Рішення

від 24.12.2020 по справі п/320/1338/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року № П/320/1338/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25657563) за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 11-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 22.01.2020 №19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 11-А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Броварським навчально-виховним комплексом Броварської міської ради Київської області було проведено ряд заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень.

Крім того у своєму відзиві, відповідач також просив суд здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №320/1338/20 в судовому засіданні з повідомленням сторін, та призначив судове засідання на 04.06.2020.

Судове засідання, призначене на 04.06.2020, відкладено на 07.10.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача та задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 07.10.2020, відкладено на 25.11.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача та задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи.

До початку розгляду справи по суті надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на систематичну неявку в судові засідання представника відповідача та відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1417 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Броварським навчально-виховним комплексом Броварської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 11-А.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 28.12.2019 №11083 на проведення позапланової перевірки Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області.

У період з 16.01.2020 по 22.01.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Броварським навчально-виховним комплексом Броварської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 22.01.2020 за №19.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Броварським навчально-виховним комплексом Броварської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ - Об`єкт не обладнаний системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2) п. 1.21 глава 1 розділ IV ППБУ - не надано на розгляд документи які підтверджують проведення огляду і перевірку, щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог (п. 9.3.5 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008);

3) п. 2.5, глава 2, розділ ІІІ ППБУ - не проведено вогнезахисне обробляння дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності з підтверджуючими документами;

4) п. 3.10, глава 3, розділ V ППБУ - вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

5) п. 3.10, глава 3 розділу V ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежегасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

6) п. 2.22, глава 2 розділу III ППБУ - об`єкт не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби;

7) п. 8 розділ II ППБУ - територія об`єкту та приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

8) п. 2.3, глава 2 розділу III ППБУ - приміщення електрощитової не відокремлене від сусідніх приміщень протипожежними дверима 2-го типу;

9) пп. 4, п. 2.1, глава 2 розділу V ППБУ - не проведено контроль працездатності мережі системи зовнішнього протипожежного водопроводу шляхом випробування на тиск та витрату води з оформленням відповідного акта перевірки;

10) п. 4, розділ II ППБУ - для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

11) п. 2.27, глава 2, розділу III ППБУ - двері евакуаційних виходів не забезпечені внутрішніми запорами, які відчиняються з середини без ключа.

Судом встановлено, що акт перевірки від 22.01.2020 за №19 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 22.01.2020, про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду справи Головним управлінням ДСНС України у Київській області у період з 11.06.2020 по 12.06.2020 проведена позапланова перевірка щодо дотримання Броварським навчально-виховним комплексом Броварської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 12.06.2020 за №198.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не були усунуті наступні порушення:

1) п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ - об`єкт не обладнаний системами протипожежного захисту згідно норм ДБН В.2.5.56-2014;

2) п.1.21, глава 1 розділу IV ППБУ - не виконаний захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

3) пп. 4, п. 2.1, глава 2 розділу V ППБУ - не проведено контроль працездатності мережі системи зовнішнього протипожежного водопроводу шляхом випробування на тиск та витрату води з оформленням відповідного акта перевірки.

Судом встановлено, що акт перевірки від 12.06.2020 за №198 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 12.06.2020, про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

Отже, не усунутими відповідачем залишились три порушення, які зазначені в акті перевірки від 22.01.2020 №19, та підлягають дослідженню в рамках цієї справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки був Броварський навчально-виховний комплекс Броварської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 11-А.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 11 порушень, які зафіксовані в акті від 22.01.2020 за № 19.

Відповідач частково усунув порушення, що слугували підставою для прийняття Акту від 22.01.2020 № 19. Так, ГУ ДСНС України у Київській області надано суду Акт від 12.06.2020 за №198 про проведення повторної позапланової перевірки відповідача, зі змісту якого випливає, що станом на момент розгляду справи відповідачем залишились не усунутими 3 порушення, зазначені в акті від 22.01.2020 № 19.

На підтвердження усунення виявлених за результатом повторної перевірки та зазначених в акті первинної перевірки від 22.01.2020 № 19, відповідачем надано суду:

- договір № 138 від 09.11.2020 про встановлення системи пасивного блискавко захисту;

- експертну оцінку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом: "Встановлення системи пасивного блискавко захисту на об`єкті: Броварський НВК за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Лагунової, 11-А";

- експертну оцінку щодо розгляду пожежної безпеки, техногенної безпеки за робочим проектом "Встановлення системи пасивного блискавкозахисту на об`єкті: Броварський НВК за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Лагунової, 11-А";

- лист гарантія ТОВ "Проксин плюс" від 23.11.2020 № 23/11-02;

- лист гарантія ТОВ "Проксин плюс" від 23.11.2020 № 23/11-02;

- договір № 75 від 21.08.2020 про встановлення системи пожежної сигналізації;

- дефектний акт;

- реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.08.2020 № 61;

- експертний звіт щодо розгляду пожежної безпеки, техногенної безпеки та кошторисної частини по робочому проекту;

- лист Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" від 23.06.2020 № 01-1576;

- акт обстеження 20.02.2020.

Дослідивши вказані документи суд вважає, що останні не можуть бути підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11 грудня 2019 року (справа №826/10795/16) від 30 червня 2020 року (справа №826/7141/16), який зауважив, що …відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, акт органу державного нагляду щодо відсутності залишених трьох порушень суду не пред`явлено. Докази звернення відповідача до позивача із заявою про здійснення ще одного позапланового заходу державного нагляду матеріли справи не містять.

Так, суд зазначає, що Броварський навчально-виховний комплекс Броварської міської ради Київської області є об`єктом в якому навчаються діти та працюють працівники.

Суд звертає увагу, що кожне із залишених не усунутими порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальну ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На думку суду порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Суд наголошує на тому, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25657563) за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, 11-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 22.01.2020 №19.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.