Рішення

від 18.12.2020 по справі 627/723/20

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/723/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.

з участю секретаря Ніколайчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Коваленко Олена Василівна до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, у якому просить поновити їй строк позовної давності на звернення до суду та визнати за нею право на земельну частку (пай) на земельні ділянки № НОМЕР_1 , вид угідь - пасовище та № НОМЕР_2 , вид угідь - сіножаті, із земель реформованого КСП Агрофірма Мурафська , що знаходяться на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219396, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба ОСОБА_2 , яка за життя 21.10.2002 року склала заповіт, посвідчений секретарем Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, згідно з яким все своє майно заповіла онучці ОСОБА_1 . Позивач після смерті баби спадщину прийняла та успадкувала право на земельну ділянку у вигляді ріллі площею 3,2340 умовних кадастрових гектарів згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 078512. Зазначає, що на час оформлення спадщини вона не знала, що її бабі ОСОБА_2 належали також розпайовані пасовища та сіножаті. Згідно з інформацією Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №69/145-20 від 27.08.2020, за ОСОБА_2 , відповідно до сертифікату серії ХР № 0219396 визначені земельні ділянки № НОМЕР_1 - пасовище та № НОМЕР_2 - сіножаті. Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки (вид угідь - пасовища та сіножаті) на ім`я ОСОБА_2 не реєструвалися. Позивач з метою успадкування зазначених часток (паїв) звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак 21.08.2020 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій в зв`язку з відсутністю документів на майно померлої, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай). Вважає, що про своє невизнане (порушене) право на спадкування земельних часток (паїв) вона дізналася з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а тому вважає, що строк позовної давності відраховується з моменту отримання вказаної постанови.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити.

Представник відповідача - Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність представника. Проти позову не заперечують та просять ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Качалівською сільською радою Краснокутського району Харківської області /а.с.7/.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно.

За життя ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219396, про що свідчить відповідь Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.08.2020 №69/145-20 /а.с. 53/.

Також, слід зазначити, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам (кооперативам, акціонерним товариствам) на праві колективної власності, а також порядок їх обміну регулюється Законом України від 05.06.2003 р. № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закон № 899).

Як вбачається зі ст.1 Закону № 899 право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 99 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 9 Закону № 899 розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних

часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток

(паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

З відповіді Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.08.2020 №69/145-20, вбачається наступне: інформація щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки на сіножать та пасовище по КСП „Агрофірма Мурафська» на ім`я гр. ОСОБА_2 , у Відділі відсутня; відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) по КСП „Агрофірма Мурафська» Качалівської сільської ради за гр. ОСОБА_2 згідно з сертифікатом серії ХР № 0219396 визначені земельні ділянки № НОМЕР_1 - пасовище, № НОМЕР_2 - сіножаті; на підставі сертифікату серії ХР № 0219396, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП „Агрофірма Мурафська» гр. ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 078512, на земельну ділянку площею 3,2340га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0483 /а.с.53/.

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

У відповідності до вимог ст.ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 21 жовтня 2002 року секретарем Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, яке на день смерті буде їй належати заповіла своїй онучці ОСОБА_1 , тобто позивачці по справі /а.с. 9, 48/.

Крім того, позивач після смерті ОСОБА_2 в нотаріальному порядку успадкувала земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.02.2008 року, однак успадкувати право на земельну частку (пай), а саме пасовище та сіножаті, позивач позбавлена можливості, оскільки відсутні документи на майно померлої, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.08.2020 №676/02-31 /а.с. 8, 6/.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 375/2007 року гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №62909240 від 16.12.2020 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи /а.с.42-50/.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом після померлої ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд задовольняє вимоги позивача, так як вона надала суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Коваленко Олена Василівна до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) на земельні ділянки № НОМЕР_1 , вид угідь - пасовище та № НОМЕР_2 , вид угідь - сіножаті, із земель реформованого КСП Агрофірма Мурафська , що знаходяться на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219396 в порядку спадкування за заповітом після баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Краснокутський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник позивача - адвокат Коваленко Олена Василівна, місцезнаходження: 62021, Харківська область, Краснокутський район, с. Мурафа, вул. Соснова, 8.

Відповідач - Качалівська сільська рада Краснокутського району Харківської області, розташована за адресою: 62025, Харківська область, Краснокутський район, с. Качалівка, вул. Шкільна, 5, код ЄДРПОУ: 04396851.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2020 року.

Суддя Бугаєнко І. В.