Рішення

від 14.12.2020 по справі 915/555/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 915/555/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АНКОМТЕХ» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1; ідентифікаційний код 34702857, поштова адреса: 03191, м. Київ-191, а/с 147)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМА ТРАНС-СЕРВІС» (54018, м. Миколаїв, вул. 28 Армії, буд. 14, кв. 11; ідентифікаційний код 33854026)

про: стягнення 119080,44 грн.

В С Т А Н О В И В:

21.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АНКОМТЕХ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 85 від 14.04.2020 (вх. № 4886/20), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМА ТРАНС-СЕРВІС» заборгованість в сумі 119080,44 грн., яка складається з: 86582,62 грн. - основного боргу за договором № ТО-ПР-322/301017 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин від 30.10.2017 року, 26184,62 грн. - пені, 3240,97 грн. - інфляційних витрат, 3072,23 грн. - 3 % річних; а також 2102,00 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 22.04.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

04.05.2020 від позивача надійшла заява на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 22.04.2020.

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та повідомлено учасників справи, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено додатково ухвалою суду; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

21.05.2020 від позивача до суду надійшло клопотання № 99 від 14.05.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

01.10.2020 від позивача до суду надійшло клопотання № 169 від 28.09.2020 про призначення судового засідання, повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання та розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 09.10.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 27.10.2020.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., 27.10.2020 судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 26.11.2020 призначено справу до розгляду на 14.12.2020 о 14:00.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 08.05.2020 відповідачу було встановлено строк у 15 днів з дня усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів) для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 08.05.2020 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв`язку з відміткою від 10.06.2020 «за закінченням терміну зберігання» (штрихкодовий ідентифікатор 5400140247037) (а.с. 46-49), проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 08.05.2020 направлено на адресу місцезнаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на такому:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з подальшими змінами і доповненнями) з 22.05.2020 до 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами та доповненнями) з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідача у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Крім того, відповідач з жодним письмовим клопотанням або заявою з процесуальних питань по справі не звертався, намірів щодо бажання оформити відзив, або надати час для цієї процесуальної дії суду не заявляв.

Також, суд вважає за необхідне зауважити на такому:

Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

14.12.2020 учасники справи своїх повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Копія ухвали суду від 26.11.2020 у даній справі, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, 04.12.2020 була повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142152424).

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2020 у справі № 915/555/20 є 04.12.2020.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та оскільки відповідач постійно та належним чином повідомлявся за адресою місцезнаходження про час та місце розгляду справи, однак не отримував копії судових ухвал, при цьому жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, до суду не подавав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.12.2020 за відсутності представників сторін.

При цьому, враховуючи відсутність відзивів по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту ст. 240 ГПК України, 14.12.2020 за результатами розгляду даної справи, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АНКОМТЕХ» (далі - позивач, ТОВ «ТЦ «АНКОМТЕХ» , виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКМА ТРАНС-СЕРВІС» (далі - відповідач, ТОВ «НІКМА ТРАНС-СЕРВІС» , покупець) укладено Договір № ТО-ПР-322/301017 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин (далі - Договір), за умовами якого виконавець надає замовнику на платній основі послуги по мийці, технічному обслуговуванню, поточному та капітальному ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів європейського виробництва, далі по тексту транспортні засоби, здійснює ремонт та обслуговування холодильних установок та кондиціонерів TERMO KING, автономних обігрівачів, регенерацію автомобільних шин (сервісне обслуговування), продаж запасних частин, автомобільних шин (нових та відновлених), автомобільних шин після регенерації, автохімії, мастил (олив), супутніх товарів для вантажного автотранспорту (товар), за цінами, в асортименті (за номенклатурою) і кількості, що остаточно погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов`язаний приймати послуги та/або товар і оплачувати їх на встановлених даним Договором умовах.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору, продаж товару здійснюється виконавцем згідно заявки від замовника, здійсненої в усній або письмовій формі, в якій вказується найменування та кількість товару. На підставі заявки віз замовника, виконавцем оформлюються рахунок-фактура на замовлений товар, в якому вказується ціна, кількість, асортимент, термін сплати суми ціни товару та надається замовнику для погодження. У разі погодження замовником рахунку-фактури, виконавцем здійснюється відвантаження товару.

Право власності на товар переходить від виконавця до замовника з моменту фактичного прийому-передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних (п. 2.13 Договору).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору, виконавець зобов`язався виконувати сервісне обслуговування транспортних засобів замовника особисто та на сервісній станції виконавця, з використанням, або без використання запасних частин виконавця в терміни погоджені сторонами.

Згідно з п. 3.2.6 Договору, замовник зобов`язався своєчасно, та в повному обсязі проводити розрахунки за виконані роботи та встановлені запасні частини відповідно до рахунків-фактур, актів виконаних робіт, видаткових накладних, виставлених виконавцем.

Відповідно до п. 5.1. Договору, замовник зобов`язаний провести повний розрахунок за придбану по видатковій накладній партію Товару та/або за отримання по акту виконаних робіт послуг, у встановлений сторонами термін.

Відповідно до п. 8.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє 3 (три) роки.

На виконання умов Договору, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 82096,56 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № 5147 від 06.02.2019 (рах. №4478 від 06.02.19) на суму 18948,42 грн., № 5153 від 06.02.2019 (рах. № 4483 від 06.02.19) на суму 14385,30 грн., № 5157 від 06.02.2019 (рах. № 4486 від 06.02.19) на суму 2455,26 грн., № 5168 від 06.02.2019 (рах. № 4496 від 06.02.19) на суму 22674,90 грн., № 5180 від 06.02.2019 (рах. № 4509 від 06.02.19) на суму 23632,68 грн. У зазначених видаткових накладних, строк сплати вказано до 07.02.2019 (а.с. 66-70).

Крім того, відповідно до акту надання послуг № 5159 від 06.02.2019 (рах. № 4492 від 06.02.19) позивачем були виконані роботи на загальну суму 4825,62 грн. (з ПДВ), а саме:

- реставрація камери згорання АТ2000 в кількості 2 послуг на суму 2080,02 грн. (з ПДВ);

- реставрація компресора АТ2000 в кількості однієї послуги на суму 2745,60 грн. (з ПДВ).

У вказаному акті надання послуг строк сплати вказано до 07.02.2019 (а.с. 71).

Відповідачем здійснено часткову оплату за видатковою накладною № 5147 від 06.02.2019 (рах. № 4478 від 06.02.19) в сумі 339,56 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 26 від 21.02.2020. на суму 1500,00 грн. (частина перерахованих коштів, а саме 1160,44 грн., була використана позивачем для погашення зобов`язань відповідача за попередніми рахунками) (а.с. 72).

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив розрахунків за Договором.

Заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 14.04.2020 складає 86582,62 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу (претензію) про виконання зобов`язання № 23 від 21.02.2020 щодо погашення заборгованості на суму 86582,62 грн. (а.с. 73-75). Вказана вимога (претензія) залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений товар та виконані послуги і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, укладений між сторонами договір № ТО-ПР-322/301017 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин від 30.10.2017, відповідно до його предмету та умов є за своєю правовою природою змішаним договором, який містить елементи як договору надання послуг, так і договору купівлі-продажу, та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст.525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором № ТО-ПР-322/301017 на сервісне обслуговування та продаж запасних частин від 30.10.2017 в сумі 86582,62 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 26184,62 грн., слід зазначити наступне.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.1. Договору, в разі не дотримання замовником умов п. 5.1. - 5.4. даного Договору, виконавець має право стягнути з замовника борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Згідно наданого до суду розрахунку пені (а.с. 76, 77) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 26184,62 грн., яка нарахована за несвоєчасну оплату заборгованості в сумі 86582,62 грн. за період з 15.04.2019 по 14.04.2020 (включно) (366 днів).

На підставі статті 549 ЦК України та статей 230, 232 ГК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 3072,23 грн. та інфляційних витрат у сумі 3240,97 грн., слід зазначити наступне.

Як вже зазначено, відповідно до п. 6.1. Договору, в разі не дотримання замовником умов п. 5.1. - 5.4. даного Договору, виконавець має право стягнути з замовника борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних на загальну суму 3072,23 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості на суму 86582,62 грн. за період з 08.02.2019 до 14.04.2020 (включно) (432 дня). Детальний розрахунок 3 % річних наявний у матеріалах справи (а.с. 79).

Перевіривши розрахунок нарахування 3 % річних, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3240,97 грн. інфляційних витрат нарахованих, за лютий 2019 - березень 2020. Детальний розрахунок інфляційних витрат, наявний у матеріалах справи (а.с. 78).

Перевіривши розрахунок нарахування інфляційних витрат, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача (ст.129 ГПК України) .

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМА ТРАНС-СЕРВІС» (54018, м. Миколаїв, вул. 28 Армії, буд. 14, кв. 11; ідентифікаційний код 33854026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АНКОМТЕХ» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1; ідентифікаційний код 34702857) заборгованість в сумі 119080,44 грн., яка складається з: 86582,62 грн. - основного боргу, 26184,62 грн. - пені, 3240,97 грн. - інфляційних витрат, 3072,23 грн. - 3 % річних, а також 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Суддя В.С. Адаховська