Справа № 761/39363/20
Провадження № 1-кс/761/23823/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року (справа 758/15399/20) в рамках кримінального провадження №12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України,
в с т а н о в и в:
01.12.2020 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року (справа 758/15399/20) в рамках кримінального провадження №12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України, в якому заявник просив суд скасувати арешт на нерухоме майно, яке належить направі власності ОСОБА_5 код НОМЕР_1 , а саме на: земельну ділянку площею 22 (га) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3521486200:02:000:0082, місце розташування: Кіровоградська область, Голованівський район, Пушківська сільська рада.
Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження №12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року (справа 758/15399/20) було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить направі власності ОСОБА_5 код НОМЕР_1 , а саме на: земельну ділянку площею 22 (га) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3521486200:02:000:0082. На думку заявника, у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки у кримінальному провадженні декільком особам, у тому числі ОСОБА_5 було повідомлено про підозру і матеріали щодо даних осіб були виділені в окреме провадження, однак, зазначена у клопотанні земельна ділянка, що була арештована з метою забезпечення збереження речових доказів, залишилась у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 року, в рамках якого жодній особі наразі про підозру не повідомлено.
Представник власника арештованого майна ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи що у збереженні накладеного арешту потреба не відпала. Звертав увагу слідчого судді на те, що у задоволенні аналогічних клопотань заявнику вже було відмовлено. Долучив до матеріалів клопотання копії документів на підтвердження власної позиції.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так , у судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України. На момент розгляду клопотання, досудове розслідування кримінального провадження здійснюється Центральним апаратом Державного бюро розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року (справа 758/15399/20) було накладено арешт у кримінальному провадженні № 12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України на нерухоме майно, яке належить направі власності ОСОБА_5 код НОМЕР_1 , а саме на: земельну ділянку площею 22 (га) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3521486200:02:000:0082 та встановлено заборону на її відчуження.
При цьому, підставою для прийняття рішення про арешт зазначеного у клопотанні майна була наявність розумних підозр вважати, що вказана земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України.
У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року (справа 758/15399/20) в рамках кримінального провадження №12013110060002990, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2013 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
У задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3 ,в інтересах ОСОБА_5 про скасуванняарешту майна,накладеного ухвалоюслідчого суддіПодільського районногосуду м.Києва від26листопада 2018року (справа758/15399/20)в рамкахкримінального провадження№12013110060002990,що внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 02квітня 2013року,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.5ст.191,ч.3ст.209,ч.3ст.212,ч.1ст.255,ч.1ст.364,ч.2ст.364-1,ч.2ст.366,ч.3ст.15ст.27,ч.4ст.368,ч.5ст.368,ч.3ст.368-2,ч.2ст.375,ч.2ст.376,ч.2ст.376-1,ч.1ст.382,ч.2ст.384КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 05 хвилин 18 грудня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 93831384 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Сидоров Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні