Рішення

від 22.12.2020 по справі 640/6331/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2020 року №640/6331/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомм" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомм" (далі - позивач, ТОВ "Єврокомм") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) , в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати повністю висновки Акту №924/26-15-14-04-5/35572324 від 21.09.2018 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Торус" за лютий 2017 та ТОВ "Оптіма Айрон" за листопад 2017 року;

- визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0052191404, №0052201404 та №0052221404 від 21.09.2018 р., видані відповідачем (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення) .

Ухвалою суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/6331/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, проведеної на підставі наказу відповідача, який судом визнано протиправно та скасовано.

При цьому, судом встановлено, що позивачем в прохальній частині позовної заяви допущено описку в даті прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме, помилково зазначено "21.09.2018 р.", замість вірної - "12.10.2018 р.".

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

06.09.2018 р. відповідачем прийнято наказ №13529 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Єврокомм" (код 35572324)", яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єврокомм" з 10.09.2018 р. по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Торус" за лютий 2017 р. та з ТОВ "Оптіма Айрон" за листопад 2017 р.

Відповідачем, відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2018 р. №13529, у період із 10.09.2018 р. по 14.09.2018 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єврокомм" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Торус" за лютий 2017 р. та з ТОВ "Оптіма Айрон" за листопад 2017 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2018 р. №924/26-15-14-04-05/35572324 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 37552,00 гри. за лютий 2017 року та встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 258755,00 гри., в тому числі: за лютий 2017 року - 202204,00 грн.; за листопад 2017 року - 56551,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України - не надано документи до перевірки.

На підставі Акту перевірки 12.10.2018 р. відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0052191404, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по ПДВ за лютий 2017 р. у сумі 37552,00 грн.;

- №0052201404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 388133,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 258755,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129378,00 грн.;

- №0052221404, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового оскарження) оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вже зазначалось вище, перевірка позивача, за результатами якої складено Акт перевірки, проведена відповідачем на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2018 р. №13529.

При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 р. в адміністративній справі №826/15461/18 (набрало законної сили 10.05.2019 р.) за позовом ТОВ "Єврокомм" до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ №13529 від 06.09.2018 р. начальника ГУ ДФС у м. Києві Демченко Л. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Єврокомм" (код ЄДРПОУ 35572324), яким ТОВ "Єврокомм" (код ЄДРПОУ 35572324) призначено перевірку фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Торус" (код ЄДРПОУ 40551154) за лютий 2017 року та з ТОВ "Оптіма Айрон" (код ЄДРПОУ 41569162) за листопад 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що наказ ГУ ДФС у м. Києві від 06.09.2018 р. №13529, на підставі якого проведено перевірку, визнано протиправним та скасовано, а тому таку перевірку проведено протиправно, у зв`язку з чим складений за результатами такої перевірки Акт перевірки є недопустимим доказом, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування повністю висновків Акту перевірки не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомм" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень є таким, що підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 6392,92 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомм" (місцезнаходження: 84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, 24; код ЄДРПОУ 35572324) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2018 р. №0052191404, №0052201404 та №0052221404.

3. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомм" частину сплаченого ним судового збору у розмірі 6392,92 грн. (шість тисяч триста дев`яносто дві гривні дев`яносто дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко