Рішення

від 02.11.2020 по справі 761/17544/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17544/19

Провадження № 2/761/1237/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Державна вугільна компанія про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до державного підприємства Державна вугільна компанія (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2019 відповідно до наказу № 11-К від 08.04.2019 позивача звільнено із займаної посади провідного економіста фінансового відділу ДП Державна вугільна компанія на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України. В день звільнення розрахунок з позивачем не було проведено, через що утворилась заборгованість із виплати заробітної плати 144 550,90 грн. За підрахунками позивача розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати становить 23 891,47 грн.

07.05.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва позовна заява залишена без руху, позивачу надано час для усунення недоліків.

22.07.2019 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

14.08.2019 ухвалою суду по справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для надання заяв по суті справи. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали від 14.08.2019 року була направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача у встановленому порядку.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем.

Відповідно до наказу № 11-К від 08.04.2019 позивач був звільнений з посади провідного економіста управління з фінансово-економічних питань 08.04.2019 у зв`язку із змінами у організації виробництва і праці у т.ч. скороченням чисельності працівників ДП Державна вугільна компанія , п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Цим же наказом передбачалась виплата позивачу вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, ст. 44 КЗпП України; грошової компенсації за 28 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 13.10.2017 по 07.04.2019.

Відповідно до довідки ДП Державна вугільна компанія від 09.04.2019 (вих.. № 33) станом на 09.04.2019 заборгованість з виплати заробітної плати перед позивачем складає 144 550,90 грн.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 61 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 24 Закону України Про відпустки , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Питання щодо порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою (працівником) та відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті працівнику при звільненні, врегульовані нормами ст. 116 і 117 Кодексу законів про працю України.

Так, статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Так, в судовому засіданні встановлено і це не заперечується сторонами, що відповідачем у день звільнення позивача не було здійснено виплату всіх належних до виплати сум.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача, гарантоване ст. 43 Конституції України та не виплачено всіх належних до виплати сум в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995, № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п. 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, перевіривши наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, враховує наступне.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, середньомісячна заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи становить 1 998,47 грн.

Період невиплати належної заробітної плати відповідно до розрахунку позивача становить 12 робочих днів (09.04.2019 до 24.04.2019).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 23 981,47 грн. (1998,47 х 12) та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 116, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 275, 279, 352-355, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства Державна вугільна компанія про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Державна вугільна компанія (код ЄДРПОУ 39388266, адреса: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, офіс 604) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) невиплачену заробітну плату у сумі 144 550 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 90 копійок.

Стягнути з державного підприємства Державна вугільна компанія (код ЄДРПОУ 39388266, адреса: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, офіс 604) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 23 981 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 47 копійок за період з 09.04.2019 до 24.04.2019.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягненні суми середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :