Номер провадження 2/754/3549/20
Справа №754/18421/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
15 грудня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А
при секретарі - Гергель В.А.
за відсутності сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ЖБК Арсеналець - 25 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 3 521 грн. 21 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що Відповідач є власником Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК Арсеналець-25 , як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 та його прибудинкової території згідно Статуту організації.
23 вересня 2019 року Деснянським районним судом м. Києва прийнято рішення по справі № 754/2413/16-ц про скасування судового наказу від 26.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-25 боргу за житлово-комунальні послуги та судового збору.
Так за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року Відповідачу надано послуг на суму 2 587 грн. 67 коп., з яких сплачено 45 грн. 75 коп.
Сума заборгованості відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з позовом та просить суд стягнути з Відповідача на користь ЖБК Арсеналець-25 :
- основну суму заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги - 2541 грн. 92 коп.;
- суму індексу інфляційних витрат за весь час прострочення - 888 грн. 06 коп.;
- 3% річних в розмірі 91 грн. 23 коп.;
- судові витрати на судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп.;
- судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3800 грн. 00 коп.
24.12.2019 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. відкрито провадження по справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, Представник позивача протягом розгляду справи позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач не скористався своїм правом в порядку ст. 178 ЦПК України та не подав відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.
Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідач є власником Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК Арсеналець-25 , як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 та його прибудинкової території згідно Статуту організації.
Відносини з приводу створення, діяльності житлово-будівельних кооперативів та надання ними комунальних послуг регулюються Житловим кодексом, Законом України Про кооперацію , Законом Про житлово-комунальні послуги , іншими нормативно - правовими актами, а також Статутом кооперативу.
Докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування: те, що між Відповідачем і Позивачем виникло зобов`язання підтверджують наступні норми законодавства. Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач ними користується.
Відповідно до п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до п. 3.8.1 Статуту ЖБК Арсеналець-25 здійснює експлуатацію та ремонт житлового будинку і прибудинкової території, забезпечує безперебійну роботу інженерного обладнання будинків та житлових приміщень, утримує під`їзди, місця загального користування тощо. При цьому п. 8.2.3. Статуту член ЖБК зобов`язаний своєчасно сплачувати внески в розмірах і строки, які визначаються загальними зборами; вразі затримки таких платежів нести - фінансову відповідальність за порушення грошового зобов`язання, встановлену чинним законодавством України.
П. 8.4 Статуту визначено, що особи, які не є членами ЖБК, повинні сплачувати внески,визначені цим Статутом та рішеннями загальних зборів, у розмірі, встановленому для членів ЖБК та членів їх сімей.
Всупереч вказаним положенням чинного законодавства та Статуту ЖБК, Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином свої обов`язки визначені Статутом та не сплачує вчасно і в повному обсязі внески на оплату житлових послуг, витрат по експлуатації і ремонту будинку, утриманню прибудинкової території, що порушує право Позивача на одержання плати в установлений законодавством строк. Так за період 01.01.2013 року по 31.12.2015 року Відповідачу надано послуг на суму 2 587 грн. 67 коп., з яких сплачено 45 грн. 75 коп.
Аналізуючи вищенаведені положення закону та нормативно-правових актів в галузі надання житлово-комунальних послуг в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір, суд дійшов висновку, що зобов`язання по оплаті вартості спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а відтак відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання таких послуг в даному випадку на вирішення справи не впливає і не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих Позивачем розрахунків вбачається, що за період з січня 2013 року по грудень 2015 року у відповідача наявна заборгованість по оплаті спожитих житлово - комунальних послуг яка становить 2 587 грн. 67 коп.
За приписом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції склали 888 грн. 06 коп., а три проценти річних за вказаний період прострочення становлять 91 грн. 23 коп.
Вказаний розрахунок не є обґрунтованим, оскільки він виконаний без урахування пільги, якою користувався Відповідач з 01.01.2013 по 01.03.2013 року, а тому вирахувані формули, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення не можна вважати вірними.
Вірним буде вважатися наступний розрахунок:
- основна суму заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги згідно Розрахунку заборгованості по комунальним платежам по особовому рахунку № НОМЕР_1 грн. 92 коп.; ( за 01.01.2013 рік (45 грн. 75 коп.), 01.02.2013 рік (сплачено), тому: 2541 грн. 92 коп. - 45 грн. 75 коп. = 2 496 грн. 17 коп.;
- суму індексу інфляційних витрат за весь час прострочення згідно Розрахунку заборгованості по комунальним платежам по особовому рахунку № НОМЕР_2 - 888 грн. 06 коп.; ( за 01.01.2013 рік (0 грн. 0 коп.), 01.02.2013 рік (0 грн. 46 коп.), тому: 888 грн. 06 коп. - 0 грн. 46 коп. = 887 грн. 06 коп.;
- 3% річних згідно Розрахунку заборгованості по комунальним платежам по особовому рахунку № НОМЕР_2 - 91 грн. 23 коп.;( за 01.01.2013 рік (00 грн. 12 коп.), 01.02.2013 рік (00 грн. 11 коп.), тому: 91 грн. 23 коп. - 0,12 грн. - 0,13 грн. = 90 грн. 98 коп.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, індексу інфляції та 3% річних є такими, що підлягають задоволенню, а саме стягненню з Відповідача на користь Позивача згідно з розрахунком відтвореним судом.
Щодо вимоги про стягнення судових витрат понесених Позивачем, а саме: судового збору та витрат на правничу допомогу з Відповідача на користь Позивача суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то ч. 4 ст. 137 ЦПК передбачає, що він має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
До матеріалів справи долучено копія Договору про надання правової допомоги № 1/14 від 18 вересня 2019 року, укладений між житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 та ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 7180/10 від 07.12.2018 року; копія додатку до Договору № 1/14 від 18 вересня 2019 року; Копія платіжних доручень: № 164 від 18.12.2019 року на суму 3000 грн. та № 1207 від 08.12.2020 року на суму 800 грн.; копія акту здачі-прийняття наданих послуг від 09.12.2020 року.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи ступінь складності справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи наявні докази в обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 263, 265,280-284 ЦПК України, ст.ст. 525-526, 530, 551, 536, 559 ЦК України, ст. 56, 58 Закону України Про ринок електричної енергії , суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 2496 грн. 17 коп., індексу інфляції в розмірі 887 грн.06 коп. та 3 % річних в сумі 90 грн 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 25 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3800 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач - Житлово - будівельний кооператив Арсеналець - 25 - код ЄДРПОУ 22885080, м. Київ, вул. Ніколаєва Архітектора, б. 3-Б., кв.42.
Відповідач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.А. Галась
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2020 |
Оприлюднено | 29.12.2020 |
Номер документу | 93842185 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Галась І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні