Рішення

від 21.12.2020 по справі 710/1405/20

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1405/20

Провадження № 2/710/535/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Симоненко О.В.,

секретаря судового засідання Бараненко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача -Коваль Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру надання соціальних послуг Шполянського району, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Шполянська районна державна адміністрація про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації за невідбуту відпустку, моральної шкоди та зобов`язання звільнити з роботи за скороченням штату,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача - Центру надання соціальних послуг Шполянського району на свою користь: 8002,95 грн заборгованої заробітної плати за жовтень та листопад 2020 року; 5717,50 грн вихідної допомоги при звільненні за скороченням штату; 4506,02 грн компенсації за не відбуту відпустку за 2020 рік, 10 000,00 грн моральної шкоди та зобов`язати Центр надання соціальних послуг Шполянського району звільнити позивача з посади інспектора по кадрам та фахівця із соціальної роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату, шляхом внесення відповідного запису у трудову книжку.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 22 вересня 2016 року позивач була переведена на посаду бухгалтера Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, згідно наказу №16/02-04 від 22.09.2016 року, що підтверджується записом №22 у її трудовій книжці. Згідно розпорядження голови Шполянської РДА № 161 від 30 липня 2020 року Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району реорганізовано у Центр надання соціальних послуг Шполянського району (надалі - Відповідач), реорганізація відбулася 08.10.2020 року.

05.08.2020 відбулося засідання первинної профспілкової організації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, на якому було постановлено повідомити голову Шполянської РДА про незаконність розпорядження № 161 від 30.07.2020, оскільки воно порушує право на працю громадян та законодавчо визначений порядок реорганізації.

Листом Шполянської РДА № 01-35/1688 від 12 серпня 2020 року, направленого на адресу голови первинної профспілкової організації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, повідомлено про можливе звільнення позивача з посади соціального робітника центру.

31 серпня 2020 року наказом № 08/02-04 директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району попереджено працівників про вивільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, скорочення штату працівників. Позивач була ознайомлена із наказом 01 вересня 2020 року, про що розписалася у листі особистого ознайомлення. 01 вересня 2020 року позивач отримала повідомлення інспектора з кадрів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв`язку із реорганізацією шляхом злиття, яким її зобов`язано до 30 жовтня 2020 року повідомити про згоду або відмову працювати в нових умовах. Позивач не побажала працювати в нових умовах і погодилася на звільнення з роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою згідно зі ст. 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. До цього часу позивача не звільнено, вона продовжує працювати, але заробітну плату за жовтень та листопад 2020 року їй відповідач не виплачує, що є порушенням трудового законодавства України. За жовтень 2020 року позивач відпрацювала 21 день, нарахована заробітна плата складає 5000, 00 грн, за 8 днів листопада 2020 року - 3002, 95 грн., всього 8002, 95 грн. Вихідна допомога при звільненні за скороченням штату складає 5717, 50 грн, компенсація за не відбуту відпустку за 2020 рік складає 4506,02 грн, які відповідач повинен позивачу виплатити у примусовому порядку. Крім цього, відповідач невиплатою позивачу заробітної плати спричинив моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач перенесла душевні страждання та переживання, був порушений її звичний спосіб життя, вона докладала зусилля та відшукувала матеріальні можливості для утримання своєї сім`ї. Моральну шкоду позивач оцінює у 10 000,0 грн.

Відповідачем було подано відзив, в якому зазначив, що 30.07.2020 року було розпочато реорганізацію шляхом злиття двох бюджетних установ: юридичної особи публічного права - Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району (код ЄДРПОУ 21390092, місцезнаходження: вул. Лозуватська, 46, м.Шпола, Черкаська область, 20603) та юридичної особи публічного права - Шполянський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (код ЄДРПОУ 22808777, місцезнаходження: вул. Лозуватська,60, м.Шпола, Черкаська область,20603). Розпорядження Шполянської РДА №161 від 30.07.2020 року Про реорганізацію Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді шляхом злиття

08.10.2020 року в результаті реорганізації утворено юридичну особу публічного права - Центр надання соціальних послуг Шполянського району(код ЄДРПО 43858933). Відповідно припинено юридичні особи публічного права Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Розпорядженням №161 було затверджено штатний розпис Центру надання соціальних послуг Шполянського району - додаток 3, в якому передбачено кількість посад соціальних робітників ідентичну кількості посад Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, одну з яких обіймала позивач, не відрізняються вони і за кваліфікацією, розміром зарплати та рангом. Скорочення штатної посади, яку займала соціальний робітник ОСОБА_3 , не передбачалось.

Розпорядження №161 надане до виконання директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району 31.07.2020 року.

Звільнення позивача за підставою, зазначеною в п. 1ст. 40 Кодексу законів про працю України - не допускається, адже дія її трудового договору продовжується правонаступником Центром надання соціальних послуг Шполянського району. Зміни істотних умов праці не відбулись - умови праці повністю збережені, не відбувся факт скорочення штатних посад працівника, а сам факт проведення реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) не може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Позивач не повідомила письмово, не надала заяву про відмову продовжувати дію трудового договору у зв`язку з реорганізацією. В цьому випадку звільнення позивача можливе виключно згідно п.1, п.4 ст. 36 КЗпП за її заявою. Виплата вихідної допомоги в такому разі не передбачена.

У Центрі надання соціальних послуг Шполянського району інспектор з кадрів мала видати відповідний наказ про переведення (прийняття на роботу) позивача за підписом керівника. Проте ст. 32 КЗпП передбачає що видача такого наказу допускається тільки за згодою працівника. Позивач не надала відповідної добровільної згоди, що фактично унеможливило подальше оформлення документації для подання повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, обліку робочого часу та виплати заробітної плати.

Позивач зазначає, що відпрацювала 21 день в жовтні та 8 днів в листопаді та зауважує що її не звільнено і вона продовжує працювати. Від 09.11.2020 позивач фактично не працює, не виконує свої обов`язки згідно трудового договору та не звертається щодо вивільнення згідно п.1, п.4, п.6 ст. 36 КЗпП. Саме тому відповідач має право звільнити позивача згідно п.3, п.4 КЗпП. Також віповідач зазначає, що позивач не надала трудової книжки для запису про реорганізацію, яку не було передано інспектором по кадрам Маньківською Г.М. правонаступнику.

У той же час відповідач не заперечує необхідності виплати заробітної плати позивачу за фактично відпрацьований час, але за умови надання добровільної згоди на переведення, що дасть підставу для оформлення всіх необхідних документів для виплати заробітної плати.

Відповідач наголошує - жодних дій, що підпадають до означень моральної шкоди, по відношенню до позивача - не вчиняв, тож не вбачає необхідності у відшкодуванні моральної шкоди. На думку відповідача, зазначені позивачем моральні страждання пов`язані із затримкою виплати заробітної плати - є виключно її суб`єктивними почуттями, які спричинені її діями, саме відмовою надати згоду на переведення до новоствореної організації, не надання трудової книжки, відмова виконувати свої посадові обов`язки згідно трудового договору. Про наслідки таких дій позивач була проінформована особисто і неодноразово представниками відповідача, представниками третьої сторони у справі.

Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача подала пояснення по справі.

На підставі розпорядження Шполянської РДА від 30.07.2020 року №161 Про реорганізацію Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді шляхом злиття було здійснено реорганізацію шляхом злиття двох бюджетних установ: юридичної особи публічного права - Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району (код ЄДРПОУ 21390092, місцезнаходження: вул. Лозуватська, 46, м.Шпола, Черкаська область, 20603) та юридичної особи публічного права - Шполянський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (код ЄДРПОУ 22808777, місцезнаходження: вул. Лозуватська,60, м.Шпола, Черкаська область,20603) утворено юридичну особу публічного права - Центр надання соціальних послуг Шполянського району (код ЄДРПОУ 43858933, місцезнаходження: вул. Лозуватська,60, м.Шпола, Черкаська область, 20603).

Згідно пункту 8 розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 30.07.2020 №161 Про реорганізацію Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді шляхом злиття директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району ОСОБА_4 та т.в.о директора Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_2 було доручено видати накази та попередити працівників про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв`язку із реорганізацією шляхом злиття відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з додатком 3 вищевказаного розпорядження затверджено штатний розпис Центру надання соціальних послуг Шполянського району, у якому передбачено 21 штатну посаду соціального робітника у відділенні соціальної роботи вдома, а також збереження всіх інших посад Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, за винятком директора і головного бухгалтера. Отже, у результаті реорганізації шляхом злиття не передбачалося скорочення жодного соціального робітника відділення соціальної роботи вдома за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, що й відобразилось в штатному розписі, наданому Територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району 30.07.2020 року.

01.07.2020, 26.08.2020 , 07.10.2020 та 13.10.2020 року відбулися збори за участю працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, у ході яких заступником голови районної державної адміністрації ОСОБА_5 , наголошувалося, що реорганізація шляхом злиття не передбачала скорочення жодного соціального робітника відділення соціальної роботи вдома та інших працівників, за винятком директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Шполянського районного суду від 17.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою судді Шполянського районного суду від 23.11.2020 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

21.12.2020 року позивачем подане клопотання про збільшення позовних вимог в частині стягнення заробітної плати, просила стягнути заборгованість по заробітній платі за жовтень, листопад та грудень 2020 року у сумі 13181,81 грн.

У судове засідання позивач з`явилась. Надала заяву про відмову від збільшених позовних вимог та вказала, що підтримує позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати у розмірі зазначеному відповідачем у довідці , а саме у розмірі 1838,57 грн, в іншій частині позовні вимоги підтримує відповідно до поданої позовної заяви в повному обсязі, повідомила, що письмово не повідомляла відповідача, як правонаступника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, чи посадових осіб Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, про відмову продовжувати працювати в зв`язку з реорганізацією, заяви про звільнення з посади бухгалтера за п.1 ст.40 КЗпП України не подавала, продовжувала працювати.

Представник відповідача у суд з`явився, визнав частково позов, зокрема в частині виплати заробітної плати пропорційно фактичному відпрацьованому часу, у задоволенні інших позовних вимог просила відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання з`явилась, погодилась з думкою представник відповідача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 05.04.1979 року, яка належить ОСОБА_1 , зроблено запис №22 від 22.09.2016. Відповідно до даного запису позивачка переведена з посади касира на посаду бухгалтера Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, наказ №16/02-04 від 22.09.2016. (а.с.8-12).

Згідно з розпорядженням №161 від 30.07.2020 голови Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області Про реорганізацію Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді шляхом злиття реогранізувати шляхом злиття юридичну особу публічного права - Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району ( код ЄДРПОУ -21390092, місцезнаходження вул. Лозуватська, 46 м. Шпола, Черкаська область, 20603) та юридичну особу публічного права - Шполянський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (код ЄДРПОУ 22808777, місцезнаходження: вул. Лозуватська, 60 м. Шпола, Черкаська область, 20603). Утворити в результаті реорганізації шляхом злиття юридичну особу публічного права - Центр надання соціальних послуг Шполянського району, який визначити правонаступником усіх зобов`язань, майнових прав та обов`язків реорганізованих шляхом злиття територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. (а.с.11-13).

Відповідно до штатного розпису Центру надання соціальних послуг Шполянського району (додаток №3) до розпорядження районної державної адміністрації від 30.07.2020 №161, передбачає 21 штатну посаду соціального робітника у відділенні соціальної роботи вдома; 4,5 штатних одиниць посад соціального робітника (Матусівська ОТГ), 3 штатні посади соціального робітника (Лип`янська ОТГ), а також збереження всіх інших посад Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, за винятком директора і головного бухгалтера.

Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району від 05.08.2020 було вирішено повідомити голову РДА про незаконність розпорядження № 161 від 30.07.2020 Про реорганізацію Територіального центру соціального обслуговування (надання) соціальних послуг Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді шляхом злиття та запропонувати скасувати його як таке, що порушує права на працю та законодавчо визначений порядок реорганізації. Зокрема, не дотримано норми ст. 49-2 КЗпП України щодо попередження про зміни в організації виробництва та праці та наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці до намічуваних звільнень; ст. 49-4 КЗпП України щодо не проведення консультацій з профспілковим органом про намічувані заходи щодо звільнень, пов`язаних з припиненням юридичної особи та ненадання профспілковій організації обґрунтованої інформації про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, термінів проведення звільнень, що може бути підставою для звернення профспілки до суду, ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . (а.с.15-16).

Листом голови профспілкового комітету первинної профспілкової Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району ОСОБА_7 від 07.08.2020 № 74 голову Шполянської РДА було повідомлено про те, що на засіданні 05.08.2020 було ухвалено відповідне рішення, копія якого направляється з листом, та направлено до Черкаської обласної профспілки працівників соціальної сфери (а.с.17).

Відповідно до листа №01-35/1688 від 12.08.2020 на №74 від 07.08.2020 адресованого Голові первинної профспілкової організації територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, голова Шполянської районної державної адміністрації пропонував провести збори за участю представника районної державної адміністрації, з метою консультування про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму, а також для повноцінного обґрунтування процесу реорганізації. (а.с. 18-20).

Відповідно до наказу від 31.08.2020 №08/02-04 виданого директором територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Про реорганізацію територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, наказано попередити працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району про наступне вивільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, скороченні штату працівників. Фактичне вивільнення працівників здійснюється шляхом видання окремого наказу директора у строк, не раніше ніж через 2 місяці з дня видання цього наказу. Інспектору з кадрів ОСОБА_8 ознайомити з цим наказом під особистий підпис всіх працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району протягом трьох днів. (а.с.22).

Відповідно до листа особистого ознайомлення з наказом директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району від 31.08.2020 №08/02-04 про зміни в організації виробництва і праці та/або можливе вивільнення у порядку п.1 ст. 40 та ст.49-2 Кодексу законів про працю України, за порядковим номером 2 значиться ОСОБА_1 (бухгалтер), яка була ознайомлена із наказом 01.09.2020, про що поставила свій підпис у листі особистого ознайомлення. (а.с.23).

Відповідно до повідомлення про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв`язку із реорганізацією шляхом злиття ОСОБА_1 , бухгалтер Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, у зв`язку з реорганізацією територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району, повідомлена інспектором з кадрів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення з 02.11.2020. Також зобов`язано до 30.10.2020 письмово повідомити про згоду або відмову працювати в нових умовах.Повідомлення підписане 01.09.2020 року ОСОБА_1 (а.с.24).

Відповідно до розрахунку за жовтень місяць 2020 року розмір нарахованої заробітної плати становить 5000,00 за 21 відпрацьований день; за листопад 3002,95грн. - 8 відпрацьованих днів (а.с.25) та за дні відпустки ОСОБА_1 розмір невикористаної суми відпустки становить 4506,02 грн. (а.с.26), вихідної допомоги, за вересень - жовтень ОСОБА_1 становить 5717,50. (а.с.27).

Згідно із ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст.5 Закону України Про оплату праці суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Згідно із ст.24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Відповідно до ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1 , 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці є підставами припинення трудового договору.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду Ураїни Про практику розгляду судами трудових спорів №9 від 06.11.92 року розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до п.10 даної Постанови Пленуму, припинення трудового договору за п.6 ст.36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України , за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частинипершої статті 40 цього Кодексу , оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці. Такий висноков міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 17.06.2020 справа № 635/5051/17.

Зміни істотних умов праці та зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників у трудових відносинах з працівником мають різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися. Такий висновок міститься у постанові Верховниого Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.08.2020 справа № 760/10700/19.

Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства.

Таке твердження викладене в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 761/25605/17.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Шполянської районної державної адміністрації № 161 від 30.07.2020 (далі - Розпорядження №161) Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району та Шполянського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було реорганізовано у Центр надання соціальних послуг Шполянського району шляхом злиття, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Відповідно до повідомлення інспектора з кадрів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв`язку із реорганізацією шляхом злиття від 01.09.2020 позивач ОСОБА_1 була повідомлена про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення з 02.11.2020 та зобов`язана до 30.10.2020 письмово повідомити про згоду або відмову працювати в нових умовах.

Розпорядженням №161 було затверджено штатний розпис Центру надання соціальних послуг Шполянського району, зокрема додаток 3, в якому передбачено збереження кількості посад соціальних робітників, серед яких є і посада бухгалтера, яку обіймав позивач.

Відповідач надав до суду докази того, що зміни істотних умов праці не відбулись - умови праці повністю збережені, не відбувся факт скорочення штатної посади позивача, а сам факт проведення реорганізації шляхом злиття не може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Позивач не надала до суду доказів того, що вона письмово повідомила відповідача як правонаступника чи відповідних посадових осіб Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шполянського району про згоду або відмову продовжувати дію трудового договору у зв`язку зі змінами істотних умов праці. Заява про згоду або відмову продовжувати працювати мала бути подана позивачем до 02.11.2020 згідно повідомлення від 01.09.2020. Натомість позивач продовжив виконувати свої трудові обов`язки.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Як вказано в ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частина 2 ст.78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання Центру надання соціальних послуг Шполянського району звільнити позивача з посади соціального робітника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату, шляхом внесення відповідного запису у трудову книжку не належить до задоволення.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1838,57 грн заборгованої заробітної плати за жовтень 2020 року, відповідно до уточнень від 21.12.2020 року, суд, ураховуючи принцип диспозитивності та визнання відповідачем позовних вимог у цій частині з наданням відповідних доказів на підтвердження суми заборгованої плати, вважає за необхідне задовольнити ці вимоги.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивач не надав до суду докази завдання саме діями відповідача моральної шкоди, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Щодо стягнення витрат за надання правової допомоги у розмірі 3 363,30 грн, суд відмовляє у задоволенні даної вимоги, оскільки позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували надання йому правової допомоги адвокатом у відповідності до ст. 60 ЦПК України, так само не надано договору про надання правової допомоги, та не підтверджено сплату коштів за надання правової допомоги в розмірі, що зазначений в позовній заяві, у відповідності до норм ст. ст. 133, 137 ЦПК України.

На підставі вище викладено, керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Центру надання соціальних послуг Шполянського району, код ЄДРПОУ 43858933, юридична адреса: вул. Лозуватська, буд. 60 м. Шпола, Черкаської області, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 03.12.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші відомості про особу суду не відомі, заборговану заробітну плату за жовтень 2020 року в сумі 1838,57 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення суду складене 24.12.2020 року.

Суддя Шполянського

районного суду О.В. Симоненко