі працівники спілки власників селянських господарств "Полісся" отримали право на середню земельну частку пай у розмірі 3,27 га. сільськогосподарські угіддя, з яких 2,45 га. рілля, а 0,82га. кормові угіддя.

Разом з тим, суд погоджується із доводами позивачки, про те, що вона була працівником спілки власників селянських господарств "Полісся" на час ухвалення рішення про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку, яке було ухвалено 11.05.1994, проте до списку працівників, які отримали право на середню земельну частку пай не включена з невідомих причин.

Суд вважає, що позивачка на рівні із іншими працівниками користувалась всіма правами та гарантіями як працівник, в т.ч. й правом на отримання середньої земельної частки (пай). Відтак дійшов висновку про відсутність підстав для не включення позивачки до такого списку та відповідно обмеження її у праві на отримання середньої земельної частки.

Вирішуючи даний спір, суд виходив також із наступних мотивів та положень законодавства, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 8 Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі житлового фонду, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 31 жовтня 1991р., приватизація землі полягає у передачі громадянам України земельних ділянок у приватну, колективну власність або у довічне успадковуване використання. Для сільськогосподарського використання земельні ділянки встановленого розміру на повнолітнього члена сім`ї надаються громадянам безоплатно.

Постановою Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13.03.1992р. у п. 5 встановлено, що роздержавлення і приватизація земель сільськогосподарських підприємств і організацій, провадиться починаючи з 15 травня 1992 року відповідно до проектів, які розробляються керівництвом (адміністрацією) цих підприємств і організацій за участю експертів і державних землевпорядних організацій, схвалюються трудовими колективами і затверджуються за поданням сільської (селищної) Ради районною (міською) Радою народних депутатів.

Згідно ст. 6 Земельного кодексу України 1990р., безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею. При обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Цією ж статтею визначено, що до числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій.

Системний аналіз вищенаведених норм закону свідчить, що право на отримання середньої земельної частки мали всі працівники підприємств, організацій, установ, які були користувачами відповідної земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства.

Таким чином, позивачка, як працівник спілки власників селянських господарств "Полісся", мала право бути включеною до списку осіб, які мають право на середню земельну частку, а в подальшому право на отримання такої на рівні із іншими працівниками. А тому суд погоджується із доводами позивачки про наявність її порушеного права, яке підлягає захисту.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивачки, суд виходив з наступного.

Як зазначено в Узагальненні судової практики Верховного Суду України від 01.09.2003р. "Практика розгляду судами земельних спорів", якщо суд визнав, що позивач безпосередньо або в порядку спадкування має право на земельну частку (пай), але свого часу його помилково не внесли до списків осіб, що додаються до державного акта на право власності на землю, то залежно від реальних можливостей на час розгляду справи суд у резолютивній частині рішення повинен зазначити, в який спосіб повинно бути реалізоване це право: … якщо місцева рада дала згоду на передачу колективу із резервного фонду землю для задоволення вимог осіб, які помилково не були внесені до згаданих списків, - за рахунок цих земель.

З довідки Незнанівської сільської ради №373 від 10.10.2020 судом встановлено, що на території Незнанівської сільської ради є вільні проінвентаризовані землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) площею 20,6711 га, з кадастровим номером 4622184600:07:000:0134 (а.с. 46).

Відтак, суд вважає, що оскільки орган місцевого самоврядування має реальну можливість відновити порушене право позивачки за рахунок земель резервного фонду, то саме із цієї категорії земель позивачці слід забезпечити її право на середню земельну частку (пай).

Отже, позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення повністю, як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Незнанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання права на середню земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на середню земельну частку (пай) у розмірі 3,27 га. сільськогосподарських угідь, з яких 2,45 га. рілля, а 0,82 га. кормові угіддя, що розташовані на території Незнанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, за рахунок земель резервного фонду цієї сільської ради.

Судові витрати у справі покласти на позивачку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 23.12.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Незнанівська сільська рада Кам`янка-Бузького району Львівської області, ЄДРПОУ 04374045 місцезнаходження: 80415, с. Незнанів Кам`янка-Бузького району Львівської області.

Суддя Т.І.Котормус