Справа № 761/35881/20
Провадження № 1-кс/761/21803/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року у справі №372/2231/17 в рамках кримінального провадження №12017110230001230, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,
в с т а н о в и в:
06.11.2020 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року у справі №372/2231/17 в рамках кримінального провадження №12017110230001230, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, в якому заявник просив суд скасувати арешт на: земельну ділянку, загальною площею 3,6526 га з кадастровим номером 3223186200:05:006:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради, Обухівського району Київської області, що перебуває у користуванні ТОВ «РОЗА-Л» на підставі договору оренди від 21.06.2017 року, накладений вищевказаною ухвалою.
У судові засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце їх проведення не одноразово з`являвся. Разом з цим, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судове засідання уповноважений слідчий СУ ГУНП в Київській області також не з`явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду порушеного у клопотанні питання по суті.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна або його представник повинні навести докази того, що зазначене у клопотанні майно арештоване необґрунтовано, або ж у застосуванні арешту майна відпала потреба.
У той же час, оцінюючи наведені заявником у клопотанні доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не підтверджені достатніми доказами. В свою чергу, заявник, не з`явившись до суду, позбавив слідчого суддю можливості витребувати та перевірити докази, необхідні для прийняття рішення про задоволення клопотання.
Крім того, неявка заявника в судове засідання також позбавляє слідчого суддю можливості встановити його особу та, відповідно, перевірити його право на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року у справі №372/2231/17 в рамках кримінального провадження №12017110230001230, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 93831338 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Сидоров Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні