Рішення

від 07.12.2020 по справі 375/244/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/244/20

Провадження № 2/379/392/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Телешівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх баба - ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Вони є спадкоємцями 5 черги за законом за правом представлення спадкоємця І черги на спадковий житловий будинок. Їх батьки, а діти спадкодавця, як спадкоємці першої черги, померли задовго до смерті своєї матері, а їх баби.

В зв`язку з відсутністю у позивачів правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок і, як наслідок, неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину, останні звернулися до суду з даним позовом.

Позивачі, кожен окремо, просять: визнати за кожним із них, в порядку спадкування по закону після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на одну четверту частки житлового будинку 1968 року забудови, загальною площею 81,7 кв. м., житловою площею 22,9 кв. м , допоміжною площею 58,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: жомова яма (Г), жомова яма (3), погріб з шийкою (Н), прибудова (а1), веранда (а2), літня кухня (Б), літня кухня (б1), сарай (В), сарай прибудова (в1), сарай (Д), сарай (Ж), убиральня (К), сарай (Л), сарай (л1), сарай (М), хвіртка (№1), ворота (№2), огорожа (№ 3), колодязь питний (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Позивачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви, кожен окремо, з проханням розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача Телешівської сільської ради Рокитнянського району Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На поштову адресу суду направив заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, позов визнають в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки до суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи - не подали.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивачів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 14 березня 2019 року (а.с.17).

ОСОБА_6 проживала постійно та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна, до дня смерті, що підтверджується довідкою, що видана виконкомом Телешівської сільської ради Рокитнянського району Київської області вих. № 119 та №120 від 19.03.2019 року (а.с.20).

Після смерті баби позивачів відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на житловий будинок в АДРЕСА_1 ,

Так, з довідки Телешівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 20 липня 2012 року за № 480 вбачається, що даний житловий будинок з господарськими спорудами згідно записів по господарської книги № 1 на 2011 - 2015 рр рахується за ОСОБА_7 , з 1968 року (а.с. 21), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації атів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київської області від 14 березня 2019 року (а.с.18).

З довідки Телешівської сільської ради Рокитнянського району Київської області вих. №№ 114 і 115 від 14.03.2019 вбачається, що ОСОБА_7 на момент смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_6 (а.с.22,23).

Так, даний житловий будинок, баба позивачів, як спадкоємець першої черги, фактично успадкувала після свого чоловіка ОСОБА_7 , оскільки на момент смерті постійно проживала та була зареєстрована в ньому, шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, але юридично не оформила своїх спадкових прав.

Інші спадкоємці першої черги, на момент відкриття спадщини, були відсутні, їх діти, батьки позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_8 померли, ІНФОРМАЦІЯ_6 та 17.12.1998 відповідно (а.с. 19, 31-37).

За життя баба позивачів ОСОБА_6 на частину свого майна, а саме щодо належних їй земельних часток (паїв), склала відповідні заповіти (а.с.85-87), а щодо належного їй житлового будинку, який є предметом спадкування сторін, - заповітного розпорядження не зробила.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов?язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Враховуючи, що на день відкриття спадщини чоловік та діти спадкодавця ОСОБА_6 померли, позивачі є спадкоємцями п`ятої черги за правом представлення після смерті своїх батьків, дітей спадкодавця (дочки і сина, як спадкоємців першої черги) на вищезгаданий спадковий житловий будинок, який їх баба фактично успадкувала після свого чоловіка, але не оформила своїх спадкових прав на нього.

Позивачами право на спадкування за правом представлення підтверджено. Так, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правом представлення свого батька - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за правом представлення своєї матері - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.17-19, 31-37).

Окрім позивачів, спадкоємцями також є і відповідачі по справі: ОСОБА_4 , як онук - спадкоємець п`ятої черги за законом за правом представлення спадкоємця першої черги та ОСОБА_5 , як сестра спадкодавця, є спадкоємцем ІІ черги.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. (ст.1258 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ні позивачі, а ні відповідач ОСОБА_4 не писали заяви нотаріусу про відмову від прийняття спадщини після своєї баби ОСОБА_6 , навпаки у встановлений законом шестимісячний строк, звернулася до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, із заявою про прийняття спадщини після смерті баби (а.с. 74, 96,103, 117).

Таким чином, позивачі та відповідач ОСОБА_4 є спадкоємцями п`ятої черги за законом та мають право на спадкування за правом представлення після смерті спадкоємця І черги, всі в рівних частках, а тому кожному з них належить право на спадкування 1/4 частки спадкового житлового будинку після їх баби ОСОБА_6 ..

Через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок, у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом, приватним нотаріусом, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, було відмовлено та роз`яснено їх право звернутися до суду (а.с.38-40).

Так, комунальним підприємством Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентаризації від 17.10.2019 року за № 2816 на запит нотаріуса надано відповідь, що реєстрація права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не проводилася (а.с. 155).

Комунальним підприємство Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за адресою за АДРЕСА_1 . Житловий будинок 1968 року забудови має 81,7 кв. м. загальної площі, житлової площі - 22,9 кв. м, допоміжної площі - 58,8 кв. м. Інвентаризаційна вартість майна станом на 11.11.2019 року становить 328 095 грн ( триста двадцять вісім тисяч дев`яносто п`ять гривень) (а.с. 25-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідност.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним, із способів такого захисту може бути і визнання права власності.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України Про нотаріат та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до п.3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Оскільки позивачі в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не можуть, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з вищевказаних підстав.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ПК України, статтями 182, 392, 1216, 1218, 1223, 1265, 1266, 1268, 1270, 1276,1297 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на одну четверту частки житлового будинку 1968 року забудови, загальною площею 81,7 кв. м., житловою площею 22,9 кв. м , допоміжною площею 58,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: жомова яма (Г), жомова яма (3), погріб з шийкою (Н), прибудова (а1), веранда (а2), літня кухня (Б), літня кухня (61), сарай (В), сарай прибудова (в1), сарай (Д), сарай (Ж), убиральня (К), сарай (Л), сарай (л1), сарай (М), хвіртка (№1), ворота (№2), огорожа (№ 3), колодязь питний (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на одну четверту частки житлового будинку 1968 року забудови, загальною площею 81,7 кв. м., житловою площею 22,9 кв. м , допоміжною площею 58,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: жомова яма (Г), жомова яма (3), погріб з шийкою (Н), прибудова (а1), веранда (а2), літня кухня (Б), літня кухня (61), сарай (В), сарай прибудова (в1), сарай (Д), сарай (Ж), убиральня (К), сарай (Л), сарай (л1), сарай (М), хвіртка (№1), ворота (№2), огорожа (№ 3), колодязь питний (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на одну четверту частки житлового будинку 1968 року забудови, загальною площею 81,7 кв. м., житловою площею 22,9 кв. м , допоміжною площею 58,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: жомова яма (Г), жомова яма (3), погріб з шийкою (Н), прибудова (а1), веранда (а2), літня кухня (Б), літня кухня (61), сарай (В), сарай прибудова (в1), сарай (Д), сарай (Ж), убиральня (К), сарай (Л), сарай (л1), сарай (М), хвіртка (№1), ворота (№2), огорожа (№ 3), колодязь питний (№4), що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду і через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін