Рішення

від 24.12.2020 по справі 380/8844/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8844/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, -

встановив:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 47 919,00 грн.

Підставою позову зазначено несплату відповідачем податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на доходи юридичних осіб. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 23.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач про розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ч. 11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином, оскільки скерована на його зареєстроване місце проживання поштова кореспонденція суду повернулася з відміткою відділення поштового зв`язку: «Адресат відсутній» .

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквазем» зареєстроване як юридична особа 09.06.2016, код ЄДРПОУ 40552802, відомості про перебування в стані припинення чи припинення юридичної особи відсутні.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості №30992/10/55.8-16 від 21.07.2020 у відповідача станом на 15.07.2020 обліковується заборгованість в сумі 47 919,00 грн., з єдиного податку юридичних осіб - 47 919,00 грн. (основний платіж - 43 906,22 грн; штрафна санкція - 4 012,78 грн).

З метою узгодження вказаної заборгованості відповідачу скеровано податкову вимогу форми «Ю» за №9309-52 від 20.03.2019 на суму 47919,00 грн.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2017 року, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквазем» відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, є платником податків та, згідно з п.16.1.4 ст.16 ПК України, несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, відповідно до ст. 36 ПК України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України. Згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 ст.38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань, штрафних санкції з податку на доходи юридичних осіб в сумі 47 919,00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено (копії):

-податкова декларація від 11.02.2019;

-податкове повідомлення-рішення №0019095212 від 17.12.2018 за платежем єдиний податок з юридичних осіб на суму 47 910,71 грн.;

Приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.2 ст. ПК України, платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу повинен подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п.54.1 ч.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Приписами п.57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, згідно з змінами за Законом №466-IX від 16.01.2020).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 20.03.2019 №9309-52 на суму 47919,00 грн., яку скеровано на зареєстроване місцезнаходження відповідача.

Доказів оскарження чи скасування податкового повідомлення-рішення або зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ППК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 466-IX від 16.01.2020).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.2, 95.3 ст.95 ПК України).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 47 919,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 47 919,00 грн., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з ТзОВ «Аквазем» .

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем» (місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. Плугова,2/52, ЄДРПОУ 40552802) у банках, що його обслуговують та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, податковий борг в сумі 47 919,00 (сорок сім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 00 коп. до бюджету.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.