Рішення

від 14.12.2020 по справі 752/2058/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2058/20

Провадження № 2/752/4145/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 грудня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Академії праці, соціальних відносин і туризму про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надіслати поштою інформаційну довідку, -

в с т а н о в и в:

у січні 2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 26.10.2016 року між ним та Академією праці, соціальних відносин і туризму було укладено договір № 10-1/16-ПС-7 на підготовку фахівця з вищою освітою, проте, в порушення умов вказаного договору Академія Академією праці, соціальних відносин і туризму належним чином не здійснювала його навчання, чинила перешкоди йому у навчанні, при цьому демонструючи зневагу до нього.

Вказав, що у жовтні 2019 року він направив на ім`я ректора Академії праці, соціальних відносин і туризму ОСОБА_1 заяву, в якій вказав про допущені викладачами очолюваного ним закладу положень Закону України Про вищу освіту , та просив протягом п`яти днів надіслати йому виписку, завірену належним чином, про його оцінки, кількість кредитів, кількість вичитаних годин викладачами по кожному предмету, який він здав, із зазначенням його статусу - відрахований з навчального закладу, чи перебуває в академічній відпустці, оскільки відсутність такої інформації обмежує його права як здобувача вищої юридичної освіти. Проте, відповіді не отримав.

Вказане вважає порушенням його прав, передбачених Законом України Про звернення громадян , через що змушений звернутись до суду.

Тому, просив зобов`язати Академією праці, соціальних відносин і туризму надіслати йому по пошті інформаційну довідку про кількість його кредитів та кількість його годин навчання, необхідну йому для переходу в інший навчальний заклад.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 29.05.2020 року (а.с. 59).

Ухвалою від 29.05.2020 року розгляд справи відкладено на 13.08.2020 року (а.с. 69).

Ухвалою від 13.08.2020 року розгляд справи відкладено на 14.12.2020 року (а.с. 76).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позов не подав.

Клопотань з процесуальних питань сторонами не заявлено.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 26.10.2016 року між сторонами у справі укладено договір № 10-1/16-ПС-7 на підготовку фахівця з вищою освітою.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2019 року позивач направив на ім`я ректора Академії праці, соціальних відносин і туризму ОСОБА_1 заяву, в якій вказав про допущені викладачами очолюваного ним закладу положень Закону України Про вищу освіту , та просив протягом п`яти днів надіслати йому виписку, завірену належним чином, про його оцінки, кількість кредитів, кількість вичитаних годин викладачами по кожному предмету, який він здав, із зазначенням його статусу - відрахований з навчального закладу, чи перебуває в академічній відпустці, оскільки відсутність такої інформації обмежує його права як здобувача вищої юридичної освіти.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заява отримана Академії праці, соціальних відносин і туризму 11.10.2019 року (а.с. 24, 25).

Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.

Проте, як встановлено судом, як на момент звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи, відповідь ОСОБА_1 не надана.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про звернення громадян громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону України Про звернення громадян передбачено, що органи державної влади місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно ст. 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Згідно ст. 15 Закону України Про звернення громадян органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Будь-яких доказів, які б відповідали вказаним принципам доказування, позивач суду не надав.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що заява позивача від 10.10.2019 року розглянута відповідачем, та останнім надана відповідь у строк, визначений Законом України Про звернення громадян .

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12,76-81, 82, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Академії праці, соціальних відносин і туризму про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надіслати поштою інформаційну довідку - задовольнити.

Зобов`язати Академією праці, соціальних відносин і туризму надіслати ОСОБА_1 по пошті інформаційну довідку про кількість його кредитів та кількість його годин навчання, необхідну йому для переходу в інший навчальний заклад за його заявою від 10.10.2019 року, отриманої Академією праці, соціальних відносин і туризму 11.10.2019 року.

Стягнути з Академії праці, соціальних відносин і туризму в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Академія праці, соціальних відносин і туризму, код ЄДРПОУ 04641405, адреса: 03187, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 3-А.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко