Рішення

від 17.12.2020 по справі 603/547/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/547/20

Провадження №2/603/243/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю.Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (далі - Красіївська сільська рада) про визнання права власності на спадкове майно , у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,4679 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0121, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119; земельну ділянку площею 0,1463 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0915, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119; земельну ділянку площею 0,8809 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0102, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137; земельну ділянку площею 0,1472 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0991, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137.

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщинана вищевказане спадкове майно, яке заповів позивачу. ОСОБА_1 спадщину прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно, що підлягає спадкуванню. Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач Красіївська сільська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу у їхній відсутності, з приводу позову не заперечили.

Ухвалою суду від 3.12.2020 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які у судове засідання не з`явилися, проте звернулися до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутності, з приводу задоволення позовних вимог не заперечили.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.02.1962 року батьками спадкодавця ОСОБА_5 вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно рішення Красіївської сільської ради від 1996 року ОСОБА_7 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,60 га, до якої входять земельні ділянки: для обслуговування жилого будинку площею 0,12 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,48 га.

Зі змісту довідки №233, виданої 2.09.2020 року комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації , вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 111,9 кв. м, житловою - 88,3 кв. м під літерою А , літня кухня Б , ворота, хв. №1, огорожа №2, огорожа №3, відмостка №4, що також підтверджується даними технічного паспорта, виготовленого 1.09.2020 року КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації (копія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

За даними погосподарської книги за 1991 - 1995 роки вищевказане домоволодіння відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого вказано ОСОБА_7 , а також членів сім`ї: син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_2 , внучка ОСОБА_8 , внучка ОСОБА_9 , внук (позивач) ОСОБА_1

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.06.2000 року, актовий запис №13.

Зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №98 від 29.09.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заведена, спадкоємці до нотаріуса не зверталися.

Згідно довідки №261, виданої 12.08.2020 року виконкомом Красіївської сільської ради, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_5 , невісткою ОСОБА_2 , внучкою ОСОБА_8 , внучкою ОСОБА_9 , внуком (позивачем) ОСОБА_1 .

Встановлено, що батько позивача ОСОБА_5 успадкував після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №222887580, №222894175, №222909345, №222900769, сформованих 07.09.2020 року, ОСОБА_5 належали земельні ділянки площею 0,4679 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0121; площею 0,1463 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0915, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119; площею 0,8809 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0102, площею 0,1472 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0991, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Красіївської сільської ради, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №03 .

Згідно довідки №256, виданої 07.08.2020 року виконавчим комітетом Красіївської сільської ради, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживали дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , внук ОСОБА_10 . ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належали земельні ділянки площею 0,4679 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0121; площею 0,1463 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0915, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119; площею 0,8809 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0102, площею 0,1472 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0991, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Красіївської сільської ради, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137, а також домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого 05.07.2017 року секретарем виконкому Красіївської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №27, ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 все своє майно.

У зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі на майно, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що 04.09.2020 року приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №89/02-14.

Як убачається зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №98 від 29.09.2020 року, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа, інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися (копія спадкової справи є у матеріалах справи).

Згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 відмовилася від прийняття належної їй обов`язкової частки у спадщині, що залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (заява від 07.03.2018 року, зареєстрована за №4).

Відповідно до письмової заяви від 07.03.2018 року, зареєстрованої в реєстрі за №5, ОСОБА_4 відмовилася від прийняття належної їй частки у спадковому майні, що залишилось після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також встановлено, що ОСОБА_3 не проживала на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема положеннями, передбаченими ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ Про державний нотаріат , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Згідно виписки з по господарської книги за 1991 - 1995 роки, вбачається, що станом на 01.01.1991 рік спірне домоволодіння відносилось до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_7 .

Зі змісту довідки №256, виданої 07.08.2020 року виконавчим комітетом Красіївської сільської ради, вбачається, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належало спадкодавцю ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24.06.1983 року №4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах права приватної власності , правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до Листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-126 від 23.03.1999 року по об`єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття Урядом України документа, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №95 від 19.03.2013 року документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно дослідженого у судовому засіданні технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 01.09.2020 року, вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , побудоване у 1983 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання про підставність позову, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належали земельні ділянки площею 0,4679 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0121; площею 0,1463 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0915, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119; площею 0,8809 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0102, площею 0,1472 га, кадастровий номер 6124286400:01:001:0991, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Красіївської сільської ради, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137, а також домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ,позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 за заповітом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 1217, 1218, 1225, 1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України,суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до Красіївської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 111,9 кв. м, житловою - 88,3 кв. м під літерою А , літня кухня Б , ворота, хв. №1, огорожа №2, огорожа №3, відмостка №4;

- земельну ділянку площею 0,4679 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0121, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119;

- земельну ділянку площею 0,1463 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0915, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661119;

- земельну ділянку площею 0,8809 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0102, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137;

- земельну ділянку площею 0,1472 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Красіївської сільської ради, кадастровий номер 6124286400:01:001:0991, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №661137 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Красіїв Монастириського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Красіївська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Красіїв Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396176.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , місце проживання: с. Красіїв Монастириського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , місце проживання: с. Красіїв Монастириського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 23.12.2020 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова