Рішення

від 23.12.2020 по справі 696/800/20

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.12.2020

Справа № 696/800/20

2/696/417/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Галіневській Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лебедівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Кам`янська районна державна адміністрація та Відділ у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лебедівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Представник позивача - адвокат Горобець С.О. - подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та без участі позивача, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте від сільського голови Лебедівської сільської ради до суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнано повністю.

Третя особа - начальник Відділу у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - надав на адресу суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі їхнього представника, в розгляді даної справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи - Кам`янської районної державної адміністрації - у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позовна заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 листопада 2002 року серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Лузанівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30 липня 2009 року, актовий запис № 20, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі мати вказана ОСОБА_2 . При цьому факт родинних відносин між ними встановлено рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2020 року (справа № 696/970/20).

Позивач була зареєстрована та проживала разом з матір`ю до дня її смерті в будинку АДРЕСА_1 (довідка Лузанівського старостинського округу Лебедівської сільської ради Черкаської області від 25 травня 2020 року № 385).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) у розмірі 3,07 умовних кадастрових гектари, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства та розташована в адміністративних межах Лузанівської сільської ради. Остаточний розмір земельної ділянки становить 2,88 кадастрових гектари (лист Відділу у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22 червня 2020 року № 29-23-0.260-54/104-20, а.с. 12).

Згідно з архівною довідкою архівного відділу Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_2 було видано сертифікат серії ЧР № 0244947 на земельну частку (пай) розміром 3,07 умовних кадастрових гектари.

Вказаний сертифікат зареєстрований 21 липня 1997 року у книзі реєстрації сертифікатів та їх переоформлення на право власності на земельну частку (пай) по Лузанівській сільській раді за реєстраційним № 252. Підпис власника сертифікату на земельну ділянку в книзі реєстрації отримувачів сертифікатів зазначено (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, Кам`янською районною державною адміністрацією від 08 грудня 2003 року № 410 «Про надання в приватну власність земельних часток (паїв) співвласникам землі колишнього сільськогосподарського підприємства Лузанівської сільської ради» розглянуто технічну документацію зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на адмінтериторії Лузанівської сільської ради, враховано позитивне рішення зборів власників земельних часток (паїв) та розглянуто протокол комісії по розподілу земельних ділянок від 05 листопада 2003 року, яким в список власників земельних часток (паїв) по Лузанівській сільській раді внесена під номером 136 спадкодавець ОСОБА_2 (а.с. 17-19).

Із вказаного рішення Кам`янської державної адміністрації вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 стала власником майнових прав на земельну ділянку за свого життя, а тому право на земельну частку (пай) увійшло до складу спадщини.

За інформацією Лебедівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області від 04 липня 2020 року № 1134, комісією по розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельні частки (паї) було прийнято рішення про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_3 на підставі належного їй сертифікату серії ЧР № 0244947, однак за життя ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на землю не отримала.

На цей час земельна ділянка № НОМЕР_3 сформована площею 2,606 га, її межі встановлені та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7121883500:02:000:0248 (а.с. 14-15).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 відсутній (а.с. 12).

Правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18-п, згідно з якою факт видачі сертифіката на ім`я особи свідчить, що останню було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до акта.

Сама по собі видача сертифікату після смерті не може бути підставою для виключення із спадкової маси, оскільки сертифікат є лише документом, що підтверджує належність, однак права виникають з моменту прийняття рішення.

За змістом ч.ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК (2004 року), якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з положеннями ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права інтересу.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року , а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР .

Відповідно до ст.ст. 12 , 13 , 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як вказано у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує це право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець має право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) № 899/IV від 07 червня 2003 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР .

У відповідності до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця - ст. 525 ЦК УРСР .

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на той час, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно зареєстрований в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця.

Згідно з довідкою, виданою Лузанівським старостинським округом Лебедівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області від 25 травня 2020 року, спадкодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

На час її смерті по зазначеній адресі була зареєстрована та постійно проживала з померлою її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач із спадкодавцем були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права і обов`язки. Інших зареєстрованих осіб, які фактично проживали з померлою на день її смерті не було (а.с. 10).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року, оскільки на час відкриття спадщини вона вступила в управління та володіння спадковим майном своєї матері ОСОБА_2 .

Тобто факт прийняття спадщини за правилами ст. 549 ЦК УРСР треба вважати доведеним. Є підстави для визнання за ОСОБА_1 права на спадщину в порядку спадкування за законом.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 671/1448/18.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).

Постановою державного нотаріуса Кам`янської державної нотаріальної контори Жовтяковою В.К. від 29 травня 2020 року встановлено, що після серті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку фактично прийняла дочка ОСОБА_1 . У видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Лузанівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, відмовлено у зв`язку з тим, що нею не надані документи, які б підтверджували право власності померлої ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай). Інших підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом не встановлено.

Згідно з вказаною постановою державного нотаріуса підтверджується факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) видача нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачена. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 548 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Лебедівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,606 умовних кадастрових гектари, кадастровий номер 7121883500:02:000:0248, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах села Лузанівка Кам`янського району Черкаської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0244947.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного тексту), а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 18 лютого 2004 року.

Відповідач - Лебедівська сільська рада Кам`янського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 3, с. Лебедівка Кам`янського району Черкаської області, 20840, код ЄДРПОУ 33891639.

Третя особа - Кам`янська районна державна адміністрація, місцезнаходження: вул. Героїв Майдана, 37, м. Кам`янка Черкаської області, 20801.

Третя особа - Відділ у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, місцезнаходження: вул. П. Гулака-Артемовського, 4, м. Кам`янка Черкаської області, 20801.

Суддя Н.А. Білопольська