Ухвала

від 21.12.2020 по справі 308/978/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/978/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у відсутності учасників судового процесу, матеріали судового провадження №21-з/4806/7/20 за заявою представника ПрАТ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020.

Цією ухвалою адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ПрАТ «Карпатська рудна компанія» поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 02. 2020 у кримінальному провадженні №42019000000002100 від 19. 09. 2019. Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ПрАТ «Карпатська рудна компанія» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 02. 2020 в частині накладення арешту на рухоме майно ТОВ «Закарпатполіметали», фактичним володільцем якого є ТОВ «Карпатська рудна компанія»: 2 рудних відвали, які розташовані біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради в обсязі 57 019 м-3 та на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради в обсязі 12 205 м-3 і загальним обсягом 69 224 м-3 або 131 945 тон; хвости гравітаційного збагачення, що накопичені у хвостосховищі та відносяться до Мужіївського родовища у кількості 234 580 куб.м. або 281 496 тон, а також будівлю ангарного типу з написом Avellana Gold з огорожею та замощенням розташовану на відвалі №1, який у свою чергу розташований біля устя похилої шахти №1 на земельній ділянці за кадастровим номером 2120486400:01:000:0030, у виді заборони будь яким особам використовувати та розпоряджатися цим майном скасовано та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні № 42019000000002100 - начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 задоволено частково. Накладено арешт на рухоме майно ТОВ «Закарпатполіметали», фактичним володільцем якого є ТОВ «Карпатська рудна компанія»: 2 рудних відвали, які розташовані біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради в обсязі 57 019 м-3 та на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради в обсязі 12 205 м-3 і загальним обсягом 69 224 м-3 або 131 945 тон; хвости гравітаційного збагачення, що накопичені у хвостосховищі та відносяться до Мужіївського родовища у кількості 234 580 куб.м. або 281 496 тон; будівлю ангарного типу з написом Avellana Gold з огорожею та замощенням розташовану на відвалі №1, який у свою чергу розташований біля устя похилої шахти №1 на земельній ділянці за кадастровим номером 2120486400:01:000:0030, шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися цим майном. В іншій частині ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 02. 2020 у кримінальному провадженні №42019000000002100 від 19. 09. 2019 - залишено без змін.

-2-

Директор ПрАТ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020, зокрема вказав, що підлягає роз`ясненню: 1) чи мають право ТОВ «Закарпатполіметали» користуватись та розпоряджатись надрами Мужіївського родовища, в тому числі відчужувати добуті та перероблені корисні копалини, фактичним володільцем якого є ПрАТ «Карпатська рудна компанія», яка є власником спеціального дозволу на користування надрами, а саме: 2 рудними відвалами, які розташовані біля усті похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради в обсязі 57019 м-3 та на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради в обсязі 12205 м-3 і загальним обсягом 69224 м-3 або 131945 тон; хвостами гравітаційного збагачення, що накопичені у хвостосховищі та відносяться до Мужіївського родовища у кількості 234580 куб. м. або 281496 тон.? 2) Чи мається на увазі, що під арештом та забороною будь яким особам розпоряджатися цим майном є обмеження у розпорядженні цим майном будь яким особам за відсутності у цих осіб спеціального дозволу на користування надрами? Свої вимоги заявник мотивував тим, що в тексті ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020 є незрозумілими висновки апеляційного суду щодо питання арештів та заборон за умови наявності у ПрАТ «Карпатська рудна компанія» дозволу на користування надрами та самих надр, а вжитий у резолютивній частині ухвали термін «розпорядження», може тлумачитись ширше ніж термін «відчуження», що на думку заявника є перешкодою належного виконання вказаного рішення суду.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, особи яка подала заяву про роз`яснення рішення ОСОБА_5 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи заяви про роз`яснення рішення, колегія суддів вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно ч. 1ст. 380 КПК Україниякщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, ухвалою роз`яснює рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

В силу вимог зазначеної норми кримінального процесуального закону, роз`ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

З приписів наведеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Проте, якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення чи його законності, суд відмовляє в роз`ясненні такого рішення.

Директор ПрАТ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020, зокрема вказав, що підлягає роз`ясненню: 1) чи мають право ТОВ «Закарпатполіметали» користуватись та розпоряджатись надрами Мужіївського

-3-

родовища, в тому числі відчужувати добуті та перероблені корисні копалини, фактичним володільцем якого є ПрАТ «Карпатська рудна компанія», яка є власником спеціального дозволу на користування надрами, а саме: 2 рудними відвалами, які розташовані біля усті похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради в обсязі 57019 м-3 та на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради в обсязі 12205 м-3 і загальним обсягом 69224 м-3 або 131945 тон; хвостами гравітаційного збагачення, що накопичені у хвостосховищі та відносяться до Мужіївського родовища у кількості 234580 куб. м. або 281496 тон.? 2) Чи мається на увазі, що під арештом та забороною будь яким особам розпоряджатися цим майном є обмеження у розпорядженні цим майном будь яким особам за відсутності у цих осіб спеціального дозволу на користування надрами? Свої вимоги заявник мотивував тим, що в тексті ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020 є незрозумілими висновки апеляційного суду щодо питання арештів та заборон за умови наявності у ПрАТ «Карпатська рудна компанія» дозволу на користування надрами та самих надр, а вжитий у резолютивній частині ухвали термін «розпорядження», може тлумачитись ширше ніж термін «відчуження», що на думку заявника є перешкодою належного виконання вказаного рішення суду.

Статтею 419 КПК Українипередбачено вимоги до змісту ухвали суду апеляційної інстанції.

Аналізуючи ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020 колегія суддів вважає, що судове рішення, яке просить роз`яснити заявник, викладене доступно, логічно і послідовно, сформульовані судом висновки є чіткими і зрозумілими та не допускають подвійного тлумачення, у висновках містяться посилання на положення кримінального процесуального закону, яким керувався суд при постановленні ухвали, а її мотивувальна та резолютивна частини викладені зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння їх точного змісту. У рішенні чітко зазначено, у тому числі, мотиви, з яких виходила колегія суддів при його прийнятті, і положення закону, яким вона керувалася, а обставини, на які посилається заявник, не є предметом перевірки та роз`яснення апеляційним судом зазначеного судового рішення.

Поряд з тим, звертаючись до суду із заявою про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020 заявник, на переконання колегії суддів, хоча і посилається на ст. 380 КПК України,проте фактично заявляє додаткові апеляційні вимоги, які не були предметом апеляційного розгляду під час апеляційного перегляду ухвалислідчого судді від 27. 02. 2020, а також просить роз`яснити не зміст прийнятого рішення у вигляді ухвали, а - спосіб та механізм виконання цієї ухвали, а також надати тлумачення загальновживаних правових термінів, їх застосування у конкретних правовідносинах, мотиви постановленої ухвали, тощо, що не може бути предметом роз`яснення судового рішення в порядкуст. 380 КПК України.

Більш того, директор ПрАТ «Закарпатська рудна компанія» у своїй заяві фактично ставить питання про роз`яснення правових підстав та мотивів прийнятого судом апеляційної інстанції рішення для ТОВ «Закарпатполіметали», яке жодних заяв щодо роз`яснення судового рішення з підстав незрозумілості його змісту не подавало.

Крім того, апеляційний суд зауважує й про усталену практику Єврпейського суду з прав людини щодо дотримання принципу юридичної визначеності, як одного з аспектів верховенства права.

Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» у п. 40 рішення зазначив «Суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є

-4-

принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

З урахуванням викладеного, наведені заявником доводи щодо незрозумілості ухвали не стосуються передбачених законом підстав роз`яснення судового рішення, яке є зрозумілим та доступним для сприйняття, і таким, що не припускає варіантності свого тлумачення, а тому вимоги про роз`яснення судового рішення є необґрунтованими, у зв`язку з чим, задоволенню не підлягають.

Kеруючись ст. ст.380,404, 405, 422КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

заяву директора ПрАТ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 23. 06. 2020 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді