Рішення

від 24.12.2020 по справі 219/7507/20

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/7507/20

Провадження № 2/219/2654/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020

21 грудня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О., представника позивача Гуревича М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко про припинення трудових відносин, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду через свого представника із позовної заявою, яку згодом уточнив та остаточно просить: припини між позивачем та відповідачем трудові відносини за власним бажанням (ч.1 ст.38 КЗпП України); стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 35234,44 грн., заборгованість по заробітній платі в розмірі 9600 грн., моральну шкоду в розмірі 35000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач з 02.10.2009 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем на посаді менеджера з виробництва. 10.06.2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача про звільнення з 01.07.2020 року за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Відповідна заява була направлена як на юридичну адресу відповідача, чинну на день звернення, так і на адресу керівника підприємства відповідача, який на той час перебував на посаді. Однак зазначена заява не розглянута, наказ про припинення трудових відносин не видано та на адресу позивача не направлено, в будь-який інший спосіб про припинення трудових відносин позивача не повідомлено. Крім того, позивач зазначає, що протягом всього часу роботи відповідачем йому жодного разу не було надано щорічну основну відпустку, у зв`язку з чим при звільненні він має право на отримання відповідної грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної відпустки, яка становить 35234,44 грн. (24 дні х 11 років = 264 дні, 48714,29 грн. /365 днів х 264 дні = 35234,44 грн.). Також протягом травня-червня 2020 року він не отримував заробітну плату. Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2020 рік остання виплата йому заробітної плати здійснена у травні 2020 року (за квітень). Розмір заробітної плати становить 4800,00 грн. на місяць. В червні та липні 2020 року (за травень та червень) заробітна плата позивачу не виплачувалася, тому вона також підлягає стягненню на його користь у розмірі: 4800,00 грн. +4800,00 грн. = 9600,00 грн. Крім того, неправомірною бездіяльністю відповідача йому завдано також моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з тим, що відповідач створює йому перешкоди у звільненні з роботи, через що позивач не має можливості вільно працевлаштуватись на іншу роботу за своїм вибором та бажанням, а також у зв`язку з невиплатою позивачеві протягом двох місяців поспіль заробітної плати при неможливості звільнитись. Зазначені моральні страждання полягають у виникненні та тривалості у позивача неприємних тяжких відчуттів, за яких він наразі переживає емоційний дискомфорт та стрес, що викликано незаконною поведінкою відповідача, який завдав йому душевних страждань, яких він зазнає у зв`язку з порушенням його трудових прав, що підсилюється триваючим характером даного порушення, а також викликали й нього відчуття глибокої образи та незахищеності від незаконної поведінки роботодавця та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя в частині вчинення додаткових дій та заходів, витрат часу та емоційного навантаження для відновлення своїх порушених прав. Враховуючи характер допущеного порушення трудового законодавства, дотримуючись балансу інтересів сторін, він оцінює моральну шкоду в розмірі 35000,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко , про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, не забезпечило свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Судом встановлено, що згідно з останнім записом трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 02.10.2002 року перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко на посаді менеджера з виробництва (а.с.7).

10.06.2020 року позивач написав та підписав заяву адресовану директору ТОВ ТВК Древко з проханням звільнити його 01.07.2020 року за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП з усіма виплатами, передбаченими законодавством, яку рекомендованим повідомленням в той же день направив відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.11-13).

Дана заява була повернута відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення (а.с.13).

10.06.2020 року позивач написав та підписав заяву адресовану директору ТОВ ТВК Древко з проханням звільнити його 01.07.2020 року за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП з усіма виплатами, передбаченими законодавством, яку рекомендованим повідомленням 18.06.2020 року направив директору ТОВ ТВК Древко Хлистову В.С. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8-10).

Дана заява була одержана 20.06.2020 року дружиною директора, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Як вбачається з історії реєстраційних даних ТОВ ТВК Древко з 27.07.2020 року змінилася адреса відповідача було: АДРЕСА_3 , стало: м. Київ, Печерський район, б-р. Лесі України, буд.15/А, змінився керівник був - ОСОБА_4 став - ОСОБА_5 (а.с.18).

Однією з підстав припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін (п.1 ст.36 КЗпП).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами не існувало домовленості про припинення трудового договору за взаємною згодою.

Згідно з ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно зі ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Тож в даному випадку, суд дійшов висновку про можливість задоволення уточнених позовних вимог в частині припинення трудового договору за ч. 1 ст.38 КЗпП, оскільки такий спосіб захисту буде ефективним і таким, що не суперечить закону і позивачем вичерпано всі можливі позасудові заходи для реалізації свого права на звільнення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за невикористані відпустки суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) , усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Таким чином, роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано, що забезпечує реалізацію одного із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці.

Як вбачається із довідки про доходи №2 від 09.01.2020 року, підписаної директором ТОВ ТВК Древко , загальна сума доходу за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року становить 50870,00 грн., з них за січень - 2090,00 грн., березень - 4400,00 грн., квітень - 4400,00 грн., травень - 4400,00 грн., червень - 4400,00 грн., липень - 4500,00 грн., серпень - 4500,00 грн., вересень - 4500,00 грн., жовтень - 4500,00 грн., листопад - 4500,00 грн., грудень - 4500,00 грн. (а.с.14).

Відповідно до статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України, зазначені страхувальником - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко , відомості про суму заробітку/доходу за 2020 рік ОСОБА_1 за січень 2020 року - 4800,00 грн., лютий - 4800,00 грн., березень - 2514,29 грн., квітень - 4800,00 грн., травень - 4800,00 грн., за зазначений період був сплачений єдиний внесок, за червень 2020 року дохід зазначений - 0,00 та зазначена позначка, що не сплачений страховий внесок (а.с.15).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2020 року у відповідача було витребувано табелі обліку робочого часу відносно менеджера з виробництва ОСОБА_1 за період з 2009 по 2020 рік; особову картку працівника відносно менеджера з виробництва ОСОБА_1 ; відомості тривалості відпустки ОСОБА_1 ; відомості щодо кількості днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 ; відомості щодо заборгованості по заробітній платі та її розміру; відомості, щодо того чи обліковується позивач у відповідача як працюючий, чи його звільнено (якщо звільнено, то з яких підстав), яка була направлена відповідачу за місцем його знаходження, однак повернулася до суду у зв`язку з тим, що відповідач не знаходиться за зазначеною адресою.

Отже, відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями до Реєстру застрахованих осіб, є офіційними відомостями, а тому є належним і єдиним доказом, що містить інформацію щодо предмету доказування у цій справі - розміру нарахованої позивачу заробітної плати у спірний період.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за травень 2020 року в розмірі 4800,00 грн., оскільки наявність такої заробітної плати підтверджена Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України та відповідач не спростував належними доказами, що за травень 2020 року позивачу була фактично виплачена заробітна плата за травень 2020 року.

Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначені суми без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за червень 2020 року та компенсації за невикористані відпустки, оскільки вимоги в цій частині жодними доказами не підтверджені.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 35 000 грн., суд звертає увагу, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В роз`ясненнях, що містяться в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності, таку моральну шкоду позивачу повинен відшкодувати власник або уповноважений ним орган, законні права якого порушено, згідно з правилами ст.237-1 КЗпП України.

Приймаючи до уваги характер моральних страждань, які заподіяні ОСОБА_1 внаслідок порушення його трудових прав, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя в частині вчинення додаткових дій та заходів, витрат часу та емоційного навантаження для відновлення своїх прав, у душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з тим, що відповідач створює перешкоди у звільненні з роботи, через що він не має можливості вільно працевлаштуватись на іншу роботу за своїм вибором та бажанням, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги. про стягнення на користь позивача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 15 000 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Одночасно суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пропорційно задоволеної частині позовних вимог у розмірі 1201,14 грн., а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки відповідач за таку вимогу звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13,76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Припинити трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ч.1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (за власним бажанням працівника).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4800 /чотири тисячі вісімсот/ гривень 00 копійок.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 4800 /чотири тисячі вісімсот/ гривень 00 копійок утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в розмірі 15000 /п`ятнадцять тисяч/ гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесені судові витрати у розмірі 1201 /одна тисяча двісті одна/ гривня 14 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко на користь держави судові витрати у розмірі 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Встановити строк для ознайомлення з повним рішенням - 24 грудня 2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Древко , ідентифікаційний код 36694948, адреса знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15/А.

Суддя Н.М.Фролова