Постанова

від 24.12.2020 по справі 2-1107/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 2-1107/11

Номер провадження 22-ц/804/3511/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Бахмут

справа № 2-1107/11

провадження № 22-ц/804/3511/20

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Хейло Я.В.

суддів Мірути О.А., Тимченко О.О.

за участю секретаря Цимбал Д.А.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

заінтересована особа Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

стягувач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2020 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), стягувач - ОСОБА_2 (суддя Мартишева Т.О.), ухваленого в приміщенні суду в місті Костянтинівка Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ СКАРГИ

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), стягувач.

Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у державній виконавчій службі перебуває виконавчий лист, виданий на виконання рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 25 липня 2011 року у цивільній справі № 2-1107/2011 року, яке набрало законної сили 25 липня 2011 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

У серпні 2020 року він дізнався про існування виконавчого провадження, у якому він є боржником, після чого у вересні 2020 року через свого представника ознайомився з його матеріалами.

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 41767461 від 28 січня 2014 року у передбачений законодавством спосіб заявник отримав лише 07 вересня 2020 року. Дану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам діючого на час її винесення законодавства, оскільки вона не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5: у вступній частині постанови не зазначено найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, а також вона не містить печатки. Крім того, така постанова не була направлена на адресу заявника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено Законом України Про виконавче провадження , у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

14 травня 2018 року головним державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про передачу виконавчого документа у виконавчому провадженні № 41767461 до Кіровського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області.

07 вересня 2018 року головним державним виконавцем Кіровського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області було прийнято до виконання виконавче провадження № 41767461. Того ж дня, головним державним виконавцем Кіровського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області було прийнято постанову про передачу виконавчого провадження № 41767461 до Червоногвардійського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області.

07 вересня 2018 року виконавче провадження № 41767461 було прийнято головним державним виконавцем Червоногвардійського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області Кулішом В.М., який 07 вересня 2018 року виніс постанову про арешт майна боржника у зв`язку з несплатою аліментів та наявною заборгованістю по їх сплаті. При цьому, державний виконавець не пересвідчився в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року, не з`ясував чи дійсно боржник не сплачує аліменти та має заборгованість. В той же час, стягував у своїй заяві від 18 серпня 2020 року на адресу Червоногвардійського ВДВС у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зазначила про добровільну сплату аліментів боржником ОСОБА_1 протягом 2017-2020 р.р.

У подальшому, 27 березня 2019 року головним державним виконавцем Червоногвардійського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області Кулішом В.М. було винесено постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

04 квітня 2019 року головним державним виконавцем Червоногвардійського ВДВС міста Макіївка ГТУЮ у Донецькій області Кулішом В.М. було винесено постанови: - про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Вказані постанови заявник також вважає незаконними та передчасними, оскільки їх прийнято без з`ясування факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, не з`ясовано наявність та розмір заборгованості по сплаті аліментів, не з`ясовано, що боржник є професійним водієм-далекобійником, має офіційне працевлаштування за межами України (в Польщі) та обмеження права на керування транспортними засобами позбавляє його та його родину основного джерела засобів для існування, що заборонено ч. 10 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження .

Просив визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження №41767461 від 28 січня 2014 року; скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року ВП №41767461; визнати неправомірною постанову від 07 вересня 2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасувати її; визнати неправомірною постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 27 березня 2019 року ВП №41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасувати її; визнати неправомірною постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04 квітня 2019 року ВП №41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасувати її.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2020 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження №41767461 від 28 січня 2014 року та скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року ВП №41767461.

Визнано неправомірною постанову від 07 вересня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у виконавчому провадженні № 41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасовано її.

Визнано неправомірною постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у праві виїзду за межі України від 27 березня 2019 року ВП № 41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасовано її.

Визнано неправомірною постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у праві керування транспортними засобами від 04 квітня 2019 року ВП № 41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем та скасовано її.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

У апеляційній скарзі представник Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у м. Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) посилається на неповне з`ясування обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

ЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Посилається частину 4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що рішення суду про стягнення аліментів з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження, підлягало негайному виконанню, встановлений частиною 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження на добровільне виконання рішення суду про стягнення аліментів в даному випадку не надається.

Звертає увагу, що у випадку виконання оскаржуваного рішення, яким, між іншим, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 41767461, ДВС повинна винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, проте у ДВС не має правових підстав відмовляти ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Зазначає, що судом прийнято до уваги доводи скарги щодо відсутності факту надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження № 41767461 від 28.01.2014 року, проте доказів, які б підтверджували даний факт заявником не надано.

Крім того, в законодавстві відсутні норми, які б передбачали можливість скасування постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилається на статтю 71 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що державним виконавцем Куліш В.М. винесено постанову від 07.09.2018 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, оскільки згідно довідки-розрахунку від 07.09.2018 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складала 86885,77 гривень, що сукупно перевищує суму платежів за три місяці.

На виконання вимог ч.9 ст.71 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем Куліш В.М. було винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, оскільки на момент винесення зазначених постанов сукупний розмір заборгованості перевищував розмір заборгованості за чотири місяці.

У зв`язку введенням в дію режиму антитерористичної операції, ДВС була позбавлена можливості направити зазначені постанови на адресу боржника: АДРЕСА_1 .

Проте, у вересні 2020 року боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №41767461.

Висновки суду першої інстанції щодо позбавлення ОСОБА_1 постановою ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України єдиного джерела доходу, не відповідають обставинам справи, оскільки заявником на час розгляду справи не надано жодних доказів щодо свого офіційного працевлаштування за кордоном, а копія трудового договору на період з 08.08.2018 року по 22.01.2019 року на виконання обов`язків водія вантажного автомобіля понад 3,5 тони, є свідченням того, що боржник був працевлаштований 6 місяців, проте інших доказів на підтвердження трудової діяльності не надав.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипіцин О.В., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апелянт робить припущення щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника, що не може бути доказом такого направлення.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 41767461 від 28.01.2014 року не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки у постанові не зазначено найменування органу ДВС, прізвище, ім`я, по-батькові державного виконавця, відсутня печатка на постанові.

Посилається на постанову ВС від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, та зазначає, що органом ДВС не з`ясовано факт отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому підстави для винесення інших постанов про тимчасові обмеження прав боржника відсутні.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 в засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, ухвалу суду залишити без зміни.

Представник Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підлягає частковому задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає в повній мірі.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець не направив у встановленому законом порядку постанову про відкриття виконавчого провадження заявнику, що свідчить про неправомірність таких дій та є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року ВП №41767461.

Також, ухвалюючи постанови про арешт майна, тимчасові обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України; у праві керування транспортними засобами; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; у праві полювання, державний виконавець також не надіслав ці постанови сторонам виконавчого провадження, не врахував часткову сплату боржником у 2018 року на користь стягувача ОСОБА_2 аліментів у розмірі 9350 гривень, а також ті обставини, що тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами суперечить вимогам пункту 1 частини 10 статті 71 Закону України Про виконавче провадження , оскільки позбавляє ОСОБА_1 як водія-далекобійника основного джерела доходу.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2014 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41767461 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1107 (а.с. 62-63), виданого 25 липня 2011 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ? частини доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.07.2011 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови, її копію направлено сторонам виконавчого провадження та органу або посадовій особі, яка видала документ. Постанову підписано головним державним виконавцем Рибалко І.М. (а.с. 7, 59 зворот).

Відповідно до копії супровідного листа за вих. № 1370/2-14 від 28 січня 2014 року (а.с. 59) копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року для виконання та до відома направлено на адресу стягувача та боржника, запропоновано з`явитися на прийом державного виконавця для отримання інформації щодо проведених виконавчих дій або отримати інформацію на сайті Мінюсту України.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 18 ЦПК України).

Відповідно до частин 2, 4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 16.10.2013 року,яка була чинна на час відкриття виконавчого провадження) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону України Про виконавче провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо факту надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що на виконанні перебував виконавчий лист про стягнення періодичних платежів (аліментів), рішення суду про стягнення яких підлягає негайному виконанню , державний виконавець відповідно до частини 4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження (редакція від 16.10.2013 року) мав передбачені законом підстави не надавати боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

Закон Про виконавче провадження (у редакції чинної на час відкриття виконавчого провадження) передбачав відкриття виконавчого провадження як обов`язкову дію державного виконавця. Дійсно відповідно ст.31 Закону постанова про відкриття виконавчого провадження має бути надіслана боржнику рекомендованим листом. В даному випадку, ці вимоги Закону державним виконавцем виконані не були , чим було допущено неправомірну бездіяльність.

Проте , апеляційний суд, погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що в даному випадку , ненаправлення такої постанови боржнику не потягло порушення його прав.

Крім того, Законом України Про виконавче провадження не передбачено можливість скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у разі неотримання її копії боржником.

Апеляційний суд вважає, що до спірних правовідносин у даній справі не можна застосовувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, оскільки у справі, які переглядалась Верховним Судом, органом ДВС було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду та відсутність підтвердження факту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження позбавляє права боржника на самостійне виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Скасовуючи постанову суду про накладання арешту на належне боржникові майно суд першої інстанції також виходив з того, що вона підлягає скасуванню з тих підстав , що не була отримана боржником.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з копії акту державного виконавця, 19 квітня 2018 року головним державним виконавцем Кидонь Є.В. Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при виконанні виконавчого листа № 2-1107, виданого 25 липня 2011 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки про стягнення з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 аліментів, встановлено, що згідно виконавчого документа боржник проживає у АДРЕСА_1 , що не відноситься до території Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві (а.с. 55).

Постановою від 14 травня 2018 року виконавчий лист № 2-1107 передано для виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 8, 54).

Постановою від 07 вересня 2018 року головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В.М. при передачі ВП з Кіровського ВДВС прийнято виконавче провадження № 41767461 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1107, виданого 25 липня 2011 року Червоногвардійського районного суду Донецької області (а.с. 9, 53).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржник накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника. Постанова про арешт майна боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копія постанови про опис та арешт майна надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.71 Закону України Про виконавче провадження за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернуто на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суми платежів за три місяця.

Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, правовою підставою для винесення постанови про накладання арешту на майно є , відповідно до вимог Закону, наявність заборгованості із сплати аліментів понад три місяця та відсутність у боржника іншого майна на яке може бути звернуто стягнення.

При примусовому виконанні виконавчого документа відносно ОСОБА_1 державним виконавцем здійснено запити щодо наявності будь-якого майна, що зареєстроване за боржником, отримання ним пенсії, працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами, щодо останнього місця роботи боржника, а також щодо отриманих доходів (а.с. 51-52).

Сума заборгованості по аліментам згідно довідки-розрахунку державного виконавця станом на 07 вересня 2018 року склала 86 885,77 грн. (а.с. 45-46).

Постановою головного державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Куліш В.М. від 07 вересня 2018 року у ВП № 41767461 (а.с. 10, 50) накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 - все рухоме та нерухоме майно, у зв`язку із тим, що боржник самостійно не виконує рішення та має заборгованість зі сплати аліментів. Інформацію про державну реєстрацію обтяжень 07 вересня 2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 47-48). 20 жовтня 2018 року на транспортний засіб власника ОСОБА_1 в НАІС ДДАІ накладено обмеження: арешт та/або заборона відчуження (а.с. 44), постановою державного виконавця від 14 листопада 2018 року належний боржникові транспортний засіб оголошено в розшук (а.с. 43 зворот).

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що державний виконавець діях в мажах своїх повноважень відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та правомірно наклав арешт на все належне боржнику ОСОБА_1 майно.

Законом України Про виконавче провадження не передбачено можливість скасування постанови про накладання арешту на майно через неотримання копії такої постанови боржником.

Отже, постанова про арешт майна боржника винесена державним виконавцем правомірно та скарга ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованою.

27 березня 2019 року головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В.М. у ВП № 41767461 прийнято постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі (а.с. 11). Як зазначено у постанові, розмір заборгованості за період часу з 07 вересня 2018 року по 27 березня 2019 року складає 11646 грн.

З вказаних мотивів 04 квітня 2019 року головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В.М. у ВП № 41767461 прийнято також постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами (а.с. 12, 41).

03 січня 2020 року постановою головного державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сас А.Ю. у зв`язку із реорганізацією прийнято виконавче провадження № 41767461 з примусового виконання виконавчого листа 2-1107, виданого 25 липня 2011 року Червоногвардійським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 .

Заявою від 18 серпня 2020 року стягувач ОСОБА_2 повідомила державного виконавця про сплату боржником ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в розмірі: 2015 рік - 0 грн.; 2016 рік - 0 грн.; 2017 рік - 6100 грн.; 2018 рік - 9350 грн.; 2019 рік - 9000 грн.; 2020 рік - 6350 грн. (а.с. 15, 40).

Сума заборгованості по аліментам згідно довідки-розрахунку державного виконавця станом на 22 вересня 2020 року становить 138945,40 грн. (а.с. 36-39).

Відповідно до пунктів 1-4 частини 9 статті 71 Закону України Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України Про виконавче провадження cтрок обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев`ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 635/11120/13-2 підставами для винесення постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 Закону [Закону України Про виконавче провадження ] є саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Відповідно до частини 10 статті 71 Закону України Про виконавче провадження тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до копії посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16-17), заявник має право керування транспортними засобами категорій В, С1, С, СЕ.

Згідно копії трудового договору, укладеного 08 серпня 2018 року між Ku?nia - Trans sp. z o.o. з місцезнаходженням в Катовіцах, в особі Голови правління - Агати Кузня, та ОСОБА_1 , який проживає АДРЕСА_2 , останній був працевлаштований у роботодавця на період від 08 серпня 2018 року по 22 січня 2019 року з виконанням обов`язків водія вантажного автомобіля понад 3,5 т.

Заявник ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 (а.с. 19-22), з якого вбачається відкриття робочих віз для виїзду до Польщі, остання з яких строком від 18 березня 2020 року по 15 лютого 2021 року.

До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надав копії документів на підтвердження факту наявності трудових відносин між боржником ОСОБА_1 та Kuznia - Trans Sp. z.o.o. (ul.Sikorskiego 34|45 40-282 Katowice) в періоди з 08.08.2018 року по 10.11.2020 року.

Ці обставини державний виконавець не перевірив та всупереч вимог частини 10 статті 71 Закону України Про виконавче провадження застосував до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України та у праві керування транспортними засобами.

Отже, апеляційний суд, всупереч доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо визнання дій державного виконавця в цій частині неправомірними та неможливості застосування до боржника ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України та у праві керування транспортними засобами, оскільки встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувану ухвалу в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року ВП №41767461; визнання неправомірною та скасування постанови від 07 вересня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у виконавчому провадженні № 41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог скарги в цій частині.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задовольнити частково.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2014 року ВП №41767461; визнання неправомірною та скасування постанови від 07 вересня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні № 41767461, винесену головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулішом В`ячеславом Миколайовичем, - скасувати.

У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рибалка І.М. про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2014 року ВП №41767461 та визнання неправомірною та скасування постанови від 07.09.2018 року про арешт майна боржника ВП № 41767461, відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Я.В. Хейло

Судді О.А. Мірута

О.О. Тимченко