Рішення

від 28.12.2020 по справі 692/1457/19

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1457/19

Провадження № 2/692/45/20

28.12.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Демківська сільська рада Драбівського району Черкаської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В підготовчому судовому засіданні позивач відмовився від позовної вимоги щодо демонтажу вигрібної ями. Щодо іншої позовної вимоги в позові зазначив, що він проживає у будинку по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,6465 га, кадастровий номер : 7120683500:01:001:0131. Даний будинок він придбав 23.11.2010 року за договором купівлі-продажу. У державному акті на право власності на земельну ділянку зазначено, що вона межує з А-Б сільська рада, Б-В землі ОСОБА_2 , В-А землі ОСОБА_3 . По сусідству з ним знаходиться проживає ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , яка є власником сусідньої земельної ділянки. ОСОБА_2 порушила межі належної їй земельної ділянки, самовільно захопила частину землі загального користування, яка належить Демківській сільській раді Драбівського району Черкаської області, на якій облаштовувала металеву огорожу, якою повністю перекрила в`їзд та виїзд з його двору на вулицю. На його вимогу та вимогу уповноважених органів щодо демонтажу огорожі ОСОБА_2 не відреагувала. Вказане будівництво з боку відповідача створює позивачу перешкоди для користування земельною ділянкою загального користування, які полягають в неможливості в`їзду та виїзду особистого автомобіля у двір, відповідач фактично на свій розсуд без дозвільних документів змінив функціональне призначення земельної ділянки загального користування навпроти своїх та його садиб.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, позивач вказав, що через паркан, який збудувала відповідач він позбавлений можливості вільного проходу та проїзду до свого будинку з землі загального користування по якій проходить дорога, огорожа може зачинятися на замок, і тоді прохід до будинку може стати залежним від волі сусіда. Проходити через інші місця до свого будинку, як на те вказує відповідач, незручно, оскільки там знаходиться огород. Внаслідок таких дій також може знецінитися його власність у разі її продажу, оскільки вільний доступ до двору ускладнений.

Відповідач та її представник позов не визнали, просили суд відмовити в позові повністю. У відзиві на позовну заяву представник відповідачки вказав, що в 1973 році ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка для будівництва площею 0,45 га та зобов`язано провести благоустрій та озеленення від вулиці садибу відгородити та посадити зелене насадження. ОСОБА_2 являється власником будинку по АДРЕСА_2 . Відповідно до архівного витягу з рішення Демківської сільської ради № 9-22 від 11 квітня 1996 року ОСОБА_2 надано дозвіл на приватизацію земельних ділянок 0,65 га для присадибного та 0,35 га допомога. Відповідно до плану присадибної ділянки від 19 травня 1973 року вбачається, що між забудовником ОСОБА_4 та представником Демківської сільської ради була погоджена схема земельної ділянки та на місці де вказує позивач що він має право проїзду до свого будинку дана земля була виділена ОСОБА_4 у особисте користування. Опорним планом с. Демки заїзду до позивача не передбачено, знаходиться в іншому місці.

Представник третьої сторони вважає що позовна заява обґрунтована, огорожа, яку побудувала відповідач дійсно знаходиться на земельній ділянці загального користування, яка належить сільській раді та створює перешкоди у користуванні позивачем його земельною ділянкою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників провадження, свідків, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно копій договорів купівлі-продажу від 23.11.2010 року ОСОБА_1 придбав у власність житловий будинок та земельну ділянку площею 0,6564 га, кадастровий номер 7120683500:01:001:0131, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Згідно плану меж земельної ділянки, яка належить позивачеві, його земельна ділянка межує з сусідньою, якою користується відповідач по справі - ОСОБА_2 . На плані межі землі ОСОБА_2 позначені літерами В - Б. Земельна ділянка ОСОБА_1 також межує з землями сільської ради, які позначені літерами А - Б. Як встановлено судом з пояснень сторін та фотознімків вихід з двору домоволодіння ОСОБА_1 проходить повз землі відповідачки по справі ОСОБА_2 . Також судом встановлено з фотознімків та пояснень сторін, що ОСОБА_2 розмістила огорожу на землі, якою користувався позивач для виходу з двору до земель загального користування. Дану частину землі відповідачка вважає, як таку, що перебуває в її користуванні на підставі того, що в 1973 році ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка для будівництва площею 0,45 га та зобов`язано провести благоустрій та озеленення від вулиці садибу відгородити та посадити зелене насадження. Проте, суд вважає, що сторона відповідача не довела, що розміщена нею огорожа знаходиться на її земельній ділянці. Так, будь яких документів, які б підтверджували даний факт суду надано не було, як і підтвердження, що після ОСОБА_4 право користування переходило до ОСОБА_2 . Як вказала допитана судом свідок ОСОБА_5 , яка працює землевпорядником в Демківській сільській раді Драбівського району Черкаської області, землі які виділялися ОСОБА_4 не обмірювалися приладами, які б дали змогу точно зафіксувати межі виділеної землі, а будинок на землі на якій давався дозвіл був побудований зі зміщенням відносно виділеної землі, після приватизації можливо визначити де саме знаходиться земельна ділянка кожної зі сторони. Також свідок підтвердила суду, що вихід з двору ОСОБА_1 на вулицю проходить по землям, які належать сільській раді, і встановлення на них паркану відповідачкою становить перешкоди позивачу у вільному доступу до власності. Крім того факт створення перешкод зафіксований в рішенні виконавчого комітету Демківської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 03.09.2019 року № 35 та в акті даної сільської ради від 17.09.2019 року. Суд вважає, що зібрані докази по справі доводять той факт, що розміщена огорожа знаходиться на землях загального користування, які належать Демківській сільській раді Драбівського району Черкаської області, що зокрема підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 377548, який виписаний на власницю у якої позивач придбав землю та на якому зазначено план меж земельної ділянки сторін, а також наданими третьою стороною копії фрагменту карти населеного пункту с. Демки Драбвіського району Черкаської області та викопіровку земельної ділянки земель загального користування Демківської сільської ради з яких вбачається, що земельна ділянка розміром 0,1 га межує з землю, яка належить ОСОБА_1 . Як пояснює сам ОСОБА_1 даною землею він тривалий час користувався для виходу з двору на вулицю до земель загального користування, а після побудови огорожі, він став залежним від волі сусідів щодо вільного доступу до будинку, які можуть зачиняти огорожу на свій розсуд, інші місця для проходу до будинку не призначені для цього, оскільки там знаходиться город.

Ст.391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Ч. 2, 3 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача на вільне користуванням власністю та землями загального користування буде відновлення становища позивача, яке існувало до порушення, що передбачено п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, а тому відповідача слід зобов`язати знести встановлену огорожу.

З врахуванням наведеного суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати, а саме судовий збір та половину витрат на правову допомогу (з врахуванням підтримання позову в одній частині) слід покласти на відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.16, 391 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, ст.12, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні його земельною ділянкою з кадастровим номером 7120683500:01:001:0131, що розташована по АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі, яка розміщена біля земельної ділянки ОСОБА_2 та яка перешкоджає ОСОБА_1 користуватися земельною ділянкою загального користування, що належить Демківській сільській раді Драбівського району Черкаської області для проїзду до власного будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 2018 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлено 28.12.2020 року.