Рішення

від 21.12.2020 по справі 279/4769/20

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4769/20

Провадження № 2/279/1823/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу № 279/4769/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Новаківської сільської ради Коростенського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належний спадкодавцю житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі запису погосподарської книги №8 за 2011-2015 роки (особовий рахунок № НОМЕР_1 , рік забудови будинку - 1978). Він прийняв спадщину в силу вимог ст.1268 ЦК України спільним проживанням та реєстрацією зі своїм спадкодавцем. На даний час доглядає за спадковим майном, проживає в ньому, обробляє земельну ділянку, сплачує комунальні платежі. Інтересу до будинку ніколи не втрачав. Вказаний будинок було побудовано спадкодавцем, але не було належним чином оформлено право власності на будинок та не отримано відповідних документів, які б посвідчували це право. Оскільки первинна реєстрація права власності на житловий будинок у встановленому порядку проведена не була, враховуючи, що реєстрація будинків органами БТІ на той час проводилася лише у містах і селищах міського типу, що було передбачено інструкцією від 31.01.1966 року Міністерства комунального господарства РСР Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР , що на даний час позбавляє його можливості реалізувати свої спадкові права. Звернувшись до нотаріуса з метою реалізації спадкових прав отримав відмову, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок. На даний час він позбавлений можливості зареєструвати право власності на спадкове майно за своїм спадкодавцем оскільки таким правом наділений лише власник майна. Рішенням суду просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , що залишився після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності.

За таких обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років в м.Коростень, Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 20.01.2016 року виконкомом Новаківської сільської ради Коростенського району, Житомирської області.

З довідки Новаківської сільської ради Коростенського району №170/02-20 від 03.03.2016 року слідує, що ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_3 , згідно запису в погосподарській книзі №8 виконкому Новаківської сільської ради за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 (рік забудови будинку - 1978).

У вказаному будинку на день смерті ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований син ОСОБА_1 .

Дані про наявність інших осіб, які на час відкриття спадщини проживали разом з ОСОБА_2 , в справі відсутні.

З листа Коростенської районної державної нотаріальної контори №1065/16/01-16 від 30.10.2020 року та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру слідує, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (відмову від спадщини) не звертались.

Позивач, як син ОСОБА_2 , є спадкоємцем останнього по закону першої черги.

Ступінь родинного зв`язку між позивачем та його спадкодавцем стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.04.1967 року.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленою ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 на підставі вищевказаної норми Закону.

Звернувшись до нотаріуса з метою реалізації спадкових прав позивач отримав відмову, що стверджується змістом листа за підписом приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Зіневича С.О. № 61/01-16 від 11.09.2020 року. Дана відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на спадковий будинок.

Державна реєстрація права власності на будинок не проводилась.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.

З роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Новаківської сільської ради Коростенського району, місце знаходження: 11540, с.Новаки, вул.Слави, 1-А, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 04348042.

Суддя: Шульга О.М.